Міграційна карта Європейського Союзу в 2025 році зазнає суттєвих змін. Уперше за багато років головним центром притягнення заяв на притулок стала не Німеччина, яка традиційно очолювала європейську систему захисту біженців, а Франція. Ця зміна є не просто формальним переміщенням в рейтингу, вона відображає глибші тенденції в політиці, геополітиці, настроях суспільств і практиках держав. Для українців, які перебувають за кордоном або лише планують звернення по міжнародний захист, важливо усвідомлювати ці тенденції не як абстрактну статистику, а як реальний вплив на маршрути, пріоритети, можливості та виклики міграційної стратегії. Кожна країна ЄС, пише ФАКТ, має власні процедури розгляду заяв на притулок, свої підходи до адаптації, інтеграції та соціального забезпечення. І саме тому зміна лідера за кількістю звернень — це не лише новина з бюлетеня статистичного відомства, а сигнал для тих, хто шукає захист і стабільність у новій країні.
Франція — новий центр міграції в ЄС
У першому кварталі 2025 року Франція зареєструвала 40 871 заяву на надання притулку біженцям, що дозволило їй посісти перше місце серед усіх країн ЄС. Таким чином, вперше за десятиліття головним напрямком для шукачів захисту в Європі стала не Німеччина, а саме Франція.
Цей показник має певні причини. Після довгого періоду, коли Франція поступалася іншим державам у темпах прийому мігрантів, вона демонструє зростаючу відкритість і активну участь у системі міжнародного захисту. Важливо, що серед основних заявників у Франції нині — громадяни України. Це свідчить про дві речі: по-перше, українці дедалі активніше розглядають Францію як альтернативу класичним напрямкам на кшталт Німеччини; по-друге, Франція готова відігравати роль країни-приймача навіть в умовах політичних викликів, які міграційна тематика викликає всередині країни.
Німеччина — зниження темпів на 41%
Німеччина, яка протягом багатьох років була основним центром притулку в Європі, цього року опинилася позаду. У січні–березні 2025 року країна отримала 37 387 заяв, що на 41% менше, ніж у першому кварталі 2024 року.
Причини цього зниження є не лише технічними або статистичними. По суті, Німеччина поступово переходить до жорсткішої політики контролю міграції. Йдеться як про нові прикордонні заходи, так і про намагання оптимізувати фінансові навантаження на федеральні бюджети. Ці дії обумовлені як внутрішньополітичною напругою довкола теми міграції, так і намаганням Берліна зменшити притік нових шукачів захисту в умовах зміни пріоритетів уряду.
Незмінним лишається географічний склад заявників: сирійці, афганці, турки. А от українці дедалі частіше шукають альтернативу — і Франція стає одним із головних варіантів.
Іспанія — третій напрямок і стабільне зростання
Третє місце за кількістю поданих заяв у ЄС посіла Іспанія — 39 318 звернень. Іспанський кейс цікавий тим, що демонструє стабільний приріст заяв на притулок упродовж останніх років. Географічне розташування країни, її історичні зв’язки з Латинською Америкою та Африкою, м’якіші соціальні політики — все це робить Іспанію дедалі привабливішою для біженців з країн півдня та заходу.
Для українців Іспанія залишається менш популярною, ніж Німеччина чи Франція, однак зростання інтересу фіксується і тут — особливо серед тих, хто шукає кліматичну м’якість і ширші соціальні програми.
Країни з мінімальною кількістю заяв: Словаччина та Угорщина
У рейтингу ЄС за кількістю заяв на притулок Словаччина та Угорщина — на останніх позиціях. За перший квартал 2025 року:
Словаччина отримала лише 37 заяв;
Угорщина — всього 22.
Це не лише результат географії чи демографії, а насамперед — наслідок цілеспрямованої політики обмеження міграції. Обидві країни неодноразово декларували жорсткий підхід до питань захисту біженців і демонструють обмежену готовність інтегрувати новоприбулих. Угорщина в цьому контексті є радше винятком у ЄС, ніж правилом.
Загальноєвропейські тенденції
Загалом у країнах Європейського Союзу, а також у Швейцарії та Норвегії, у першому кварталі 2025 року зафіксовано зменшення кількості заяв на притулок на 19% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Проте цей загальний спад не означає одноманітності. Навпаки, по окремих країнах походження заявників спостерігається суттєве зростання:
Венесуела — 25 375 заяв, +44%;
Китай — +87%;
Індія — +56%;
Україна — приріст на 84%.
Це свідчить про те, що європейська система захисту стикається із дедалі складнішою структурою потреб — географічно різнорідною, політично чутливою, соціально напруженою.
Українці залишаються однією з ключових груп біженців у Європі. Приріст кількості заяв від громадян України на 84% є свідченням не лише продовження війни, а й зростаючих потреб в юридичному визнанні, стабільності й тривалому захисті. Важливо усвідомлювати, що зміна лідерів у системі прийому — це сигнал для українців переглядати свої маршрути, розуміти політичний клімат у кожній країні, враховувати досвід співвітчизників і — головне — не покладатися лише на кількість заяв як на індикатор якості захисту.
Франція, Німеччина, Іспанія — кожна з них має свої плюси й мінуси. Але перш ніж ухвалювати рішення, варто консультуватися з правозахисними організаціями, перевіряти інформацію з офіційних джерел і розуміти, що навіть у змінній Європі принцип легальності, прозорості й обізнаності — залишається головним.
