За час повномасштабної війни Європа надала безпрецедентну підтримку українським біженцям, забезпечуючи тимчасовий захист, житло, соціальні виплати та доступ до освіти. Проте поступово в низці країн змінюється ставлення до українців. Причинами цього стали як тривалість війни, так і нові виклики для місцевих соціальних систем. Якщо на початку 2022 року переважала безумовна солідарність і готовність допомагати, то тепер усе частіше звучать вимоги до раціонального використання ресурсів, перевірки підстав для отримання допомоги та уникнення зловживань. Особливо помітною така зміна стала в Австрії, де останнім часом зросла кількість звернень про допомогу від українських громадян, зокрема з регіонів, де немає активних бойових дій. Це породжує нові дискусії у суспільстві й серед політиків щодо перегляду правил підтримки біженців, розповідає ІА “ФАКТ”.
Ситуація з закарпатськими біженцями в Австрії
Як повідомляє місцеве австрійське видання Kosmo, сім’ї з українського Закарпаття стали серйозним випробуванням для системи соціальної допомоги Австрії. Закарпатська область не входить до переліку територій активних бойових дій, однак мешканці цього регіону продовжують приїжджати до Австрії як біженці. Це викликає запитання в частини австрійського суспільства щодо обґрунтованості надання всього спектру соціальних пільг таким біженцям.
Згідно з інформацією видання, багато закарпатських новоприбулих не володіють ані українською, ані російською мовою на належному рівні, а також мають низький рівень загальної освіти. Це створює додаткові труднощі для місцевих органів влади та благодійних організацій. Висловлюються побоювання щодо можливого шахрайства з соціальними виплатами.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що у федеральній землі Зальцбург нині близько 90% заяв на надання притулку надходять саме від вихідців із Закарпаття. Це спричиняє серйозні організаційні труднощі для шкіл, дитячих садків і муніципалітетів регіону, які змушені в авральному режимі адаптувати інфраструктуру під нові потреби.
Умови соціальної підтримки для українців в Австрії
На сьогодні українські біженці в Австрії мають статус тимчасового захисту, який передбачає не лише базову допомогу, а й комплексні соціальні гарантії. Зокрема, сім’ї отримують щомісячні виплати в розмірі 180–250 євро на дитину, а також додаткові допомоги по догляду за дітьми. Окрім цього, українці можуть претендувати на житлові субсидії та інші види державної підтримки.
На відміну від інших шукачів притулку, для українців створено спрощені умови доступу до допомоги, що спочатку було виправдано гострою гуманітарною потребою. Проте у зв’язку з нинішнім зростанням навантаження на соціальні системи виникла необхідність коригувати правила.
Нові заходи та обмеження
Координатор із питань надання притулку в Зальцбурзі Антон Хольцер відзначив нове явище так званого «біженського туризму». Ідеться про випадки, коли сім’ї спершу отримують соціальну допомогу у Франції чи Іспанії, а потім переїжджають до Австрії в пошуках більш вигідних умов.
У відповідь на ці виклики федеральна влада Австрії планує вжити низку заходів. Міністерка з європейських справ, інтеграції та сім’ї Клаудія Плакхольм заявила, що загалом підстав підозрювати українців у масових зловживаннях немає. Проте для запобігання можливим порушенням буде створено спеціальну оперативну групу для перевірки обґрунтованості надання виплат.
Крім того, вже ухвалено рішення, що строк продовження допомоги по догляду за дітьми та сімейної допомоги становитиме не рік, а лише шість місяців. Після 31 жовтня можуть бути введені ще жорсткіші обмеження, спрямовані на стримування припливу біженців.
Приклад Австрії показує, що у міру затягування війни й збільшення економічного навантаження навіть у найліберальніших європейських країнах зростає прагнення врегулювати механізми підтримки біженців і забезпечити справедливість розподілу ресурсів. Хоча солідарність із Україною зберігається, держави все більше акцентують увагу на адресності допомоги, реальній потребі в притулку й необхідності уникати зловживань.
Ситуація навколо закарпатських біженців в Австрії стає дзеркалом ширших процесів у Європі, де гуманітарна підтримка поступово поєднується з вимогою більшої відповідальності як від держав, так і від самих біженців.
