Після початку повномасштабної війни в Україні сотні тисяч людей похилого віку були змушені залишити свої домівки й переїхати до країн Європи. Багато з них — у супроводі дітей і внуків, але велика кількість — самостійно. Для цієї вразливої категорії громадян турбота про здоров’я стала не менш важливою, ніж забезпечення житлом або оформлення документів. Стан здоров’я у старшому віці потребує постійного нагляду, лікування хронічних хвороб, контролю медикаментів і доступу до лікарів. Саме тому питання медичного страхування для літніх українців у Європі постає особливо гостро, пояснює ІА “ФАКТ”.
Право на медичне страхування для українських біженців похилого віку
Більшість країн Європейського Союзу надають базове державне медичне страхування українцям, які мають один із таких статусів:
- зареєстровані як особи, що перебувають під тимчасовим захистом (TPI);
- отримали посвідку на проживання за гуманітарними причинами;
- є членами родини особи, що вже має страховку в системі державної охорони здоров’я;
- офіційно працевлаштовані або зареєстровані як безробітні в місцевих органах зайнятості.
Конкретні умови відрізняються залежно від країни. Наприклад, у Польщі громадяни зі статусом UKR мають право на безкоштовне медичне обслуговування за рахунок держави, включно з лікуванням хронічних захворювань. У Німеччині літні українці потрапляють під систему Krankenkasse, де внески може оплачувати або держава, або муніципалітет. У Франції існує система Carte Vitale, яка також надає доступ до медичних послуг після реєстрації.
Важливо: якщо людина не має відповідного статусу, а лише в’їхала за безвізом, отримати державне страхування практично неможливо. Тоді доступ до медицини може бути обмеженим або платним.
Що покриває державне медичне страхування в Європі
У більшості країн базова державна страховка для літніх біженців охоплює:
- візити до лікаря загальної практики (сімейного лікаря) і вузьких спеціалістів;
- проведення лабораторних аналізів, рентгенологічних досліджень, УЗД, МРТ;
- екстрену допомогу та госпіталізацію за медичними показаннями;
- часткове або повне покриття вартості рецептурних ліків;
- участь у програмах вакцинації та скринінгових обстеженнях;
- обмежену фізіотерапію та реабілітаційні заходи.
Однак повністю безкоштовним лікування є не завжди. У багатьох країнах пацієнт зобов’язаний здійснювати співоплату. Наприклад:
- У Франції компенсація вартості ліків становить від 30 до 65%, залежно від препарату.
- У Німеччині за кожний рецептований препарат встановлена фіксована плата — 5–10 євро.
- В Чехії часто потрібно частково сплачувати за дорогі обстеження або спеціалізовану терапію.
Співоплата діє тільки тоді, коли всі медичні процедури виконуються у межах державної системи й за направленням лікаря.
Як діяти літній людині при наявності хронічних захворювань
У випадку хронічних захворювань, таких як діабет, гіпертонія, серцева недостатність, онкологія чи ревматоїдний артрит, особливо важливо вчасно зареєструватися в системі медичного обслуговування країни перебування.
Щоб отримувати регулярне лікування:
- потрібно зареєструватися у лікаря загальної практики;
- надати йому перекладені дані про вже встановлені діагнози (історії хвороб, попередні рецепти, результати обстежень);
- потрапити до місцевого реєстру пацієнтів із хронічними захворюваннями, що дозволяє отримувати певні групи ліків безкоштовно або з мінімальною доплатою;
- регулярно оновлювати призначення, проходити огляди і погоджувати план лікування з новим лікарем.
Без реєстрації та встановленого медичного нагляду в новій країні українці ризикують залишитися без доступу до необхідних ліків та обстежень.
Електронні рецепти та картки пацієнтів діють лише в межах однієї країни. Наприклад, рецепт, виписаний у Польщі, не буде дійсним у Німеччині чи Іспанії.
Як оформити страхування літній людині
Щоб отримати доступ до медичної допомоги через державну систему, літня особа має пройти декілька етапів:
- Реєстрація в муніципалітеті — наприклад, у Bürgeramt у Німеччині або в місцевій адміністрації в інших країнах.
- Оформлення посвідки на проживання або отримання статусу тимчасового захисту.
- Подання заявки до страхової каси — залежно від країни це може бути державна каса або обрана у списку рекомендованих установ.
- Підписання договору страхування — часто оформлюється автоматично після підтвердження статусу, але іноді потрібна особиста присутність.
- Отримання картки страхування, яка пред’являється під час звернення до лікаря чи аптеки.
- Вибір сімейного лікаря і реєстрація в його практиці.
Важливо уважно зберігати всі документи, які підтверджують право на медичні послуги, а також узгодити з лікарем режим подальшого лікування.
Які послуги не покриваються базовим медичним страхуванням
Незважаючи на широку доступність медичних послуг, деякі витрати в Європі лягають на плечі пацієнта:
- візити до приватних лікарів без контракту з державною системою;
- естетичні процедури (пластика, косметологічні операції);
- лікування не критичних стоматологічних захворювань (лише невідкладна допомога — у межах страховки);
- догляд удома для осіб з обмеженими можливостями (потребує окремої програми або окремого соціального страхування);
- протезування, ортопедичні послуги, імпланти — зазвичай лише частково компенсуються.
Додаткове страхування або соціальні програми допомоги можуть покрити деякі з цих послуг, але наявність такої підтримки залежить від країни.
Порівняння умов у популярних країнах проживання
На що обов’язково звертати увагу літнім людям та їхнім родичам
Перед вибором країни для довготривалого проживання літньої людини слід врахувати не тільки рівень медичного страхування, а й такі фактори:
- чи є україномовний персонал у лікарнях;
- чи є програми перекладу в установах охорони здоров’я;
- наскільки доступні лікарні та реабілітаційні центри;
- чи існують програми соціальної підтримки для літніх людей;
- чи легко добратися громадським транспортом до клінік та шпиталів.
Навіть за наявності страховки незнання мови або складна логістика можуть суттєво ускладнити отримання допомоги.
