Після початку повномасштабного вторгнення Росії мільйони українців були змушені покинути свої домівки й вирушити на захід у пошуках захисту, безпеки й можливості працювати. Чехія стала однією з країн, яка прийняла найбільше українських біженців відносно чисельності власного населення. Однак інтенсивне працевлаштування, як свідчать дослідження, не завжди йде поряд з гарантіями трудових прав. Навпаки, більшість українців у Чехії працюють у вразливих, напружених і не завжди захищених умовах. Цей огляд дозволяє оцінити як позитивну динаміку інтеграції, так і ті ризики, з якими стикаються українці на чеському ринку праці, пише ІА “ФАКТ”.
Динаміка працевлаштування: високі показники з неоднозначними наслідками
Згідно з результатами дослідження «Голоси українців», опублікованого Центром вивчення громадської думки Інституту соціології Академії наук Чеської Республіки, станом на 2025 рік, близько 80% економічно активних українських біженців працевлаштовані на території Чехії. Це істотний стрибок порівняно з 60% у 2023 році. Міністр праці Чехії Маріан Юречка підтвердив, що понад 122 тисячі українців на цей момент мають активну зайнятість, причому внески, які вони сплачують у державний бюджет, уже перевищують обсяги соціальної допомоги, яку вони отримують.
За словами Юречки, Чехія змогла ефективно інтегрувати українських біженців завдяки поєднанню чинників: високому попиту на робочу силу, найнижчому рівню безробіття в ЄС та зменшенню обсягів соціальних виплат, що стимулювало активний вихід на ринок. При цьому, як підкреслив німецький депутат Зепп Мюллер, на фоні того, що в Німеччині працевлаштовані лише 9% українських біженців, Чехія демонструє винятковий приклад адаптаційної політики.
Успіх Чехії в інтеграції українців на ринку праці визнається на рівні Євросоюзу. Проте це не знімає ключових викликів. Дослідження підкреслює, що важливу роль відіграють:
— доступ до мовних курсів і професійної переатестації;
— інформування про права та механізми захисту;
— контроль за дотриманням трудового законодавства в приватному секторі;
— психологічна підтримка та профілактика емоційного вигорання.
Важливим чинником також є питання майбутнього. Багато українців не планують повертатися найближчим часом, і це означає потребу в повноцінній довгостроковій інтеграційній стратегії.
Реальні умови праці: фінансовий стрес і втрата професійного статусу
Попри високі показники зайнятості, умови праці українців у Чехії далекі від ідеальних. Згідно з тими ж соціологічними даними, 62% працевлаштованих українських біженців зіштовхнулися з важкими умовами. Майже половина опитаних (47%) відчуває постійний фінансовий тиск і нестачу коштів, понад третина (37%) працює в нестабільних умовах — короткострокові договори, сезонна робота, відсутність стабільного графіку. Третина (33%) не має належного правового або соціального захисту.
Окремою проблемою є зниження кваліфікаційного статусу: багато хто з українців працює на роботах, які не відповідають їхній освіті та досвіду. Наприклад, фахівці з вищою освітою змушені виконувати фізичну роботу, обслуговувати виробництво, прибирати або пакувати товари. Заробітна плата в таких випадках, як правило, нижча за середню по Чехії.
Це породжує парадокс: формальна інтеграція на ринку праці насправді часто означає експлуатацію або принаймні вразливе становище без реальних перспектив професійного зростання.
Юридичні та адміністративні умови: що варто знати
У Чехії діє спрощений доступ до праці для осіб, які отримали тимчасовий захист: дозвіл на роботу не потрібен, достатньо мати документ про статус біженця. Міністерство праці та неурядові організації активно поширюють україномовну інформацію про базові трудові права, мінімальну зарплату, порядок оподаткування.
Однак, попри законодавчі гарантії, українці часто не знають про свої права або не мають достатніх знань для їхнього захисту. Серед типових проблем:
— невиплата заробітної плати;
— укладення фіктивних або усних договорів;
— обхід вимог щодо мінімальної зарплати;
— відмова в оплачуваній відпустці або лікарняному;
— звільнення без пояснення та документального оформлення;
— страх перед втратою роботи через мову, статус або відсутність альтернатив.
Організації, що опікуються правами біженців, критикують уряд за те, що скорочення соціальної допомоги змусило багатьох людей приймати будь-які умови, аби не опинитися без засобів до існування. Це посилило залежність від працедавців і збільшило ризики експлуатації.
Що робити українцям у Чехії, якщо порушують їхні трудові права
Українці в Чехії мають право на захист від експлуатації та несправедливого поводження на роботі — незалежно від рівня мови, професії чи статусу. Якщо ваші права порушують, важливо не мовчати й діяти. Нижче подано конкретні кроки, які можна вжити у випадку проблем на роботі.
- Фіксуйте все письмово
Якщо вас експлуатують, не виплачують зарплату або змушують працювати понаднормово без компенсації — зберігайте:
– копії трудового договору (навіть неформальні або усні домовленості варто записати письмово);
– листування з роботодавцем (Viber, WhatsApp, електронна пошта);
– фото табелів, графіків, будь-які документи з підписами;
– записи щодо кількості відпрацьованих годин, виходів на роботу, отриманих сум тощо.
Це критично важливо, якщо доведеться захищати себе офіційно.
- Не підписуйте документи, які не розумієте
Якщо вам дають щось на підпис чеською, а ви не впевнені в змісті, маєте повне право відмовитися до перекладу. Не дозволяйте оформлювати «звільнення за згодою» або інші документи під тиском. Попросіть переклад або проконсультуйтесь з юристом/перекладачем.
- Зверніться до Інспекції праці (Státní úřad inspekce práce)
Це державний орган, який приймає скарги на роботодавців. Скаргу можна подати:
– особисто або поштою;
– онлайн (можна українською або англійською мовою);
– анонімно (хоч ефективніше – з іменем).
Контакти та форма скарги:
https://www.suip.cz
Email: podatelna@suip.cz
Гаряча лінія: +420 950 179 100
- Зверніться до неурядових організацій, які допомагають українцям
Низка організацій у Чехії безкоштовно консультують з трудових питань:
– SIMI (Sdružení pro integraci a migraci)
www.migrace.com
Email: poradna@migrace.com
– OPU (Organizace pro pomoc uprchlíkům)
www.opu.cz
Пропонують безкоштовну юридичну допомогу.
– META, o.p.s.
Спеціалізується на правах працівників-мігрантів.
www.meta-ops.cz
У багатьох з них працюють україномовні консультанти або доступні перекладачі.
- Залучіть профспілки
Профспілки в Чехії відкриті для всіх працівників, незалежно від громадянства. Якщо на вашому підприємстві є профспілка — зверніться туди. Якщо немає — можна проконсультуватися з:
– ČMKOS (Чеська конфедерація профспілок):
https://www.cmkos.cz
Профспілки можуть допомогти захистити ваші права, подати колективну скаргу або звернутися до суду.
- Зверніться до омбудсмана з прав людини
Це офіційний правозахисний інститут, що розглядає порушення трудових прав, дискримінацію, нерівне ставлення:
– www.ochrance.cz
– Email: podatelna@ochrance.cz
– Телефон: +420 542 542 888
Сюди можна звертатися у складних випадках, коли інші шляхи не дали результату.
- У складних випадках – звертайтесь до адвокатів
У Чехії діє система безкоштовної або частково оплачуваної юридичної допомоги для іноземців. Деякі адвокати співпрацюють з неурядовими організаціями й надають допомогу українцям безкоштовно.
Слід знати, навіть якщо ви працюєте неофіційно, це не позбавляє вас права на захист. Якщо вас експлуатують, це порушення закону, і ви маєте повне право захищати себе.
Отже, Чехія продемонструвала виняткову здатність інтегрувати українських біженців у свій ринок праці. Проте цифри зайнятості — ще не індикатор гідної праці. Більшість українців, які нині працюють у Чехії, стикаються з фінансовим стресом, нестабільністю та відсутністю повного правового захисту. Для уникнення зловживань потрібна системна підтримка, реальний контроль за дотриманням трудових норм і послідовна політика соціальної адаптації — не декларативна, а практична. Українці мають право не лише на працю, а й на гідну працю, і це варто закріпити не лише в словах, а в умовах, які їм пропонують.
