Польський мовознавець, полоніст, славіст Павел Левчук, що народився в Україні, отримав номінацію на премію імені Єжи Ґедройця. На нагороду претендує його книга “Багатомовність воєнних мігрантів з України в Польщі”.
Про це повідомив університет Марії Склодовської-Кюрі у Любліні, що організовує премію, передає Суспільне.
Оригінальна назва праці — “Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce”. Вона вийшла друком у видавництві Warszawa 2024 року. Це аналіз мовних практик українських біженців у сучасній Польщі.
Передмову до видання написала доцентка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олена Пелехата.
“Автор, здається, намагається змістити наратив щодо української мови з того, що панує в українському дискурсі. Замість того щоб збирати думки про красу досліджуваних мов, він запитує про емоційне ставлення, або як ми визначаємо ці мови і чому”, — написала вона.
Окрім Левчука, до списку фіналістів потрапили:
- Ришард Ямка, “Panów piłą. Trzy legendy o Jakubie Szeli” (“Пан бачив. Три легенди про Якуба Шелю”), Wydawnictwo Marginesy, 2023, літературне осмислення постаті селянина-бунтівника XIX століття;
- Пьотр Олєховський, “Agonia Polaków we Lwowie 1944–1959” (“Агонія поляків у Львові 1944–1959”), Wydawnictwo IPN, 2024, дослідження репресій проти польської громади у Львові після Другої світової;
- Емілія Кледзік, “Perspektywa poety. Cyganologia Jerzego Ficowskiego” (“Перспектива поета. Циганологія Єжи Фіцовського”), Wydawnictwo Poznańskie Studia Polonistyczne, 2023, розвідка про ромологічні дослідження видатного поета й етнографа Єжи Фіцовського;
- Марцін Косьцельняк, “Aborcja i demokracja. Przeciw-historia Polski 1956–1993” (“Аборт і демократія. Контрісторія Польщі 1956–1993”), Wydawnictwo Krytyki Politycznej, 2024, погляд на історію Польщі крізь призму дискусій про репродуктивні права;
- Міхал Сєдзьяко, “Marian Jurczyk (1935–2014). Biografia polityczna szczecińskiej legendy Solidarności” (Маріан Юрчик (1935–2014). Політична біографія легенди “Солідарності” у Щецині), Gdańsk, 2024, політична біографія одного з ключових діячів профспілки “Солідарність”;
- Олександр Аврамчук, “Rzeczpospolita Uczonych. Powstanie studiów ukraińskich i polsko-ukraińskich – dialog intelektualny w Stanach Zjednoczonych 1939–1991” (“Республіка вчених. Поява українських та польсько-українських студій — інтелектуальний діалог у Сполучених Штатах Америки 1939–1991 рр.”), Warszawa, 2024, праця про формування українознавчих студій у США й міжвоєнний інтелектуальний діалог;
- Ганс Юрґен Бемельбурґ, “Łódź. Historia wielokulturowego miasta przemysłowego w XX wieku” (“Лодзь. Історія багатокультурного промислового міста у XX столітті”), Łódź, 2024, комплексна історія багатокультурної Лодзі у XX столітті;
- Анна Куліґовська-Корзеньовська, “Czwarty akt Wesele. Teatr polski wobec rewolucji 1905 roku” (“Четвертий акт «Весілля». Польський театр перед революцією 1905 року”), Instytut Teatralny, 2023, книга про реакцію польського театру на революційні події початку XX століття;
- Каріна Ґайбуліна, “Etnografowie z przymusu. Polscy zesłańcy w służbie kolonialnej Cesarstwa Rosyjskiego” (“Етнографи з примусу. Польські засланці на службі колоніальної імперії Росії”), Warszawa, 2024, розповідь про польських політичних засланців, які стали етнографами у Сибіру.
Переможця або переможицю оголосять 23 жовтня 2025 року під час урочистої інавгурації нового навчального року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської. Лауреат чи лауреатка отримає 25 тисяч злотих (понад 285 тисяч гривень) та диплом.
Про премію
Премію імені Єжи Ґедройця Університету Марії Склодовської-Кюрі у Любліні заснували у 2001 році, на першу річницю смерті відомого публіциста та політика Єжи Ґедройця.
Єжи Ґедройць — польський публіцист, політик і громадський діяч, засновник і головний редактор часопису Kultura, що виходив друком у Парижі й був найвпливовішим польським часописом в еміграції у XX ст.
Нагороду щороку вручають за дослідження спадщини паризької “Культури” або за творче продовження ідеї Єжи Ґєдройця.
У 2013 році лауреатом став український історик Ярослав Грицак, у 2004 році — Ольга Гнатюк, у 2008-му — Тімоті Снайдер.