«Людей немає» — так починається зараз чи не кожний діалог підприємців.
За даними дослідження рекрутингової агенції Talando, 74% компаній в Україні зіткнулися з кадровою кризою. Причини очевидні: війна, наслідком якої є мобілізація та міграція населення за кордон. За прогнозами криза лише посилюватиметься.
Деякі бізнеси вже стикалися з нестачею фахівців до повномасштабного вторгнення. Найбільше це стосувалося вузьких спеціалізацій та інноваційних компаній. Ми також відчули це, бо наше виробництво специфічне і фахівців, які вміють керувати відповідним обладнанням — одиниці. А тому ще раніше робили ставку не стільки на пошук крутих спеціалістів, скільки на навчання персоналу. Проте нестача навіть кількох досвідчених операторів виробництва нині впливає на всю компанію.
Про це пише New Voice.
Опитані мною бізнеси свідчать — кадровий голод становить загрозу для закриття підприємств. Найбільший дефіцит на представників робітничих професій та спеціалістів середньої ланки. Що ж робити?
1. Втримати своїх
За 2,5 роки війни власники бізнесів випробували всі класичні методи утримання та заохочення команди — підняття зарплати та бонусів. Ми, наприклад, передивлялися заробітні плати вже двічі за цей рік. Варто тримати руку на пульсі, аби у команди не з’являлася спокуса піти до конкурентів через кращі зарплати. Знайти нового спеціаліста та навчити — завжди дорожче, ніж гідно мотивувати власну команду.
Також слід створити систему внутрішнього навчання, яка дозволить працівникам отримувати нові навички, адаптуючись до потреб бізнесу. Залучення тренерів, організація навчальних курсів, створення наставницьких програм — усе це дозволить зберегти кваліфікований персонал у компанії, підвищивши їхній рівень компетентності.
2. Час молодих
За інформацією дослідження Deloitte і Gradus Research — 47% молоді проходить додаткове навчання раз на рік і частіше. Це свідчить про відкритість та спраглість до знань. З молоддю комфортно працювати, перенавчати під свою нішу та напрям бізнесу, вона швидко опановує навички. А це саме те, що нам потрібно. Тому варто багато комунікувати із навчальними закладами, приходити з презентаціями, влаштовувати на виробництвах дні відкритих дверей, майстер-класи.
Ваше завдання — першими серед інших бізнесів зацікавити майбутніх фахівців. Щоб коли студенти залишать стіни навчальних закладів, вони прийшли працювати саме до вас. Порада — придивіться до професійно-технічних училищ — там можна знайти вузькоспеціалізованих фахівців.
3. Автоматизація виробництва
Раніше на лінію виготовлення продукції на нашому виробництві було задіяно 7−8 людей, тепер вистачає трьох операторів. Неможливо і не варто автоматизовувати всі процеси. Проте точково — це може дуже допомогти вашому бізнесу.
Варто зважати, що такі технологічні оновлення потребують значних фінансових вкладень. Для когось це може стати стопом. Проте, якщо відчуваєте, що саме це дієвий варіант для вашого бізнесу — можна спробувати знайти кошти. Наприклад, звернутися до державних програм кредитування.
4. Жінки у чоловічих професіях
Хоча саме по собі розподілення гендерних ролей у ХХІ сторіччі вже досить відносне та архаїчне, проте деякі професії все ж лишаються відносно чоловічими. Причина — у рівні енергозатратності. Наприклад, керувати деяким обладнанням жінці може бути просто фізично складно.
Проте зараз, коли криза кадрів загострюється, жінки поступово замінюють собою чоловіків у промисловості, логістиці, транспортній сфері. І бізнесам важливо підтримати їх на цьому шляху: налаштувати обладнання та розподілити робочі зміни, відповідно до жіночих можливостей, створити комфортні робочі умови, мотивувати й заохочувати. В нас, до речі, вперше виробництвом керує жінка. І найближчим часом думаю, підприємство стане більшою мірою жіночим.
5. Розвиток корпоративної культури
Сьогоднішні працівники особливо цінують залученість до місії компанії та її цінностей. Побудова сильної корпоративної культури, яка підтримує відкриту комунікацію, прозорість у прийнятті рішень та взаємопідтримку, сприяє не лише залученню, а й утриманню співробітників у складні часи.
6. Повернення своїх додому
Демографи кажуть, що у Європі зараз близько 6,2 млн українських біженців. З них 25% хочуть залишаться за кордоном. До 40% планують повернутися.
Наші люди — величезний актив, який може врятувати ринок праці. Проте із постійними обстрілами та в умовах невизначеності складно прогнозувати майбутнє та відповідно заохочувати мігрантів повернутися додому. Водночас важливо, щоб держава не втрачала зв’язок з українцями, які тимчасово виїхали через війну. Шукала шляхи до діалогу та інструменти мотивації.
Кадровий голод — це серйозний виклик для українського бізнесу, особливо в умовах війни. Втім для когось криза відкриває нові перспективи. Молодь та жінки стають основним драйвером ринку праці. І бізнес має вчасно та ефективно залучити цей ресурс. Українським підприємцям важливо створити умови, в яких команда зможе реалізувати свій потенціал і відчувати себе цінною, адже саме люди залишаються найважливішим активом у будь-якій компанії.
