Катерина (Кейт) Коваль – ім’я, яке стає все більш відомим у світі американського жіночого баскетболу. Народжена в Києві, вона ще у підлітковому віці вирішила розвивати свою кар’єру у США, розповідає United24.
Сьогодні Кейт Коваль є однією з ключових гравчинь команди Університету Нотр-Дам і мріє про національну першість, передає UADiaspora.
Переїзд до США та новий рівень гри
До 2021 року Коваль жила в Києві, де вже встигла зарекомендувати себе на баскетбольному майданчику. Вона грала за юнацьку збірну України та брала участь у міжнародних турнірах. Але для реалізації мрії про кар’єру у WNBA її родина прийняла складне рішення – переїзд до США.
Кейт приєдналася до шкільної команди в Лонг-Айленді, де тренер розгледів у ній величезний потенціал. Її талант, наполегливість та фізична міць швидко зробили її однією з найперспективніших баскетболісток середнього шкільного рівня.
Війна змінила все
24 лютого 2022 року, у день, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, Кейт мала грати важливий матч за свою команду в Бруквіллі, штат Нью-Йорк. Її родина в Києві планувала подивитися гру у прямому ефірі, але з самого ранку зв’язок з Україною обірвався.
Тренер запропонував Коваль пропустити гру, проте вона відмовилася. Вона знала: якщо її родина пізніше побачить запис, вони мають знати, що вона продовжує боротьбу, що вона не зламалася. Щоб не пропустити жодної новини з України, телефон Кейт залишався на лавці запасних, і якщо б він задзвонив, гру негайно зупинили б.
У перші дні війни російська армія знищила спортзал у Києві, де Кейт навчилася грати в баскетбол. А невдовзі прийшла страшна новина: її подругу Настю застрелили, коли вона намагалася втекти до Словаччини.
«Поки не втратиш когось у цій війні, ти не усвідомлюєш, наскільки це боляче», — зізналася Коваль.
Майбутнє у великому спорті
Сьогодні 18-річна українка є ключовою гравчинею університетської команди Нотр-Даму, яка бореться за національне чемпіонство. Вона впевнено рухається до професійної кар’єри у WNBA.
Попри успіх у США, Коваль залишається глибоко прив’язаною до рідної України. Її боротьба триває не лише на баскетбольному майданчику, а й у серці – за кожен день, коли її родина змушена жити під загрозою війни.
