Нове дослідження щодо становища біженців з України у Німеччині показало, що значна частина їхнього потенціалу на ринку праці досі невикористана. Що ще з’ясували соціологи пише DW.
Українські біженці у ФРН готові інтегруватися і хочуть працювати, але на заваді стає бюрократія. Більше половини з них хотіли б надалі залишитися у Німеччині. Такими є головні висновки нового дослідження, проведеного спільно Інститутом досліджень ринку праці та кар’єри (IAB), Дослідницьким центром Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF-FZ) та Соціально-економічною панеллю (SOEP) при Німецькому інституті економічних досліджень (DIW Berlin). Результати оприлюднили в понеділок, 3 березня.
Більше половини українських біженців бажають залишитися
Серед біженців, які прибули в період з лютого по травень 2022 року, 59 відсотків воліють надалі залишатися у Німеччині. Серед тих, хто прибув пізніше, таких навіть більше – 69 відсотків. У будь-якому разі, плани українців щодо повернення на батьківщину головним чином залежать від припинення бойових дій – про такий взаємозв’язок заявило 90 відсотків опитаних. Другим важливим критерієм є економічна ситуація в Україні – про це згадало 60 відсотків.
Біженка Наталія Лічконенко, яка брала участь у проєкті для біженок-жінок, у розмові з інформагенцією dpa підтвердила, що потрясіння, пов’язані з втечею від війни, ускладнюють багатьом довгострокове планування.
Від початку повномасштабної агресії Росії проти України в лютому 2022 року до Німеччини загалом прибуло 1,25 мільйона українських біженців. 75 відсотків з них – це жінки. Але з червня 2022 року почала зростати й кількість чоловіків, що сприяло стабілізації родин, повідомила співавторка дослідження Сабіне Цінн (Sabine Zinn).
Високе бажання інтегруватися, але потенціал не використаний
61 відсоток біженців прагнуть отримати в Німеччині професійне навчання або університетську освіту. 16 відсотків вже зараз відвідують таке навчання. Водночас 73 відсотки бажали б отримати більше підтримки та інформації щодо можливостей визнання у Німеччині своєї кваліфікації, здобутої в Україні.
Дослідники відзначають високу готовність українців до інтеграції. Станом на друге півріччя 2023 року, 70 відсотків біженців з України пройшли інтеграційні курси або ж відвідували такі курси. І лише 12 відсотків сказали, що не мають жодних знань німецької мови. Це явний інтеграційний успіх, якщо врахувати, що на момент в’їзду до Німеччині про відсутність мовних навичок заявляло 78 відсотків опитаних.
Що стосується працевлаштування, то на момент опитування місце праці мав лише кожен п’ятий опитуваний (22 відсотки). Основними перепонами на кар’єрному шляху та в інтеграції вважають складнощі, пов’язані з організацією догляду за дітьми, та бюрократію, коментує співавторка дослідження Юлія Косякова. 57 відсотків жінок та 50 відсотків чоловіків через проблеми з підтвердженням кваліфікації зайняті у Німеччині на нижчому рівні, ніж їхнє попереднє місце роботи на батьківщині. Потенціал цих людей, попри високий рівень освіти та затребувані навички й досвід, на німецькому ринку праці досі не використано, додає Косякова.
Останній етап дослідження проводився з липня 2023 року по січень 2024-го. У його ході було опитано 3403 особи.
