Європейська міграційна політика протягом останніх років зазнала суттєвих змін, адже війна в Україні спричинила появу мільйонів біженців, які опинилися в різних країнах континенту. Спершу держави ЄС створювали спеціалізовані центри екстреної допомоги, де надавалися житло, харчування та юридичні консультації, однак з часом акцент поступово зміщується від тимчасового прихистку до інтеграції українців у загальні соціальні системи. Приклад Австрії є показовим для розуміння того, як змінюються підходи до роботи з людьми, котрі вже тривалий час перебувають на території держави. Рішення про закриття останнього в країні спеціалізованого центру для українців у Відні свідчить про завершення певного етапу екстреної допомоги й перехід до інтеграції біженців у загальну систему соціальної підтримки, пише ІА “ФАКТ”.
Закриття останнього центру для біженців
Як зазначає ORF, останній в Австрії центр для українських біженців — Quartier Schlossberg у Відні — закриється до кінця року. Він був відкритий у перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії та працював як тимчасове житло з повним пакетом послуг: від надання харчування й консультацій до допомоги з реєстрацією, оформленням документів і подальшим переїздом у різні федеральні землі.
За час існування притулок прийняв близько дев’яти тисяч українців, проте тривалий період він функціонував на межі своїх ресурсних можливостей. Благодійна організація Volkshilfe, що відповідала за роботу центру, неодноразово звертала увагу на проблему фінансування: держава виділяла одноразову допомогу у розмірі 190 євро на особу, але ця сума з 2022 року не переглядалася, не враховувала інфляцію та покривала лише частину витрат.
Міська влада Відня наголосила, що для ефективного функціонування подібних закладів потрібна була злагоджена співпраця всіх рівнів влади — від муніципалітету до федерального уряду. Однак, на думку віденських чиновників, реальної підтримки виявилося недостатньо, а Міністерство внутрішніх справ Австрії, яке відповідає за первинне розміщення переселенців, було заздалегідь поінформоване про майбутнє закриття. Такий крок виглядає неминучим з огляду на виснаження ресурсів і потребу змінити модель роботи з українцями, які залишаються в країні.
Що означає закриття для українців в Австрії
Зараз у Відні в системі базового забезпечення перебувають понад 10,7 тисяч українців, а загалом по країні — близько 30 тисяч. Ліквідація центру не означає відмови від допомоги: відтепер переселенці користуватимуться загальними соціальними службами, які охоплюють усіх мешканців Австрії, без окремого спеціалізованого пункту. Це свідчить про перехід від моделі тимчасового реагування до інтеграційної політики, де українці розглядаються вже не як екстрена категорія, а як частина загальної соціальної системи країни.
Рішення Австрії слід розглядати у ширшому європейському контексті. Нещодавно Швейцарія підтвердила продовження дії тимчасового захисту S для громадян України до березня 2027 року, водночас вводячи відмінності в підході залежно від регіону походження біженців. Рада ЄС у вересні 2025 року також ухвалила рекомендації щодо повернення, реінтеграції та зміни статусу тимчасового захисту, які узгоджувалися з українською стороною. Це означає, що європейські країни поступово переходять від термінової гуманітарної допомоги до довгострокових програм інтеграції та адаптації.
Таким чином, закриття віденського центру є не лише локальним управлінським рішенням, а й частиною глобальної тенденції: країни Європи шукають новий баланс між наданням підтримки та інтеграцією переселенців у звичні соціальні механізми. Для українців це водночас означає втрату окремого спеціалізованого простору та отримання ширшого доступу до загальних програм, що поступово має полегшити їхній перехід від статусу біженця до повноцінного члена європейських суспільств.
