Мільйони українських заробітчан ще до повномасштабної війни успішно “освоювали” європейські ринки праці. Проте чоловіки, які до війни складали переважну більшість заробітчан, наразі стали невиїзними, і тепер більшість — за жінками, часто з маленькими дітьми. Куди вони йдуть працювати?
За даними ООН, наразі у Європі перебувають 6,2 млн українців, з них статус тимчасового захисту мають близько 4,2 млн. І їх кількість продовжує збільшуватися. Найчастіше нові біженці осідають у Німеччині, Чехії, Нідерландах. Сьогодні в Німеччині живуть понад 1,2 млн. українців зі статусом тимчасового захисту, в Польщі – 981,3 тис., в Чехії – близько 380 тис. Чи виходить в них змінити ринок праці “під себе” — в матеріалі Фокусу.
Українці в Європі: погоди не роблять, але…
Експерти кажуть, що з огляду на те, що загалом населення ЄС перевищує 500 млн осіб, чотири і навіть п’ять мільйонів українських біженців, з яких майже половину складають діти та люди похилого віку, “погоди” на місцевому ринку праці не роблять. До того ж й з працездатних працюють далеко не всі.
За даними Міграційної платформи EWL, наприклад, у Литві працевлаштовані близько 62% українських біженців. Але у більшості країн Європи картина значно гірша.
“У Німеччині офіційно працевлаштовані лише 22%, ще близько 20% працюють неофіційно”, — навів цифри голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Проте, додає експерт, в окремих сегментах вплив українських працівників все ж таки досить суттєвий.
Медіанні зарплати у деяких галузях Німеччини*
| Середня зарплата | 3796 |
| Середня зарплата у чоловіків | 3930 |
| Середня зарплата у жінок | 3563 |
| Хірург | 7100 |
| Лікар | 6785 |
| ІТ-розробник | 5470 |
| Вчитель | 4724 |
| Медична сестра | 4056 |
| Водій | 2930 |
| Догляд за людьми похилого віку | 2906 |
| Будівельник | 2897 |
| Продавець | 2728 |
*За даними DW (євро на місяць, брутто)
“Враховуючи співвідношення українців та місцевих, я б не сказала, що українці захватили естонський ринок праці, — погоджується рекрутерка компанії з працевлаштування Hendersons OÜ (Естонія) Олена Антонів. — Якщо йдеться про заводи, то, думаю, на кожному працює не більше 10-15% українців. Фізична сила потрібна на всіх підприємствах, тому чоловікам досить нескладно знайти роботу на конвеєрі або різнороба. За статистикою, з кожних 100 українських безробітних у Естонії, що отримують допомогу, 99 — жінки, і лише 1 — чоловік”.
Українські жінки, особливо з маленькими дітьми та передпенсійного віку, часто влаштовуються на роботу у кейтерингові компанії
Українські жінки, особливо з маленькими дітьми та передпенсійного віку, найчастіше влаштовуються у кейтерингові компанії. Можна знайти роботу, де зміна триває 6 годин, а робочий день починається о 6:30, о 7:00 або о 7:30. Мамам це підходить, бо о 14:00 вони вже вільні, можна займатися дитиною, багато хто встигає ще й підробляти прибиранням. Жінок 50+ це влаштовує, бо робота, у порівнянні, наприклад, з роботою на заводі, не дуже важка, робочий день короткий, при цьому підприємство платить мінімальну зарплату, яка потрібна для медстраховки. До того ж — безкоштовне харчування та можливість придбати їжу по собівартості.
Індустрія краси: українки вже не демпінгують
Але є сфери, де українки дійсно майже “захопили” місцевий ринок, і це не прибирання.
“Насамперед, це індустрія краси — як вії-ноготочки, так і серйозні косметологічні процедури, — зазначила у розмові з Фокусом Олена Антонів. — Після початку повномасштабної війни до Естонії приїхали чимало косметологів з медичною освітою та сучасним обладнанням, які готові запропонувати найрізноманітніші послуги. Ще три роки тому в Естонії такі послуги не були популярними, але зараз зацікавлення зростає. Не заважає навіть мовний бар’єр — ані естонки, ані українки не бояться непорозуміння через незнання мови”.
До речі, всупереч стереотипам, демпінгують українки у сфері краси рідко. Професіонали знають собі ціну, і не готові брати за роботу менше, ніж місцеві. А у новачків, які тільки розпочали власну справу та низькими цінами намагаються привабити клієнтів, мало що виходить. Люди розуміють, що низька ціна — це плата за ризик, адже фактично на тобі планують вчитися, тому погоджуються на це одиниці.
“Коли я приїхала до Чехії навесні 2022-го року, також намагалася привабити клієнтів низькими цінами, — каже манікюрниця з Києва Марина. — В салон мене без знання мови та чеських сертифікатів не брали, тому їздила машиною та робила манікюр вдома у клієнтів на 25% дешевше, ніж в салоні. Але швидко зрозуміла, що це невигідно. По-перше, з собою потрібно возити купу речей — інструменти, лампи, лаки тощо. По-друге, великі витрати на паливо. По-третє, я відчувала: що нижче моя ціна, то менше мене цінують як спеціаліста, а я справді крутий фахівець. Тому за декілька місяців підняла ціни, а потім взагалі відкрили свою справу з колегою з Одеси”.
Серед інших справ, де українки можуть проявити себе краще, ніж місцеві, — це сфера харчування. У місцевих групах Фейсбука в Латвії, Литві, Естонії, Німеччині — безліч об’яв, де українки пропонують готові щоденні страви, заморозку, випічку, святкові торти на замовлення. Щоправда, найчастіше це нелегальна зайнятість, але чимало українок відкривають власні справи саме в сфері харчування — від виробів на замовлення до власних кафе та кондитерських.
Чоловіки в ЄС: захоплюють будівництво
Щодо чоловіків, то вони в Естонії майже витіснили місцевих з таксі та доставки. Щоб влаштуватися у той же Bolt, достатньо відкрити підприємницький рахунок у банку: це легко та швидко. Також багато українських чоловіків працюють на будівництві.
“Після початку повномасштабної війни деякі з тих, що працювали тут на будівництвах по робочій візі, швидко зорієнтувалися та після надання їм тимчасвого захисту відкрили свої OÜ (аналог українського ТОВ), — розповідає Олена Антонів. — Потім набрали на роботу співвітчизників, тепер успішно виграють тендери та заробляють непогані гроші. Вони чудово почуваються з весни до осені, а взимку, коли будівництво призупиняється, на 3-4 місяці влаштовуються на завод. Аналогічно деякі відкрили OÜ, що займаються чисткою лісів: робота важка, але прибуткова”.
Чимало українців з будівельними спеціальностями працюють у сфері ремонтів квартир та будинків
Потрібно сказати, що сфера будівництва потребує робітників майже по всій Європі. Наприклад, більшість вакансій в групі “Робота в Німеччині” — саме на будівництві. Але особливо великий дефіцит кадрів спостерігається в країнах з відносно невисокими зарплатами. У тій же Польщі будівельників після початку повномасштабної війни поменшало, бо українці отримали можливість виїхати до Німеччини, Великобританії, США та інших країн, де зарплати значно більші. “На роботу потрібні будівельники. Арматурщик, муляр, опалубщик, помiчник. Будівництво приватних будинків, Варшава та околиці. Офіційна праця”, — у Фейсбуці опубліковано десятки подібних об’яв.
Також чимало українців з будівельними спеціальностями працюють у сфері ремонтів квартир та будинків. І у багатьох останнім часом справи пішли вгору. “Офіційно я відкрив фірму у Лодзі ще 5 років тому, — розповів у розмові з Фокусом киянин Михайло. — Але тільки минулого року ми вийшли на дійсно високі масштаби та почали серйозно відвойовувати “ремонтний” ринок”.