Біженці з України в Німеччині. Останні результати досліджень з питань міграції та інтеграції

До вашої уваги переклад статті “Geflüchtete aus der Ukraine in Deutschland. Neueste Erkenntnisse aus der Migrations- und Integrationsforschung”, Dr. Susanne Schmid, керівниці напрямку соціального розвитку, міграції та інтеграції наших партнерів з Фонду Ганнса Зайделя, яка вкрай актуальна в контексті останніх подій.

Російська загарбницька війна проти України спровокувала одне із найбільших переміщень біженців у післявоєнний період. Лише з лютого 2022 року з України до Німеччини виїхало понад мільйон людей. Але що ми знаємо про життєву ситуацію та подальші плани українських біженців у Німеччині? У цьому інтерв’ю дослідниця міграції доктор Тетяна Панченко розповідає про власний досвід та останні висновки щодо становища українських біженців у Німеччині.

З початку російської загарбницької війни 24 лютого 2022 року, яка є очевидним порушенням міжнародного права, в Німеччині зареєстровано понад 1,1 мільйона людей з України. Таким чином, разом із Польщею Німеччина є однією з країн ЄС, яка прийняла найбільше біженців з України. Але як справи у цих людей? Що нам відомо про соціально-економічну ситуацію, сімейну ситуацію, житло, участь у ринку праці, наміри залишитися та інтеграційні зусилля українських біженців у Німеччині? Яка офіційна статистика та результати опитувань зараз доступні?

Що ми знаємо про понад мільйон біженців з України, які живуть з нами? Яка офіційна статистика та результати опитувань доступні?

Перший спільний симпозіум Академії політики та поточних справ Фонду Ганнса Зайделя (HSS) та Німецького товариства демографії (DGD) відбувся у жовтні 2022 року та мав на меті дослідити ситуацію з даними про біженців з України в Німеччині.

Наступний захід у лютому 2024 року послужив поглибленому аналізу та обговоренню емпіричних висновків, які зараз доступні щодо становища українських біженців у Німеччині. Додаткову інформацію надало порівняння країни з Австрією та Польщею.

З експертами з науки, влади та політики було обговорено результати досліджень, виявлено та обговорено перешкоди на шляху інтеграції та опрацьовано варіанти дій.

---

---

Найважливіші висновки симпозіуму

Симпозіум надав глибоке розуміння розвитку та сучасного становища біженців з України в Німеччині, Австрії та Польщі. Стало зрозуміло, що, незважаючи на позитивні зрушення, виклики та перешкоди все ще залишаються. Представлені дані надають цінну інформацію для досліджень, практики та політики. Вони слугують основою для можливих рішень, подальших досліджень, майбутніх політичних рішень та практичних підходів.

Підсумки симпозіуму можна узагальнити таким чином:

• Усередині ЄС спостерігається нерівномірний розподіл українських біженців, а також відмінності в їхніх правах та умовах життя.
• Продовження дії «Директиви про тимчасовий захист» пропонує безпеку планування до березня 2025 року. Але що відбувається після цього? Подальше продовження тимчасового захисту на тій самій правовій підставі є неможливим. Тиск часу в пошуку рішень зростає. Перехід від тимчасових до постійних рішень поки що незрозумілий.
• З початку війни понад мільйон людей виїхали з України до Німеччини. Якщо у 2022 році було зафіксовано близько 1,1 мільйона прибуттів з України та 138 000 виїздів в Україну (чиста міграція: 960 000), то у 2023 році було близько 277 000 прибуттів та 156 000 виїздів (чиста міграція: 121 000). Це означає, що чиста імміграція з України до Німеччини у 2023 році була значно нижчою, ніж у попередньому році, але все ще вищою, ніж до російської загарбницької війни. Станом на 30 листопада 2023 року в Німеччині проживає 1,157 мільйона громадян України (Федеральне статистичне відомство, 2024). Намір залишитися залежить від таких факторів, як наявність партнера, знання мови та тривалість війни. Готовність до повернення з часом знижується.
• Біженцями з України після початку війни були переважно жінки та діти з відносно високим рівнем освіти та соціальним статусом. Біженці, які прибули після цього, мають більшу потребу в підтримці, і частка чоловіків також зростає.
• Проблеми, пов’язані з великою кількістю неповнолітніх дітей та розлучених сімей, залишаються. Потрібні подальші пропозиції освіти та місць для догляду, щоб, зокрема, матері могли відвідувати мовні курси та влаштовуватися на оплачувану роботу. Особливо в містах підвищені вимоги до інфраструктури закладів освіти, житлової політики та охорони здоров’я.
• Соціально-демографічні характеристики українських біженців у Німеччині, Австрії та Польщі є порівнянними. У Німеччині та Австрії – і меншою мірою в Польщі – серед українських біженців також відбувається самовідбір за рівнем освіти, соціальним капіталом та матеріальним становищем. Статистика свідчить, що чим далі українські біженці географічно віддаляються від України, тим вищий їхній соціально-економічний статус та рівень освіти, і тим менше виражені наміри повернутися.

                                               Переглянути детальний звіту симпозіуму

Інтерв’ю з дослідницею міграції українського походження доктором Тетяною Панченко з Інституту IFO

Щоб дізнатися більше про життєву ситуацію та подальші плани біженців з України в Німеччині, ми поговорили на конференції з дослідницею міграції українського походження доктором Тетяною Панченко.

HSS: Докторе Панченко, ви приїхали до Німеччини з України разом зі своїм чоловіком у 2015 році. Чи бачите ви паралелі між своїм досвідом у Німеччині та досвідом біженців з 2022 року?

Тетяна Панченко: Я приїхала до Німеччини з сім’єю на початку 2015 року, коли війна на Донбасі тривала вже майже рік. Ми приїхали з Харкова, який знаходився за 40 кілометрів від кордону з Росією, а потім за 200 кілометрів від зони конфлікту. Ми відчували, що Росія не зупиниться, тому чоловік активізував пошуки роботи на заході України та за кордоном, а восени 2014 року отримав запрошення працювати в Німеччині. На відміну від мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки після 24 лютого 2022 року, ми приймали свої рішення раціонально, мали час підготуватися – але, як і більшість українців у 2022 році, я не хотіла виїжджати. Я змогла поки що зберегти роботу в Харківському університеті і продовжити працювати з Німеччини. Я вивчила мову, пройшла складний шлях інтеграції на ринок праці і думала про повернення. Якби не пандемія, ми, напевно, давно б повернулися. Звичайно, ми не хочемо повертатися назад посеред війни. Однак ми не виключаємо повернення до відбудови України.

HSS: Ви проводите дослідження біженців з України в Німеччині в Інституті Ifo з 2022 року. Що ми знаємо на даний момент про цих людей? Як їх справи в Німеччині?

Ми провели якісні інтерв’ю на початку війни та п’ять кількісних онлайн-опитувань з травня 2022 року по січень 2024 року. Під час кожної хвилі було опитано від 1 000 до 2 000 біженців з України. Результати онлайн-опитувань свідчать, що на початку війни з України приїхали переважно освічені та працюючі жінки з дітьми. В Україні більшість з них мали високий соціальний статус, фінансову стабільність, володіння майном. Однак з часом ми спостерігаємо зміни в соціально-демографічних характеристиках біженців, а саме збільшення чоловіків і чоловіків, які перебувають у Німеччині з партнерами, і водночас зменшення кількості одружених людей і сімей з дітьми. Такі зміни передбачають возз’єднання сім’ї в Німеччині чи Україні. Порівнюючи соціально-економічні характеристики респондентів різних хвиль, можна побачити, що з часом рівень освіти, рівень зайнятості та соціальний статус тих, хто втік до Німеччини, знизилися. Це означає, що в перші місяці війни самостійний відбір біженців за цими ознаками був більш вираженим, ніж у наступні місяці. Крім того, все більше соціально незахищених людей та інвалідів війни тікають з України до Німеччини.

Те, як почуваються біженці з України в Німеччині, залежить від багатьох факторів: їхньої сімейної та життєвої ситуації, ступеня інтеграції, планів на майбутнє тощо. Традиційно українці, які проживають у Німеччині з партнером, мають власну квартиру, працюють та успішно вивчили мову, почуваються в Німеччині комфортніше.

Г.С.: Незважаючи на хорошу освіту, багато біженців з України не мають оплачуваної роботи в Німеччині. Чому так? Що робити?

Більшість біженців з України, які мають вищу освіту, хотіли б працювати за фахом або принаймні мати кваліфіковану роботу. Однак центри зайнятості в основному пропонують некваліфіковану роботу, а самостійний пошук роботи українців, яким часто не вистачає мовних навичок, знань і досвіду, актуальних для Німеччини, часто залишається безуспішним. З метою прискорення інтеграції висококваліфікованих українських біженців доцільно розробити та впровадити спеціальні програми для їхнього виходу на німецький ринок праці. Вони повинні зосереджуватися на конкретних сферах діяльності та включати придбання спеціалізованої лексики, ознайомлення з трудовим законодавством та професійною етикою, а також широкі можливості стажування та навчання. Поки що таких програм дуже мало і мало можливостей для стажування в компаніях і компаніях.

Індивідуальні ініціативи громадянського суспільства та бізнесу (такі як кваліфікаційна програма «Bankwissen-Kompakt» асоціації VESNA та Sparkasse Hochschwarzwald), спрямовані на працевлаштування кваліфікованих працівників у певній сфері, повинні бути детально розглянуті Федеральним відомством у справах міграції та біженців (BAMF), агентствами з працевлаштування та організаціями, що займаються освітою дорослих та профорієнтацією. На основі цих досліджень повинні бути розроблені відповідні масштабні програми.

Г.С.: Більшість українських біженців – це матері з дітьми. Що ми знаємо про умови їхнього життя та інтеграцію в Німеччині?

Наші дані свідчать, що за останні два роки частка жінок з дітьми зменшилася. Частка українських дітей дошкільного віку невисока, переважна більшість матерів мають школярів. За нашими даними, близько половини з них відвідують як німецьку, так і українську школи. Це величезний тягар для дітей, а в багатьох випадках і для їхніх матерів, які намагаються організувати сімейне виховання в українській школі. Навіть діти, які не залучені до двох систем освіти, часто стикаються з труднощами через недостатнє знання мови, конфлікти з однолітками та відсутність розуміння та підтримки з боку вчителів. Загалом можна сказати, що темпи інтеграції дітей та дорослих досить різні. Багато що залежить від сімейних обставин, типу школи, класу і окремого вчителя.

HSS: Тривалість війни є визначальним фактором не лише для кількості біженців з України, а й для планування їхнього майбутнього життя. Чого очікуєте в майбутньому?

Насправді очікування щодо тривалості війни за останні два роки змінилися, що вплинуло на життєві плани. Якщо в перший рік понад 40% респондентів очікували, що війна закінчиться протягом року після опитування, то у 2024 році – лише дев’ять відсотків з них. Частка тих, хто планує залишитися в Німеччині щонайменше на два роки, зросла з 52 до 84 відсотків за період опитування, тоді як частка тих, хто не планує повертатися в Україну, зросла з 21 до 48 відсотків. Очевидно, що чим довше триватиме війна, тим менше українців повернеться. Тому інтеграція українських біженців має вирішальне значення для них самих, для їхніх приймаючих суспільств і для тих, хто повернеться, щоб відбудовувати Україну.

HSS: Докторе Панченко, дуже дякую за інтерв’ю.

Автор

Д-р Сюзанна Шмід