У середині літа 2025 року Європа опинилася у владі рекордної спеки. Температура в кількох країнах Західної Європи протягом десяти днів стабільно перевищувала 40 градусів за Цельсієм, викликаючи лісові пожежі, масове знеструмлення й значне перевантаження медичних служб. Однак цього разу йдеться не лише про погодну аномалію, а людські життя. Дослідження Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни й тропічної медицини засвідчило: ця хвиля спеки стала фатальною для понад двох тисяч мешканців європейських міст, попереджає ІА “ФАКТ”.
Ціна перегріву: чому спека більше не просто дискомфорт
Як повідомляє Reuters, за оцінками вчених, близько 2300 людей загинули протягом 10-денного періоду надвисоких температур, з яких щонайменше 1500 смертей напряму пов’язані зі зміною клімату. Дослідження базується на аналізі епідеміологічних моделей та історичних даних про смертність у 12 містах — серед них Барселона, Мадрид, Лондон, Мілан. Саме тут спека виявилася найбільш небезпечною.
Температура у цих містах зросла в середньому на чотири градуси через зміну клімату, наголошують автори дослідження. Це невидиме, але надзвичайно відчутне прискорення теплових процесів у навколишньому середовищі. При температурі +40°C і вище тіло людини втрачає здатність самостійно регулювати теплообмін. Особливо вразливими стають літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями, діти, люди з психічними розладами та особи без постійного житла.
Чому про смерть від спеки мало хто говорить
Одна з особливостей впливу спеки на здоров’я — це те, що такі смерті часто залишаються поза офіційною статистикою. Люди помирають від серцевих нападів, інсультів, дихальної недостатності або від ускладнень хронічних хвороб, і причина виглядає формально не пов’язаною зі спекою. Втім, саме перегрів і зневоднення стають тригерами цих загострень.
Науковці пояснюють: вони використали методи швидкої оцінки кількості загиблих, адже в багатьох країнах такі смерті не реєструються як пов’язані зі спекою. Крім того, деякі уряди взагалі не публікують відповідні дані. Таким чином, реальна кількість жертв може бути вищою. Це ставить перед суспільствами нові запитання: чи готова інфраструктура міст до нових температурних реалій? Чи вчасно населення отримує попередження? Чи розуміє людина, що саме спека — не менш небезпечна, ніж буревій або злива?
Західна Європа в червні: найгарячіша в історії
За оцінками метеорологів, червень 2025 року став найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі. Термін «тепловий стрес» став новим стандартом, а не винятком: навіть у регіонах, де раніше спека не перевищувала 30–32°C, показники сягали 38–42°C. Лісові пожежі у Франції, проблеми з водопостачанням в Іспанії, тисячі госпіталізованих з тепловими ударами в Італії — усе це наслідки не лише температури, а й неспроможності адаптуватися до неї.
В умовах високої щільності населення та інтенсивного використання енергії (наприклад, для кондиціонування) міста перетворюються на пастки. Бетон, асфальт, скло — утримують тепло, посилюючи ефект. Міське середовище, замість того щоб захищати, ще більше загрожує людині.
Зміна клімату — каталізатор смертельних хвиль
Як наголосив доктор Бен Кларк, один із дослідників Імперського коледжу, зміна клімату посилила екстремальність хвилі спеки. «Ця погода була значно гарячішою, ніж була б без впливу кліматичних змін. А отже — значно небезпечнішою», — пояснив він.
Підвищення середньої температури всього на кілька градусів створює ефект лавини: спека тримається довше, ночі не приносять прохолоди, відновлення організму сповільнюється. Такі умови — ідеальні для теплового удару, який розвивається за лічені години.
Водночас слід зазначити: у майбутньому такі епізоди стануть регулярнішими, а не винятковими. І Європа, як і Україна, має шукати відповіді не лише у прогнозах, а в змінах інфраструктури, медицини, систем інформування та громадського простору.
Як українцям вберегтися від спеки
Поради, які базуються на рекомендаціях медиків, екологів і європейських центрів контролю захворювань, можуть врятувати життя:
- Уникайте перебування на сонці в період з 11:00 до 17:00. Навіть коротка прогулянка під прямими променями у цей час може спровокувати перегрів.
- Якщо маєте хронічні захворювання (серцево-судинні, ниркові, дихальні), проконсультуйтесь з лікарем щодо режиму ліків у спеку.
- Пийте достатньо води — не газованої, не холодної, без кофеїну й алкоголю. Зневоднення — головний супутник теплового удару.
- Уникайте фізичних навантажень на вулиці. За можливості переносьте активність на ранній ранок або вечір.
- Створіть прохолодне місце вдома. Якщо немає кондиціонера, тримайте вікна закритими вдень, провітрюйте вночі, використовуйте вентилятори та вологі простирадла.
- Одягайте світлий, легкий одяг з натуральних тканин. Капелюхи з широкими полями й сонцезахисні окуляри — не мода, а безпека.
- Слідкуйте за своїми рідними. Люди похилого віку, діти, люди з інвалідністю або психічними розладами можуть не виявляти ознак перегріву вчасно.
- Якщо ви стали свідком теплового удару, посадіть людину в тінь, зніміть зайвий одяг, дайте прохолодну воду, змочуйте лоб і шию, викликайте швидку.
- Спека стала новою реальністю в Європі, до якої потрібно адаптуватися всім — від міст до окремої людини. І чим швидше ми це усвідомимо, тим менше буде непоправних втрат.
