У Німеччині мають роботу 25,2% українців, які виїхали через війну. Водночас у Данії 78% українців знайшли роботу, у Чехії працюють 66%, у Польщі — 65%, у Швеції та Великій Британії — 56%, у Нідерландах — 50%. Про це пише Bild із посиланням на дані Мюнстерського університету, підготовлені для Фонду Фрідріха Еберта.
Згідно з січневим даними агентства з працевлаштування, лише 1,2 відсотка безробітних українок встигли змінити роботу в середньому за рік – на 0,5 пункту менше, ніж у січні 2023 року. Серед безробітних українських чоловіків частка знизилася на один пункт до 2,4 відсотка. Причина таких низький цифр, за словами Даніеля Терценбаха, комісара з питань зайнятості Федерального агентства зайнятості: слабка економіка Німеччини. Крім того, українські жінки стикаються з проблемою, що вони часто є батьками-одинаками і їм важко отримати догляд за дитиною.
Кількість українців, здатних працювати, у 2023 році зросла на 50 000, адже ще більше українців виїхало до Німеччини. За даними Федерального агентства зайнятості, у Німеччині проживає 835 000 осіб працездатного віку від 15 до 65 років з України, 64 відсотки з яких – жінки. Станом на січень у пошуках роботи перебуває 417 546 українців.
Замість пільг відповідно до Закону про соціальну допомогу шукачам притулку українці в Німеччині мають право на пільги для громадян. За словами речниці Федерального міністерства праці, у листопаді 2023 року 170 000 українців були працевлаштовані за рахунок внесків на соціальне страхування, згідно з попередніми екстрапольованими даними. Це на 45 000 більше, ніж за аналогічний місяць минулого року, і на 2 000 більше, ніж у попередньому місяці.
Чому так мало українців працює?
Вимоги законодавства однакові у всіх країнах ЄС: Українські біженці отримують статус тимчасового захисту без складної процедури надання притулку, є інтегровані в систему охорони здоров’я та соціальної системи та негайно можуть бути допущені до роботи.
Але у фінансовому плані є великі відмінності порівняно з рештою ЄС.
Німеччина: Дорослі українці отримують звичайну допомогу громадянина (563 євро), діти – від 357 до 471 євро залежно від віку. Крім того, покриваються витрати на житло та допоміжні послуги.
Чехія: Українські біженці отримають 200 євро екстреної допомоги, а через п’ять місяців – 130 євро. Медичне страхування та витрати на проживання в колективному гуртожитку покриватимуться лише протягом обмеженого періоду часу.
▶ Польща: одноразова виплата 66 євро та 184 євро допомоги на дитину на місяць. В іншому випадку ніякої соціальної допомоги. Через чотири місяці половину колективного проживання доведеться оплачувати самостійно. У результаті Польський державний економічний інститут очікує, що вже у 2023 році українські біженці отримають більше податкових надходжень, ніж витрат.
Ще одна причина: за даними Інституту досліджень зайнятості (IAB), близько 72 відсотків українських біженців у Німеччині мають вищу освіту. Вони вважаютеся надмірно кваліфікованими для багатьох вакансій.
Дослідження вказує на тривалі процеси визнання, перш ніж українцям дозволять працювати, наприклад, лікарями чи фармацевтами. Інша ситуація в Італії та Словаччині, де з березня 2022 року їм дозволили працювати у сфері охорони здоров’я. Водночас, за словами дослідників, мовних навичок часто не вистачає.
Експерт ОЕСР Томас Лібіх сподівається, що ситуація з працевлаштуванням “покращиться за кілька місяців завдяки мовним курсам”.
Більше половини українських біженців провалюють інтеграційні курси, які передбачені для швидкої адаптації у німецькому суспільстві. У грудні вийшов звіт Федеральної аудиторської служби Німеччини, результати якого німецькі медіа назвали «протверезливими». З лютого 2022 року майже 450 тисяч українців отримали направлення на інтеграційний курс, але через навантаженість системи – лише менше половини з них отримали місце на курсі. Станом на кінець вересня 2023 року зі 135 тисяч українців лише 61 255 змогли успішно його закінчити. Федеральна рахункова палата тоді заявила про провал в інтеграції українських біженців, натомість Федеральне відомство з питань міграції та біженців (BAMF) наголошує на успіхах у навчанні, досягнутих українцями.