Четвер, 4 Червня, 2026
  • Аналітика
  • Відновлення
  • Гранти і можливості
  • ДеФакто
  • Мотиваційні відео
#Повернення
Нічого не знайдено
Дивтися все
  • Головна
  • Новини
  • Офіційно
  • Проблеми
  • Поради
  • Історії
#Повернення
Нічого не знайдено
Дивтися все
Чому в СРСР не випускали за кордон: хто міг побачити “загниваючий Захід” на власні очі

колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com, freepik.com

Чому в СРСР не випускали за кордон: хто міг побачити “загниваючий Захід” на власні очі

Пушкарьова Світлана від Пушкарьова Світлана
11 Листопада, 2025
в Аналітика
0 0
0
35
ПЕРЕЛЯДІВ
Поширити у FacebookПоширити у TwitterПоширити у LinkedIn

Розповідаємо, в які країни можна було їздити в СРСР, і хто входив до числа “обраних”, кого випускали за межі “залізної завіси”.

Чи можна було виїжджати за кордон у СРСР? Такі подорожі в Союзі були чимось зі сфери фантастики. Потрапити туди, звісно, було можна – але далеко не всім. Та й що робити зразковому радянському громадянину на ворожій капіталістичній території? Про те, чому були закриті кордони і як карали тих, хто “зрадив” радянську Батьківщину – розповідаємо далі.

Нагадаємо, пише УНІАН, раніше ми розповідали, які речі цінувалися в СРСР, але всі соромилися їх купувати.

Чи могли громадяни СРСР подорожувати

Радянські громадяни могли подорожувати. Якщо говорити про те, чи був дозволений туризм у СРСР, то туристом міг стати кожен, хто вирішив дослідити неосяжні простори Союзу.

Куди їздили відпочивати в СРСР зазвичай? Найчастіше відпочинок радянських громадян обмежувався дачею, поїздкою до родичів або сусіднім селом. Тим, кому вдавалося “вирвати” путівку в Сочі або Анапу, були доступні морські пляжі, хтось навіть вирушав у Кавказькі та Кримські гори, Карпати і на Байкал. Більшість їздили “дикунами” – пішки в походи, велосипедом або залізницею. Поїздки у великі міста Союзу, такі як Москва, Ленінград, для більшості громадян були справжньою пригодою.

Але ось про те, чи дозволялося радянським громадянам виїжджати за кордон – не те, що говорити, а навіть думати було не прийнято. Зарубіжний туризм в СРСР, як такий, не існував. Причому, за кордон перестали випускати майже відразу після Жовтневої революції 1917-го, і з кожним роком заборона на виїзд ставала дедалі суворішою.

З 1934 року втеча за кордон вважалася зрадою Батьківщини, а 1935 року Сталін ввів смертну кару за нелегальний перетин кордону Радянського Союзу. Покарання передбачали не тільки для “злочинця”, а й для його родичів.

Причин, чому в СРСР не можна було виїжджати за кордон, було кілька, і всі вони були засновані на страху:

  • боялися, що радянські громадяни розкажуть, що не все в Союзі добре, і картинка “прекрасного радянського життя” завалиться як картковий будиночок;
  • боялися, що радянським громадянам сподобається жити в “загниваючому капіталізмі”, і вони не повернуться;
  • боялися, що почнеться масова еміграція з Союзу, що означало втрату дешевої рабсили.

Тому в СРСР штучно створювали умови, щоб громадянин не міг виїхати з країни. Якщо ж дуже хотів, то йому потрібно було пройти, як кажуть, “кілька кіл пекла”:

  • отримати дозвіл начальства – керівник підприємства мав видати письмову згоду та позитивну характеристику;
  • отримати схвалення профкому і політкому – без “подяки” у вигляді хабара це зробити було майже неможливо;
  • зібрати документи і подати в ОВІР (Відділ віз і реєстрації) – усі довідки, дозволи, паспорт, характеристику і пояснення, навіщо тобі знадобилося їхати в країну “загниваючого Заходу”;
  • пройти перевірку КДБ – там перевіряли все, починаючи від місця роботи до пліток за місцем проживання.

Розгляд займав місяці: мінімум 45 днів – для виїзду за кордон і 30 днів – для поїздок по СРСР. Не факт, що після цього людина могла виїхати, а того, хто так і не отримав цей дозвіл, називали “відмовниками”. Тим же щасливчикам, хто пройшов перевірку КДБ, надсилали поштою закордонний паспорт – іди затверджуй у ОВІРі та заплати за нього 105 карбованців.

Працівників військової, космічної та оборонної галузі за кордон не випускали ні під яким приводом: під час прийому на роботу вони навіть підписували зобов’язання про невиїзд.

Виїзд за кордон у СРСР для “обраних” – кого випускали

Тих, кого випускали за кордон із Союзу – у так звані закордонні відрядження, можна перерахувати на пальцях:

  • дипломатів;
  • співробітників розвідки;
  • високопоставлених членів партії;
  • вчених;
  • діячів культури і спорту.

Причому, у спортсменів і діячів культури теж із виїздом частенько могли бути проблеми.

Крім цього, на роботу за кордон могли виїжджати також:

  • будівельники заводів і підприємств по лінії Держкомітету із зовнішньоекономічних зв’язків;
  • рибалки для видобутку риби (їх відправляли на півроку);
  • цивільні льотчики;
  • співробітники Міністерства зовнішньої торгівлі.

Усі вони також збирали цілу папку документів: анкету, характеристики з рекомендаціями, які затверджував партком і погоджували вищі органи. До документів додавали лист – там вказували мету і терміни поїздки, хто оплачує відрядження. Також були потрібні довідка про здоров’я і так звана “об’єктивка” – детальна інформація про біографію і місце роботи.

За кордон відправляли тільки перевірених (!) співробітників: зі стажем, знанням мови і без “заплямованого” минулого. Перед виїздом викликали на парткомісію і часто на співбесіду в ЦК КПРС, де ставили запитання про країну, куди їхала людина, а також видавали інструкцію – як поводитися, щоб не зганьбити Батьківщину.

Але навіть за кордоном за радянськими громадянами стежили: вони проживали в певних місцях, спілкувалися лише з певним колом людей. Про всі “підозрілі” рухи одразу ж доповідали “туди”.

1991-й – переломний рік, коли в СРСР дозволили виїзд за кордон. Тоді Горбачов підписав закон, який регулював виїзд громадян із Союзу та їхній в’їзд назад. Після цього “залізна завіса” впала.

Наступна
Знайдуть роботу найлегше: українцям розповіли, на кого зараз найбільший попит у Польщі

Знайдуть роботу найлегше: українцям розповіли, на кого зараз найбільший попит у Польщі

Останні публікації

  • Як у Чехії ставляться до українських біженців 7 Лютого, 2026
  • “Країна для пенсіонерів” 6 Лютого, 2026
  • На ТОТ Луганщини взялися за «інвентаризацію» земельних паїв біженців 5 Лютого, 2026
  • Інцидент в Німеччині: 4-річного українця в дитсадку Мюнхена намагалися задушити 4 Лютого, 2026
  • Розворот міграційного потоку: біженці масово виїжджають з Німеччини 3 Лютого, 2026

ВАЖЛИВЕ

Буданов у День Матері: “З-поміж усіх знань найнадійніше в пам’яті – номер телефону рідної”
Важливе

Буданов у День Матері: “З-поміж усіх знань найнадійніше в пам’яті – номер телефону рідної”

11 Травня, 2025
0

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов звернувся до українців з нагоди Дня Матері. Про це повідомляє сайт...

Читати більшеDetails

ДЕФАКТО

Ініціатива про “повернення українських біженців з Нідерландів додому” належить партії, яка має 7 місць з 150
ДеФакто

Ініціатива про “повернення українських біженців з Нідерландів додому” належить партії, яка має 7 місць з 150

31 Січня, 2024
0

Низка ЗМІ опублікувало новину, що "Нідерланди обговорюють повернення українських біженців до безпечних зон у рідній країні". "Ми не можемо прийняти...

Читати більшеDetails

ПОРАДИ

Українка розкрила великий мінус Німеччини
Німеччина

Українка розкрила великий мінус Німеччини

31 Січня, 2026
0

Українка, що переїхала з Німеччини до Іспанії, розкрила один великий мінус Німеччини, який повністю зрозуміла тільки після переїзду. Після життя...

Читати більшеDetails
#Повернення

Copyright © 2023 Фонд сприяння демократії та Фонд Ганнса Зайделя в Україні

Навігація по сайту

  • Аналітика
  • Відновлення
  • Гранти і можливості
  • ДеФакто
  • Мотиваційні відео

Ми в соцмережах

Welcome Back!

Login to your account below

Forgotten Password?

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Log In

Add New Playlist

Нічого не знайдено
Дивтися все
  • Головна
  • Новини
  • Офіційно
  • Проблеми
  • Поради
  • Історії

Copyright © 2023 Фонд сприяння демократії та Фонд Ганнса Зайделя в Україні

Go to mobile version