З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина стала одним з головних напрямків евакуації для мільйонів українців. Вони були прийняті швидко, з розумінням і щедрою соціальною підтримкою. Біженці отримали доступ до ринку праці, повний соціальний захист, медичне страхування, можливість самостійно орендувати житло й користуватись допомогою так, як це роблять німецькі безробітні. Проте з плином часу все більше урядів, включно з німецьким, почали переглядати умови надання допомоги, вважаючи, що така підтримка має бути більш диференційованою. Сьогодні перед українськими біженцями постає питання, яке раніше не звучало: чи не доведеться повертати отримані кошти? І що взагалі означає «розділення» біженців на тих, хто приїхав до певної дати, і тих, хто прибув пізніше?
Заява уряду: дві категорії біженців, нові розміри виплат
Як повідомляє ІА “ФАКТ”, уряд Німеччини готує пакет законодавчих змін, наслідком яких стане скорочення соціальних виплат новоприбулим біженцям з України. Через можливість скорочення виплат «заднім числом» критики попереджають про загрозу бюрократичного хаосу. Ще навесні 2025 року про це оголосили партії новоствореної урядової коаліції у Німеччині — Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), а також Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН).
Згідно з оголошеними планами, українцям, які звернулись у Німеччині за отриманням тимчасового захисту після 1-го квітня 2025 року, платитимуть менше, ніж тим, хто прибув раніше. Якщо зараз усі біженці з України отримують 563 євро на людину, як і безробітні німці, то після змін новоприбулі отримуватимуть 441 євро — це прожитковий мінімум у Німеччині для прохачів притулку з усього світу.
Що для цього потрібно і коли очікувати змін
Для втілення цих планів необхідно ухвалити зміни до цілої низки законів — як законів про соціальний захист, так і законів про статус біженців, а також багатьох підзаконних актів. Всі ці документи ще мають бути узгоджені на різних рівнях — від федерального до земельного й навіть комунального.
У Федеральному міністерстві праці і соціальних питань Німеччини, на запит DW, відповіли, що не можуть точно прогнозувати, коли зміни наберуть чинності. «Міністерство веде підготовку до законодавчого процесу. Мета — якнайшвидше схвалити зміни на засіданні Кабінету міністрів», — зазначили у відомстві. Водночас проєкти відповідних змін до законів ще навіть не надійшли на розгляд Бундестагу, тож сам процес триватиме ще не один місяць.
Проте у міністерстві наголосили: уряд не відмовляється від ідеї поділу українських біженців на дві групи. Ті, хто був у Німеччині до 1 квітня 2025 року, отримуватимуть повний соціальний захист, а ті, хто прибуде після — зменшені виплати, аналогічні тим, що надаються прохачам притулку з інших країн.
У міністерстві також зазначили, що прагнуть знайти законодавче рішення, яке матиме мінімальне адміністративне навантаження на відомства соціального захисту. Проте такі заяви не заспокоїли місцеві громади. Вони занепокоєні тим, що бюрократичний і фінансовий тягар уряд може перекласти саме на їхні плечі.
Соціальні виплати для безробітних, які отримували українські біженці, покриваються з кількох джерел, зокрема за рахунок дотацій з федерального бюджету. Водночас утримання біженців за стандартною процедурою — тобто за тією, на яку планують перевести новоприбулих українців — фінансується вже з місцевих бюджетів. Отже, навантаження ляже безпосередньо на громади.
Втрата прав на курси та медичне забезпечення: ще один рівень обмежень
Крім зменшення грошових виплат, зміни торкнуться й інших аспектів підтримки. Наприклад, курси німецької мови, які раніше оплачувались для українських біженців у повному обсязі, більше не фінансуватимуться на тих самих умовах. Це означає, що новоприбулі вже не матимуть доступу до інтенсивної мовної інтеграції — ресурсу, який відіграє ключову роль у працевлаштуванні та соціальній адаптації.
Ще серйознішим наслідком стане втрата медичного страхування. Як підтвердили DW у Федеральному міністерстві праці і соціальної політики, українці, що прибудуть після 1 квітня 2025 року, більше не матимуть доступу до медичного страхування на тих самих засадах, що й громадяни Німеччини. Це означає суттєве звуження прав і можливостей — зокрема в питаннях лікування хронічних захворювань, доступу до лікарів-спеціалістів чи реабілітаційних програм.
Адміністративне перевантаження та юридична колізія — побоювання місцевих громад
Місцеві громади бояться, що реалізація змін «заднім числом» спричинить різке зростання бюрократичного навантаження. Як зазначили у відповіді на запит DW у Німецькому союзі міст і громад:
«Реалізація «заднім числом» потребує значних процедурних змін і доопрацювань у взаємодії «Джобцентрів» (відомств із питань працевлаштування, які підпорядковуються Федеральній агенції з питань праці) і відділів соціального захисту при місцевих громадах». Всі ці зміни «різко збільшать адміністративне навантаження».
Окрім того, на плечі громад буде покладено обов’язок розміщення біженців у притулках та соціальних помешканнях, тоді як раніше українці могли самостійно орендувати житло, якщо його вартість укладалась у соціальний бюджет. Ще один пункт — медичне забезпечення. Через втрату доступу до страхування, оплата лікування новоприбулих буде здійснюватися безпосередньо з бюджетів громад.
Але чи не найбільше місцеві уряди остерігаються масових скарг і позовів з боку українців, які втратять право на виплати. «За певних обставин можна поставити під сумнів, чи відповідає зміна статусу “заднім числом” засадам правової держави», — зазначають у Німецькому союзі міст і громад. Тут же додають: зміни статусу з фіксованою датою — 1 квітня 2025 року — можуть суттєво ускладнити та затягнути всі адміністративні процедури. І не виключено, що за певних обставин «доведеться вимагати повернення вже отриманих виплат».
З житлом може бути багато проблем
Найбільший потенціал юридичних суперечок криється в питаннях, пов’язаних з орендою житла. Це стосуватиметься біженців з України, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року й орендували житло до моменту ухвалення законодавчих змін. Очікується, що ці зміни обмежать право українських біженців самостійно обирати місце проживання та скоротять дотацію на житло.
Юристи пояснюють:
«Залежно від того, що саме буде прописано у законі, через три місяці, коли спливуть стандартні терміни розірвання договору оренди, може постати питання, що людей виселятимуть на вулицю або у притулок для біженців. Але коли йдеться про сім’ї з дітьми, то таке виселення суперечило би принципу захисту добробуту дитини».
Щоб уникнути позовів і суперечок, законодавцям варто передбачити перехідні періоди при переведенні біженців на нові умови соціального захисту. Як правило, у законодавстві з питань соціального захисту такий перехідний період становить пів року. Навіть у разі скасування дотацій на оренду житла, за таким принципом, соціальна служба має продовжити платити за нього ще шість місяців.
Що думають у Бундестазі і федеральних землях Німеччини
Фракції правлячої коаліції у Бундестазі — ХДС/ХСС і СДПН — утримались від коментарів щодо питання зміни статусу українських біженців. Натомість опозиційна фракція Зелених відкрито критикує скорочення соціальних гарантій для українців.
Як зазначив у розмові з DW депутат від фракції Зелених Тімон Дзеніус, скасування доступу частини українських біженців до безкоштовних мовних курсів і заходів з підвищення професійної кваліфікації негативно вплине на інтеграцію цих людей у німецьке суспільство. Політик також критикує і скасування доступу до страхової медицини, і додаткове навантаження на місцеві громади.
Крім того, Тімон Дзеніус украй негативно оцінює зміну українцями статусу «заднім числом», тобто з 1 квітня 2025 року. Він наголошує:
«Це лише створить хаос, спричинить бюрократію і спантеличить людей — як біженців, так і співробітників служб, які ними опікуються».
Тим часом до дискусії з цього питання долучилися й уряди федеральних земель, з якими федеральний уряд розпочав консультації щодо законодавчих змін. Наприкінці червня публічно критику зміни правил для українців «заднім числом» висловило міністерство з питань соціальної політики землі Саксонія-Ангальт.
Як повідомляє телерадіокомпанія MDR, Міністерство заявило:
«Якщо й закривати новоприбулим доступ до «бюрґерґельд» (вищі, ніж у біженців, соціальні виплати для безробітних — 563 на людину), то це має неодмінно відбутися лише після того, як наберуть чинності зміни до закону і в жодному разі не заднім числом».
У профільному відомстві федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, де проживає найбільше біженців з України, це питання залишили без коментаря.
Натомість у міністерстві з питань соціальної політики Баварії, яка нині головує в конференції земель, ідею зменшення виплат «заднім числом» підтримують. Там заявили:
«Анонсована у коаліційній угоді федеральної урядової коаліції дата відліку — 1 квітня — є слушним кроком, оскільки таким чином гарантується, що не буде стимулу встигнути приїхати до Німеччини якнайшвидше, до того, як наберуть чинності законодавчі зміни».
Наразі ключовим юридичним і політичним питанням залишається не лише сама сума виплат, а й наявність або відсутність перехідного періоду для новоприбулих українців. Залежно від того, як буде виписано закон, ситуація може кардинально вплинути на тисячі осіб, які приїхали або приїдуть після 1 квітня 2025 року.
Поки що в уряді обіцяють узгодити всі зміни з федеральними землями, але немає гарантії, що буде враховано всі ризики. Ситуацію ускладнює і той факт, що багато українців уже орендували житло, записались до лікарів або розраховують на мовні курси — але зміна правил, яка зачепить їх «заднім числом», може ускладнити їхнє становище навіть без юридичної вини з їхнього боку.
Це перша спроба уряду Німеччини розділити українських біженців на дві категорії: тих, хто прибув до 1 квітня 2025 року — для них залишаться повні соціальні гарантії, і тих, хто приїде після — їм зменшать допомогу. Це також вперше, коли офіційна дата використовується для ретроспективної зміни статусу вразливої групи. Метою цієї ініціативи є зменшення витрат федерального бюджету і знизити потік новоприбулих. Утім, у місцевих громадах побоюються, що фінансове навантаження та бюрократія ляжуть саме на них. Як заявили в Німецькому союзі міст і громад: «Реалізація змін заднім числом потребує значних процедурних змін і збільшить адміністративне навантаження»
