Значна частина українських мігрантів в Європі та інших країнах не планує повертатися на Батьківщину навіть після закінчення війни і безпекові фактори тут виступають другорядним чинником.
На початку повномасштабного вторгнення значна частка українців висловлювала наміри повернення після завершення війни. Повітряні тривоги та російські атаки, блекаути, можливість зменшення мобілізаційного віку для молоді були причинами, котрі для багатьох українських мігрантів вважалися тимчасовими перешкодами для їхнього повернення. Однак з адаптацією українців у нових країнах, на третій рік війни їхня думка про подальші плани почала змінюватися.
Економічно-матеріальні та політико-правові умови становища українських мігрантів в ЄС
Позитивному становищу українських мігрантів посприяла й Резолюція Ради ЄС 4 березня 2022 року, котра активувала дію Директиви, спрямованої на мінімальні стандарти щодо наших співгромадян та можливостей їхнього працевлаштування, надання житла, медичного обслуговування, здобуття освіти та професійної перепідготовки, соціального захисту в країні перебування, нарівні з громадянами ЄС.
Як заявив президент Державного управління у справах біженців Марк Зайберт агентству Deutsche Presse-Agentur, у центрі тимчасового розміщення Тегель, де мешкають тисячі українців: «Півтора року тому більшість цих людей заявляли про намір повернутися в Україну. Зараз же близько 65% заявляють, що залишаться в Німеччині»[1].
На зміну настроїв українців впливає чимало позавоєнних факторів і насамперед – усвідомлення вигідніших економічних та соціальних умов. Українці починають інтегруватися в суспільства європейських країн, спостерігається збільшення інтересу до вивчення місцевої мови, долучення дітей до навчання в місцевих школах.
Станом на 2024 рік лідером серед країн Європи за кількістю розміщених українських біженців залишається Німеччина, де за даними видання Bild, мешкає понад 1,1 млн українців. В цій країні наші співвітчизники мають особливий статус перебування, котрий дає їм змогу працювати й отримувати соціальні пільги, включно з медичним обслуговуванням.
10 країн ЄС (Австрія, Бельгія, Угорщина, Німеччина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Фінляндія, Франція, Чехія), а також Грузія запровадили безкоштовний проїзд залізницею для українців[2]. Декотрі країни дозволили українцям в’їзд без закордонного паспорту.
За даними Аналітично-дослідницької групи Infolight.Ua українські біженців в Німеччині отримують досить широкі форми соціальної підтримки:
- українським біженцям надається житло: безкоштовний табір або окрема квартира чи будинок. У 2025 році держава платитиме за житло 400 євро на одну людину.
- українські пенсіонери отримують виплати 563 євро на місяць. І можуть отримувати харчові набори за програмою Tafel, вартістю – 1 євро за набір продуктів. Хоча пенсіонерам з фінансової допомоги вираховують оплату за комунальні послуги (якщо вони живуть в таборі), та суму української пенсії.
- німецька держава надає й грошові виплати у розмірі 563 євро на місяць на дорослого чи батька одинака.
– Сімейні пари одержують по 506 євро на людину.
– Діти до 5 років – 357 євро на місяць
– діти 14-17 років – 471 євро на місяць
– діти 6-13 років – 390 євро на місяць
- Німеччина допомагає у покупці навчального приладдя на кожного школяра: 130 євро у першому півріччі навчального року, й у другому півріччі – 65 євро.
- створений режим сприяння в отриманні дозволів на роботу, безкоштовної видачі документів. Українці отримують безкоштовне медичне страхування (стоматологічні послуги, операції, щеплення, облік по вагітності, лікування дітей і тд).
- українцям безкоштовно надаються курси вивчення мови та курси підвищення кваліфікації або перекваліфікації.
При цьому Німеччина намагається стимулювати працевлаштування серед мігрантів. З 2025 року біженцям, які без поважної причини відхилили розумну пропозицію працевлаштування або навчання, впродовж трьох місяців знизять розмір виплат на 30%. Водночас ті, хто все ж влаштувалися на роботу та пропрацювали мінімум рік, отримають бонус у розмірі 1 тис. євро. Закономірно, що декотрим українцям такий режим соціальної опіки до вподоби. А декотрі малозабезпечені категорії, особливо пенсіонери, котрі в Україні не мали таких виплат, мають очевидні економічні переваги перед перебуванням в Україні.
Вплив українських біженців на економіки країн ЄС
Однак такі соціальні програми створюють навантаження на системи освіти та охорони здоров’я й загалом економіку приймаючих країн. За оцінками МВФ, прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно 30–37 млрд євро. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 рік. Водночас це лише близько 0,2% від ВВП Євросоюзу [3].
Але крім цього, чимало українців стають частиною європейської робочої сили, працевлаштовуються і сплачують податки. І навіть витрати українських біженців підтримують європейські економіки та рівень споживання. «Присутність українців до певної міри компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, дозволила уникнути рецесії» – зазначає голова НБУ Андрій Пишний, і пояснює: ця присутність стимулювала споживчі ринки та компенсувала нестачу трудового капіталу в ЄС [4].
За даними Центру міграційних досліджень Варшавського університету, працевлаштовані українці в Польщі вже заплатили 10 млрд злотих (близько 2,4 млрд доларів) податків. Це перевищує обсяги наданої допомоги, хоча й без врахування витрат на освіту та охорону здоров’я. Експерти Організації з економічної співпраці та розвитку оцінюють такий додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії у 1,2% на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії у майже 0,8%[5]. За оцінкою Oxford Economics якщо 650 тис. українських мігрантів залишаться в Польщі, робоча сила та потенційний ВВП зростуть на 1,2%. Якщо ж у Польщі залишаться працювати 1 млн мігрантів, робоча сила та ВВП додатково зростуть на 2% [6].
Банк Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні 2022 року, що суттєво компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв[7]. І попри наявність програм виплат грошових компенсацій українцям, котрі висловили намір повернутися на Батьківщину, всі вищенаведені фактори зумовлюють перевагу позитивного ефекту на економіку країн ЄС, аніж витрати на допомогу українцям. Тож Україна, непевно, не зможе покладатися на високу ефективність європейських програм стимулювання повернення українців.
Станом на 2024 рік 45% наших біженців були працевлаштовані, тоді як у листопаді 2022 року працювали лише 41%. Найбільша ж частка українців працює в Словаччині (71%), Чехії та Британії (по 69%). У Німеччині рівень зайнятості найнижчий, там працюють лише 23% біженців[8]. При цьому працевлаштовані українці збільшують рівень своїх доходів, а 38% стверджують, що отримують «набагато більше, ніж до війни», і ще 23% – «трохи більше»[9].
Зміна ставлення українців до повернення на Батьківщину
Завдяки адаптації, отриманню роботи та вивченню мови, кількість українців, котрим життя за кордоном подобається більше, ніж в Україні стрімко зміщується не на користь Батьківщини. Два роки тому 42% опитаних стверджували, що їм більше подобалося жити на Батьківщині, зараз таких – лише 27%.
За даними більшості соцопитувань, якщо восени 2022 року про наміри повернутися говорили 60-50% та ще 25% були схильні до цього, то у 2024 році хочуть повернутися 22% і 25% «ще подумають». І найменше прагнуть повертатися діти віком 15-17 років, серед яких 17% «точно» вирішили це для себе, а 29% – дуже схильні залишатися[10]. Вступаючи до навчальних закладів підлітки швидше адаптовуються і навіть можуть невдовзі забути українську національну ідентичність.
За розрахунками Центру Економічної Стратегії, з 3,6 млн українців, які перебувають за кордоном (без урахування тих, які перебувають у Росії та Білорусі), за кордоном можуть залишитися 1,4-3,3 млн людей залежно від сценарію розвитку подій. Внаслідок неповернення такого великого числа громадян економіка України може втрачати 3,9-6,3% від довоєнного ВВП щорічно[11]. А якщо врахувати втрату декількох мільйонів жінок репродуктивного віку, то в майбутньому населення України старітиме і зменшуватиметься.
Ще одним фактором неповернення є бойові дії, окупація чи зруйноване житло, адже багатьом немає куди повертатися. Значна кількість біженців мають статус ВПО і втратили постійне місце проживання. Близько 300 тис. осіб, або кожен четвертий які повернулися з-за кордону, опинилися в Україні «внутрішніми біженцями». За таких умов можливою є й повторна еміграція, коли ті, хто перший раз повернувся, знову виїдуть і дуже малоймовірно, що вони ще раз вирішать повертатися.
За таких умов Україні необхідно з розумінням поставитися до нових мільйонів закордонних українців. Варто усвідомлювати, що ці люди будуть довготривалими фінансовими донорами для родин в Україні, можуть бути «агентами українського впливу» на уряди інших країн у питаннях військової допомоги Україні. І навіть можуть стати «ресурсом» для відновлення української економіки в майбутньому.
Якщо ж безпекова ситуація в Україні набуде гарантовано стабільних позитивних рис, таких, як до прикладу – вступ до НАТО, повернутися зможуть значно більше українців.
Якщо Україна проводитиме до емігрантів політику «відкритих дверей» та створюватиме режим сприяння – певна частка українців буде більш схильною до повернення. Такими кроками може бути збереження українського громадянства, визнання знань і кваліфікацій, як отриманих в Україні, так і за кордоном, доступні освітні програми в Україні для молоді. Адже при багатьох труднощах, українська освіта, медицина і навіть державні послуги, за деякими пунктами кращі, аніж закордонні. Дослідження фіксують, що ті мігранти, які підтримують зв’язок з Україною, читають місцеві українські новини, навчаються онлайн в Україні чи працюють віддалено на українські компанії – більш схильні повертатися.
Висновки:
- Кількість українців, котрі не повернуться на Батьківщину після війни суттєво зросла і становить 50-65 % в залежності від специфіки досліджень. Якщо в перший рік війни повертатися планувала очевидна більшість українців, то у 2024 році повернення розглядають лише 22% і 25% «ще подумають».
- Матеріальні умови значної частини українських мігрантів в країнах ЄС, і особливо в Німеччині, є досить сприятливими і подекуди навіть кращими, аніж до війни на Батьківщині. Це зумовлює стимули для відмови від повернення до України, як економічно менш привабливого сценарію.
- За кордоном можуть залишитися приблизно 1,4-3,3 млн українців в залежності від подальшої безпекової ситуації та геополітичного сценарію розвитку подій. Внаслідок неповернення такої великої кількості громадян економіка України може втрачати 3,9-6,3% від довоєнного ВВП щорічно. А через втрату мільйонів жінок репродуктивного віку населення України в майбутньому старітиме і зменшуватиметься, якщо не будуть запроваджені програми вирішення кризової демографічної ситуації.
- Попри втрати для економіки та суспільства, Україні важливо розглядати нову хвилю закордонних українців як важливий стратегічний ресурс. А створення умов для інтеграції та повернення українських емігрантів має бути вагомим фактором допомоги Україні в післявоєнному відновленні.
Автор: Валерій Майданюк, політолог, канд.політ.наук, експерт Фонду сприяння демократії
Список джерел та літератури
[1] Behördenchef: Mehr Ukraine-Flüchtlinge wollen bleibenhttps://www.sueddeutsche.de/politik/flucht-vor-dem-krieg-behoerdenchef-mehr-ukraine-fluechtlinge-wollen-bleiben-dpa.urn-newsml-dpa-com-20090101-241127-930-300519
[2] Достатньо показати паспорт — в яких країнах проїзд для українців безкоштовний. Сьогодні. URL: https://economics.segodnya.ua/ua/economics/transport/dostatochnopokazat-pasport-v-kakih-stranah-besplatnyy-proezd-dlya-ukraincev-1606532.html (дата звернення: 27.04.2022).
[3] Від тягаря до драйвера росту https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[4] Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[5] Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[6] Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[7] Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[8] Усе менше охочих повертатися. Як змінилися настрої українських біженців. https://epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711576/
[9] Усе менше охочих повертатися. Як змінилися настрої українських біженців. https://epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711576/
[10] Усе менше охочих повертатися. Як змінилися настрої українських біженців. https://epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711576/
[11] Усе менше охочих повертатися. Як змінилися настрої українських біженців. https://epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711576/
