Соціологічні дослідження демонструють, що частина українських біженців може повернутися з-закордону після покращення безпекової ситуації і фактори економічних переваг життя у ЄС далеко не для всіх є визначальними. Для частини українських мігрантів декотрі фактори повернення є важливішими за гроші та вищі зарплати.
Попри суто матеріалістичну точку зору, за якою людина мала б завжди обирати країну з більшими зарплатами та вищим рівнем життя, реалії становища та світогляду українських мігрантів закордоном далеко не завжди залежать лише від матеріальних факторів, а важливу роль відіграють й соціально-психологічні.
Експерти «Вокс Україна», котрі використали дані опитування соціологічної компанії «Factum Group», проведеного у липні-серпні 2023 року, виокремили фактори «тяжіння», котрі спонукають українських біженців до повернення на Батьківщину. Та фактори «виштовхування», котрі під тиском примушують закордонних українців до повернення в Україну.
Серед факторів «тяжіння», які значно підвищували імовірність повернення в Україну, були психологічні, патріотичні, економічні чинники та соціальні зв’язки:
- ностальгія і туга за родиною і домом;
- бажання, щоб діти навчалися в Україні;
- кращі можливості працевлаштування в Україні;
- повернення друзів в Україну;
- наявність власності в Україні.
Серед факторів «виштовхування» визначальними стали:
- відчуття самотності;
- труднощі з інтеграцією за кордоном;
- відчуття безпорадності і приниження через життя на субсидії;
- відчуття провини через виїзд;
- відчуття чи неприйняття чужої ментальності,
Декотрі фактори не були масовими, але деякі респонденти називали їх ключовими причинами повернення[1].
Ще одним фактором повернення може стати зменшення фінансової допомоги за кордоном. Попри економічні переваги, часто ситуація для українських мігрантів закордоном далеко не завжди є сприятливою і країни ЄС починають скорочувати допомогу українцям. Соціальні програми створюють навантаження на системи освіти та охорони здоров’я й загалом на економіку приймаючих країн. За оцінками МВФ, прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно 30–37 млрд євро. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 рік[2]. На третій рік війни умови проживання, фінансове забезпечення для українців вже не такі щедрі, як у 2022 році і це може спонукати українських біженців до повернення.
Додатковим фактором можуть бути й окремі випадки невдоволення місцевих мешканців та негативні настрої у суспільстві, що призводить до відповідних змін у політиці цих країн. Багато країн скорочують програми допомоги та очікують від біженців переходу на самозабезпечення, а деякі країни (Швейцарія, Ірландія, Норвегія, Чехія) готові платити компенсацію тим українцям, які повертаються в Україну[3].
Одним із факторів повернення є труднощі адаптації українців за кордоном. За даними опитувань УВКБ ООН, основною для українських біженців за кордоном є проблема житла, адже програми безкоштовного житла мали тимчасовий характер і в багатьох країнах закінчилися[4]. Чималий відсоток українців не мають можливості віддавати дітей у школу через мовний бар’єр (10 %) та відсутність місць у місцевих школах (7 %)[5]. Переважаюча більшість віддають перевагу дистанційному навчанню в українських школах, але якість онлайн навчання в багатьох викликає сумніви для подальшого рівня знань дітей. Думки про майбутнє дітей можуть мотивувати їх до повернення в Україну, де діти матимуть гарантовані освітні перспективи.
Ще 12 % опитаних скаржилися на те, що вийти на роботу не можуть, тому що мають маленьких дітей, про яких немає кому піклуватися. Загалом про проблеми з влаштуванням дитини до дитячих садків повідомили 46 % сімей з дітьми до п’яти років[6].
За даними різних соцопитувань в багатьох країнах, попри різноманіття цифр, приблизно половина українських біженців безробітні або не можуть працювати через догляд за дітьми та немічними членами сім’ї. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, серед основних причин безробіття – мовний бар’єр (37 %), а також неможливість знайти роботу (29 %). Кожний десятий безробітний не міг працевлаштуватися через невизнання його диплому чи кваліфікації[7].
Додатковим фактором повернення українських мігрантів є усвідомлення деяких переваг України в порівнянні з країнами перебування. Як виявилося, декотрі сфери в Україні кращі, аніж закордоном. За кордоном чимало українців мають проблему доступу до медичних послуг, в той час як в Україні така справа становить значно менше труднощів. Довге очікування, мовний бар’єр та неможливість записатися на прийом становлять найбільше труднощів в країнах перебування, тому чимало українців приїздили на Батьківщину для лікування. Як зазначається у опитуванні НІСД, кожний п’ятий з тих, хто їздив в Україну,назвавметою свого візиту лікування[8]. Понад половина українців за кордоном, почали більше цінувати вітчизняну медицину після знайомства з системами охорони здоров’я в інших країнах.
Чимало українців вказують, що низка сфер в Україні мають незаперечні конкурентні переваги перед країнами ЄС. Індустрія краси в Україні краща, на думку 85 % опитаних проти 5 %, які надали перевагу Європі; обслуговування в кафе та ресторанах – 60 % проти 16 %; послуги пошти та доставки – 54 % проти 25 %; продажі через інтернет – 51 % проти 22 %; робота магазинів – 42 % проти 36 %[9]. Це може позитивно вплинути на тих українських мігрантів, котрі усвідомлюють роздутий характер ідеалізації життя за кордоном.
Вагомим фактором повернення є також підтримка зв’язку з Україною. Дослідження фіксують, що ті українці за кордоном, котрі читають новини про Україну, мають більше інформації про ситуацію в Україні та у власному населеному пункті – більш схильні до повернення. Так само як ті хто здійснював короткочасні візити додому, хто проживає географічно близько до України та ті, котрі залишили вдома членів сім’ї. НІСД фіксує, що 12% опитаних назвали фактором повернення, отримання від української влади інформації, яка вплинула на їхнє рішення повернутися[10].
Водночас різні опитування фіксують, що переважна більшість українських біженців часто переглядають новини про Україну, а понад половина читають новини про Батьківщину щодня. Чимало роблять пожертви для України. Опитування Pact/ENGAGE, показує, що 37% українських біженців беруть участь у неурядових організаціях, а 55% займаються волонтерством[11]. В УВКБ ООН також відзначають, що ті, хто хоча б раз ненадовго повертався і відвідував свою домівку, більше налаштовані на повернення.
Водночас непередбачуваним фактором може виявитися спонтанність бажання повернутися на Батьківщину. І відсоток залежних від цього чинника важко спрогнозувати раціональними методами. Але на цей показник можуть вплинути навіть хороші новини з України чи від партнерів НАТО.
За оцінками Міжнародної організації з міграції, з-за кордону в Україну повернулися 1,2 млн осіб. В основному (85 %) перед поверненням вони перебували в країнах ЄС і 88 % тих, хто повернувся – жінки[12]. При цьому, експерти НІСД зауважують, що найбільше серед поверненців киян (19 %) – мешканців регіону, який не лише було звільнено від ворога, а й забезпечено в ньому найвищий рівень протиповітряної оборони. Але поверталися українці також і до Дніпропетровщини (13 %), Одещини (11 %), Харківщини (9 %), де ситуація небезпечніша. Головним мотивом повернення були емоції та почуття туги за домом (52 %). На другому місці – бажання возз’єднатися із сім’єю. Економічні труднощі за кордоном були вагомими лише для 19 % поверненців. І, що парадоксально, поліпшення безпекової ситуації вдома мало значення для повернення лише для 11 % опитаних[13].
Такі дані можуть бути об’єктом особливої уваги української держави та стати інструментом для активізації державних програм повернення критично важливих для країни мільйонів громадян. Україна сьогодні не може назвати своїми перевагами безпеку чи економіку, але в нас є чинники, якими можна привабити українців і ці чинники перебувають поза межами фінансової вигоди.
Показово, що висловлюють плани на повернення в Україну навіть ті, хто отримував субсидії вищі за українські аналоги. Насамперед тому, що часто ці субсидії не були обіцяні на тривалий час. Більш схильні до повернення вразливі категорії біженців, насамперед літні люди, багатодітні сім’ї, особи, котрі не змогли працевлаштуватися. Водночас серед тих, хто не планує повертатися, здебільшого молоді чоловіки, представники робітничих професій та студенти, і біженці, які не залишили членів сім’ї в Україні.
Можливим фактором повернення частини українців можуть бути озвучені експертами ідеї щодо залучення мігрантів з інших країн для покриття потреби робочих рук в Україні. Якась частка українців може сприйняти це негативно і відчути сентименти до рідної землі.
Загалом більшість біженців з України у майбутньому сподіваються повернутися додому. Наразі такі наміри та сподівання на повернення «колись» висловили понад 60 % українських мігрантів.
Висновки.
Вагомими факторами повернення українців з-закордону є:
- Соціально-психологічні чинники: ностальгія, туга за родиною чи домом, відчуття самотності та безпорадності через життя на субсидії, моральний дискомфорт на чужині. Значна частина біженців вважає ці фактори вагомішими за вищі зарплати в інших державах.
- Труднощі з інтеграцією за кордоном: скорочення програм підтримки біженців у низці країн ЄС, проблема житла через закінчення терміну програм безкоштовного житлового забезпечення, проблеми з влаштуванням дітей до місцевих шкіл та дитсадків, мовний бар’єр, як фактор безробіття та самореалізації.
- Усвідомлення українськими мігрантами деяких явних переваг української освіти, доступності медицини, сфери послуг, роботи магазинів та салонів краси, сервісу в кафе та службах доставки в порівнянні з європейськими країнами перебування.
- Підтримка зв’язку з Україною. Українці за кордоном, котрі читають новини про Україну, мають більше інформації про ситуацію на Батьківщині, підтримують зв’язки з родиною та друзями в Україні – більш схильні до повернення. Українські мігранти, котрі хоча б раз ненадовго поверталися і відвідували свій дім, більше налаштовані на повернення.
- З-за кордону в Україну вже повернулися понад 1,2 млн осіб. Головними факторами повернення українців навіть на території Харківщини та Дніпропетровщини були емоції та почуття туги за домом (52 %). На другому місці – бажання возз’єднатися із сім’єю. Економічні труднощі за кордоном були вагомими лише для 19 %.
- Україна навіть за нинішньої ситуації може сприяти поверненню частини своїх біженців, соціально-психологічними факторами, котрі перебувають поза межами фінансової вигоди.
Автор: Валерій Майданюк, політолог, канд.політ.наук, експерт Фонду сприяння демократії
Джерела та література
[1] Повернутися чи залишитися? Які чинники впливають на рішення українських біженців. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3815798-povernutisa-ci-zalisitisa-aki-cinniki-vplivaut-na-risenna-ukrainskih-bizenciv.html
[2] Від тягаря до драйвера росту https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[3] Українські біженці війни в Європі: між інтеграцією та поверненням
[4] Українські біженці війни в Європі: між інтеграцією та поверненням
[5] Displacement Patterns, Protection Risks and Needs of Refugees from Ukraine – Regional Protection Analysis # 3UNHCR. Ddisplacement Patterns, Protection Risks and Needs of Refugees from Ukraine. URL: https://reliefweb.int/report/poland/displacement-patterns-protection-ri…
[6] UNHCR. Displacement Patterns, Protection Risks and Needs of Refugees from Ukraine. URL: https://reliefweb.int/report/poland/displacement-patterns-protection-ri…
[7] Українські біженці війни в Європі: між інтеграцією та поверненням
[8] Українські біженці війни в Європі: між інтеграцією та поверненням
[9] Українські біженці війни в Європі: між інтеграцією та поверненням
[10] Українські біженці війни в Європі: між інтеграцією та поверненням
[11] Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення весна-літо 2023. https://engage.org.ua/zahalnonatsionalne-opytuvannia-shchodo-hromadskoho-zaluchennia-vesna-lito-2023-ukraintsi-rozkhodiatsia-v-pohliadakh-shchodo-povoiennykh-priorytetiv-ale-ob-iednuiutsia-u-protydii-ahresii-ta-pidtrymtsi/?utm_source=eSputnik-promo&utm_medium=email&utm_campaign=Newsletter_29.11.2023&utm_content=647521724
[12] UNHCR. Ddisplacement Patterns, Protection Risks and Needs of Refugees from Ukraine. URL: https://reliefweb.int/report/poland/displacement-patterns-protection-ri…
[13] Українські біженці війни в Європі: між інтеграцією та поверненням
