Чехія стала однією з перших країн Європейського Союзу, яка зреагувала на повномасштабне вторгнення Росії в Україну не лише дипломатичними заявами, а й реальними діями: створенням центрів допомоги, забезпеченням житла, навчанням дітей, медичним страхуванням, спрощеним працевлаштуванням. З лютого 2022 року країна надала тимчасовий захист українцям — переважно жінкам з дітьми та літнім людям. Попри те що більшість з них живуть чесно й інтегруються в нове середовище, дії окремих — шахрайство, зловживання, імітація статусу біженця — змінюють ставлення до всієї української спільноти. Черговим таким прикладом, розповідає ІА “ФАКТ”, стала справа подружжя з України, яке протягом року привозило земляків у Чехію під виглядом біженців і заробляло на соціальних виплатах, що були призначені для тих, хто справді втратив усе через війну.
Як працювала схема: свідчення, докази, зізнання
Про викриття злочинної схеми повідомило чеське видання Idnes, посилаючись на дані слідства. Йдеться про українське подружжя — чоловіка, який раніше працював митником, і його дружину, колишню вчительку. Вони організували шахрайську схему з метою заволодіння державними виплатами, що призначалися біженцям з України.
Суть схеми полягала у наступному: чоловік та жінка привозили з України своїх знайомих і земляків, які вдавали, що рятуються від війни. Їм обіцяли оформлення статусу тимчасового захисту, відкриття банківських рахунків та допомогу в оформленні одноразових і щомісячних виплат, передбачених для українських біженців. За це подружжя залишало собі частину грошей, пояснюючи це як «плату за послуги».
Після отримання коштів фіктивні «біженці» поверталися до України, а подружжя знімало готівку в банкоматах. Таких епізодів нарахували 830 за 11 місяців. В результаті загальна сума збитків складає 11 мільйонів крон, що еквівалентно понад 18 мільйонам гривень.
Подружжя затримали під час чергової спроби в’їзду до Чехії. У суді чоловік визнав провину, пояснивши, що витрачав гроші на власні потреби та підтримку родини. Утім, як заявила прокурорка, довести, куди саме поділися кошти, не вдалося. Дружина спочатку заперечувала участь у схемі, однак згодом також зізналася.
Прокуратура висунула обвинувачення у шахрайстві та підробці документів. Адвокат обвинувачених заявив, що його підзахисний готовий протягом двох місяців повернути близько одного мільйона крон. Частину шкоди — 2,5 мільйона — вже компенсували через вилучену готівку, нерухомість і транспортні засоби. Судовий процес триває, а вирок очікується в середині серпня. Прокурори вимагають 6,5 років позбавлення волі для чоловіка та 5,5 років для його дружини.
Наслідки для інших: громадська думка і ризики узагальнень
Ця справа викликає занепокоєння не лише в контексті кримінального провадження, а й у соціальному вимірі. Чехія й без того перебуває під впливом політичних дискусій щодо доцільності подовження тимчасового захисту, обсягів виплат, інтеграції українців у суспільство та системи охорони здоров’я. Популістські сили використовують подібні випадки як підґрунтя для закликів до скорочення соціальних гарантій і жорсткішого контролю.
Хоча кількість осіб, які зловживають довірою країни, є мізерною в порівнянні з загальною кількістю українців у Чехії, медійна увага до таких справ формує негативне тло. Соціальні мережі та новинні коментарі часто сповнені узагальнень — «всі українці так роблять», «просто приїхали по гроші», «немає чого годувати дармоїдів». У результаті це підриває довіру не лише до тих, хто реально потребує допомоги, а й до самих механізмів підтримки.
Після оприлюднення деталей справи серед чеських політиків уже пролунали заяви про необхідність посилити перевірку підстав для отримання соціальної допомоги. Зокрема, розглядають можливість введення додаткових умов для первинної реєстрації, обмеження перетину кордону для отримувачів виплат, жорсткішої перевірки банківських рахунків і моніторингу руху готівки.
Водночас правозахисники попереджають, що посилення контролю може вдарити по найбільш уразливих категоріях: пенсіонерах, жінках із дітьми, людях з інвалідністю. Утруднення оформлення допомоги — це потенційний ризик повернення до практики «живих черг», затримок із виплатами, емоційного тиску на людей, які пережили війну.
До винесення вироку лишається кілька тижнів. Водночас ця історія вже вийшла за межі кримінального процесу і стала тестом на витривалість чеської системи соціального захисту, на адекватність реагування влади та на стійкість громадської думки до маніпуляцій. Попри те, що злочин має конкретних винуватців, його наслідки торкаються всіх: як чехів, які платять податки і очікують справедливого використання бюджету, так і українців, які чесно працюють, навчають дітей і не мають стосунку до зловживань, але вимушені жити з тінню чужої провини.