У Данії різко зросла кількість молодих українських біженців, але остання хвиля відрізняється від попередніх тим, що в ній переважають молоді чоловіки. Аналітики стверджують, що країна ще ніколи не приймала стільки людей з однієї країни.
Як повідомляє DR.dk, кількість українців, прийнятих у муніципалітеті Орхус, зросла із семи у вересні до 232 у жовтні, пише OBOZ.UA. З них 113 – це були чоловіки віком 18-22 роки.
“Ми не звикли до такої цільової групи. Це абсолютно нове для нас”, – каже керівниця центру зайнятості та інтеграції муніципалітету Орхуса Біне Єнсгой Елмозе.
Вона пояснила, що нова хвиля мігрантів суттєво відрізняється від попередніх, де були переважно жінки – одинокі та з дітьми. Більшість із них – це самотні чоловіки, які шукають швидкого працевлаштування або стажування.
Експерти пов’язують зростання міграції з тим, що наприкінці серпня Україна скасувала заборону на виїзд для чоловіків 18-22 років. У Данії спостерігається схожа ситуація, як у Польщі, де впродовж першого місяця після ухваленого рішення вʼїхало близько 10 тис. молодих українців.
“Ми спостерігаємо таке зростання в різних країнах Європи“, – зазначає постдок Центру воєнних досліджень Південної Данії Софі Роуз.
Експертка називає головним фактором нової хвилі біженців страх перед мобілізацією. “Серед населення, особливо серед молоді, було багато критики щодо заборони на виїзд з країни”, – стверджує Роуз.
Роботи на всіх вже не вистачає
Згідно зі спеціальним законом про українців, вони зобовʼязані працевлаштуватися або пройшли чотиритижневе стажування. У деяких муніципалітетах це створює певні проблеми – тут фізично немає стільки вакансій.
Водночас муніципалітети Данії стикаються з нестачею ресурсів для інтеграції новоприбулих. “Ми стикаємося з проблемою ресурсів, оскільки нам доводиться обслуговувати так багато людей одночасно”, – наголошує Біне Єнсгой Елмозе.
Інтеграція українців у Данії
За даними Євростату, статус тимчасового захисту в Данії мають 45,2 тис. українських громадян. Більшість з них отримали дозвіл на проживання за спеціальним законом, який надає їм доступ до ринку праці.
Українці відрізняються від попередніх великих груп іммігрантів (зокрема поляків, турків та сирійців), оскільки є воєнними біженцями та мають тимчасовий статус. Тобто вони насамперед біженці.
Як свідчать результати дослідження Danmarks Statistik, на данському ринку праці українці демонструють відносно високі результати порівняно з іншими групами іммігрантів. Серед чоловіків працевлаштовано 80%, а серед жінок – 67%. Це більше, ніж серед незахідних груп (сирійців та турків), але трохи нижче, ніж серед поляків і румунів.
Багато українців працюють у галузях із гострою потребою в робочій силі – сільському господарстві, прибиранні, готельно-ресторанній галузі. Також українців відрізняє високий рівень кваліфікації, яку вони не можуть застосувати на роботі і тому заробляють менше за польських та румунських мігрантів, і лише 11% живуть у власному чи кооперативному житлі.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, німецький уряд погодився скасувати систему виплат із безробіття (Bürgergeld, або “бюргергельд”) у її нинішньому вигляді. Вже дуже скоро вимоги до отримувачів, серед яких – чимало біженців з України, планують значно посилити. Вони можуть втратити підтримку за пропуски зустрічей у центрі зайнятості.
