Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році спричинило значні демографічні втрати України, вплив яких матиме помітні втрати для економіки, демографії, оборони, суспільства та майбутнього України. Мігранти, які покинули Україну, не народять тут дітей, а наявні демографічні та економічні проблеми поглибляться низхідною траєкторією падіння народжуваності котрі, за умов відсутності цілеспрямованої державної політики відновлення кількості населення, найгостріше відчуватимуться в середньо-та довготерміновій перспективі.
Масштаби міграції. Проблеми підрахунку кількості біженців з України
Депопуляція населення України почалася вже з початку 1990-х, коли демографічний потенціал з 52 млн громадян почав зменшуватися через економічну кризу перехідного пострадянського періоду. Ще до повномасштабного вторгнення близько 10 % працездатних українців поїхали на заробітки за кордон.[1] Через еміграцію та низьку народжуваність на рівні 0,9 дитини на одну жінку, при нормі відновлення 2,2, Україна ще до 2014 року демонструвала песимістичні демографічні прогнози.
За даними Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, станом на 1 січня 2022 року чисельність населення України становила 42 млн осіб, а на липень 2024 року на підконтрольних Україні територіях – 31,1 млн осіб.[2] Фактично з початку російського повномасштабного вторгнення населення України скоротилося більше ніж 10 млн, або на чверть внаслідок виїзду біженців, падіння народжуваності та смертності під час війни. Але ця цифра є досить мінливою та нестабільною і через несприятливу безпекову та енергетичну ситуацію може мати тенденцію до збільшення.
За даними Держприкордонслужби з 24 лютого до 30 листопада 2022 року в пунктах пропуску було зафіксовано на виїзд 9,392 млн фактів перетину державного кордону повнолітніми громадянами України та 8,726 млн фактів в’їзду в Україну. Але ця статистика не враховує неповнолітніх, українців, котрі були змушені виїхати через Росію та Білорусь і потім в інші країни та не вирізняє кратні перетини кордону однією і тією ж особою. До того ж ДПС Україна сама визнавала технічні труднощі з обліком населення у перші три тижні російського вторгнення. Окрім цього статистика Держприкордонслужби не враховує випадки успішного нелегального перетину кордону.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, котре бере дані з багатьох країн, зафіксувало в період з 24 лютого по 29 листопада 2022 року 12,96 млн виїздів з України та 8,12 млн перетинів на в’їзд, котрі знову ж таки не є репрезентативними.
Сучасна міграційна криза є набагато масштабнішою та загрозливішою, ніж усі міграційні явища, котрі були в незалежній Україні до 2022 року. Слабким моментом методології підрахунку є й відсутність з 2001 року перепису населення та надійних даних про чисельність і склад населення України, тому демографи рекомендують звертатися до даних провайдерів мобільного зв’язку та орієнтуватися на еклектичну інформацію з відкритих джерел та експертні оцінки[3].
За даними українського МЗС, станом на 1 лютого 2023 року загальна кількість громадян України, які перебувають за кордоном, становила майже 8 млн осіб. Із них дорослих громадян – 5,84 млн. Але на консульському обліку перебувало лише півмільйона українців. Подібні цифри надає УВКБ ООН на 24 січня 2023 року на основі даних, отриманих у 46 країнах, в Європі перебували від 6 до 8 млн українських біженців, з яких 4,5 млн зареєстровані в різних програмах національного захисту країн Європи. Хоча тут враховані й 2,9 млн українців у Росії та Білорусі.[4] Але авторитарний характер та воєнні злочини цих країн не дозволяють Україні дізнатися скільки її громадян перебуває на території країн-агресорів, скількох там убили і яку кількість окупанти депортували примусово.
Згідно дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка – жінок у віці 35-44 років – 13%) та діти. Найбільша частка українських біженців у Європі перебуває в Німеччині (30%) та Польщі (22%). Поза Європою, найбільшими країнами за кількістю прийнятих з початку повномасштабного вторгнення українців є США (280 тис. осіб), Велика Британія (253,2 тис.) і Канада (210,2 тис.).[5]
Євростат зазначає, що в країнах ЄС проживає 4,3 мільйона отримувачів тимчасового захисту з України.[6] При цьому за даними УВКБ ООН, понад третина українських біженців за кордоном – неповнолітні, а відсоток дітей серед українських біженців за кордоном є вищим, ніж серед внутрішніх переселенців в Україні. Водночас в Україні серед ВПО більше людей похилого віку.
Враховуючи, що значна частина українських біженців після нетривалого перебування закордоном повернулася, за даними УВКБ ООН, можна припустити, що з 24 лютого минулого року з України виїхало та не повернулось 5,2 млн осіб[7].
Загалом динаміка щоденних виїздів з України свідчить про те, що пік еміграції з України був пройдений у березні-квітні 2022 року, а потім масштаби виїзду набули доволі сталого характеру: по 35-40 тис. осіб на добу[8]. Хоча більшість українських емігрантів покинули Батьківщину через безпеку, частину становлять ті, хто вирішив скористатися можливістю переїхати до більш заможної країни. За різними оцінками прагнуть повернутися до України від 60 до 90 %, якщо сформуються відповідні умови для повернення.
Наслідки депопуляції для суспільства та економіки України
Втрата Україною такої значної частини працездатного населення, в той час як економіка України потребує відновлення та значних трудових ресурсів, є складним викликом не лише для суспільства, але й для спроможності суверенітету держави в майбутньому. Відбудова зруйнованих міст, аграрний обробіток звільнених земель, відновлення знищеної війною інфраструктури потребуватиме значного людського потенціалу. Водночас близько 75% українців, які перебувають за кордоном, є висококваліфікованими спеціалістами з вищою освітою, котрі вкладатимуться в економіку та розвиток чужих країн.
Масштабна демографічна криза, зумовлена вимушеною еміграцією населення ставить під загрозу соціальний та економічний розвиток держави, можливості її технологічного майбутнього та значно ослаблює оборонний потенціал. Україна, з якої після війни виїдуть сотні тисяч боєздатних чоловіків стане спокусою для нового вторгнення та ще більш легкою жертвою для російської агресії.
За експертними підрахунками, Україна у довоєнний період щорічно втрачала майже 30 млрд дол. внаслідок відтоку громадян за кордон[9].Де-факто від повернення українців додому після війни, залежить майбутнє економіки України та її відновлення. «Якщо вже зараз не почати створювати умови для повернення вимушених мігрантів, Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років, що також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень» – зазначає Дмитро Ливч, керівник аналітичного напрямку Центру економічного відновлення.
Неповернення значної частини українців додому матиме суттєвий вплив на українську економіку, вважають у Центрі економічної стратегії. Україна може втратити до 7,7 % свого ВВП.[10] «Кожні 100 тисяч осіб, які не повертаються в Україну, зменшують обсяг ВВП на 0,5%. Тобто можете рахувати, що 200 тисяч дають 1% ВВП», – зауважує заступник міністра економіки Олексій Соболєв. Попри різноманітність оцінок вплив демографії на ринок праці залишається песимістичним. Показово, що всі процеси стрімкого розвитку та «економічні дива» починаючи від Німеччини та закінчуючи Південною Кореєю, Японією і КНР супроводжувалися демографічними стрибками, без яких сподіватися на економічні прориви надзвичайно складно.
Дефіцит мільйонів робочих рук тягне за собою низку суміжних економічних проблем: зменшення купівельної спроможності населення, звуження внутрішнього ринку; посилення навантаження на соціальну інфраструктуру через необхідність підтримки вразливих категорій населення. Через нестачу працівників зменшаться й можливості бізнесу щодо розгортання нових підприємств. А на існуючих спостерігатиметься послаблення кадрового ресурсу, виникнення дефіциту окремих фахівців і загострення конкуренції за робочі місця, що стимулюватиме подальшу релокацію бізнесу та міграції висококваліфікованих фахівців навіть із західних областей України за кордон.
Одним з наслідків російського вторгнення стане переміщення частини економічної бази промислових та інфраструктурних об’єктів з близького до РФ сходу на безпечніший захід країни, де може розпочатися нова хвиля індустріалізації. Донбас, Харків, Запоріжжя та Дніпро мають перспективу зменшення та релокації промислового потенціалу.
Перспективи економічного прогресу за таких умов залишаються сумнівними, з огляду на подальшу динаміку мінливості населення. Мігранти, котрі покинули Україну народжуватимуть дітей закордоном, в той час як населення України старітиме. Заступник міністра охорони здоровʼя Сергій Дубров заявив, посилаючись на прогнози Інституту демографії та соціальних досліджень, що до 2041 року чисельність населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб, а 2051 року – до 25,2 млн людей[11]. Й без того важка демографічна ситуація в Україні, де і до повномасштабної війни населення старішало, може бути ще гіршою.
Визначальним результатом демографічної ситуації в Україні після російсько-української війни буде безпекова ситуація та загроза нової війни. Якщо російська агресія буде залишатися потенційно можливою – відтік біженців після закінчення воєнного стану може навіть збільшитися. До жінок на еміграції можуть приєднатися й чоловіки, котрі втікатимуть від мобілізації та шукатимуть притулку закордоном. На додачу до дефіциту кваліфікованих молодих жінок Україна може мати нестачу кваліфікованих та енергійних чоловіків.
Якщо ж по завершенні війни Україна отримає чітку євро-атлантичну перспективу та натівську безпекову парасольку, можна очікувати повернення значної частини українців. В міністерстві економіки очікують, що у перший рік після війни до України повернуться близько 3 млн біженців, у другий – 1,5 млн осіб, а загалом – близько трьох чвертей тих, хто виїхав з України через війну.[12] При цьому найбільш схильними до повернення є літні люди, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни.
Водночас у створенні умов для повернення українських мігрантів зацікавлений і ЄС, для котрого мігранти стали не лише джерелом робочої сили, але й додатковою витратною статтею бюджету. Співпраця України з європейськими урядами на ґрунті спільних програм сприяння поверненню українців може дати плідні результати і для України, і для Німеччини чи Польщі.
Водночас існує й інша перспектива уникнення депопуляції та неминучих втрат економіки. За прогнозами міністерства економіки, у наступні 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона робочих рук. Деякі українські експерти вже акцентують на необхідності залучення мігрантів з Азії та Африки. Але ця стратегія може принести багато нових для українського суспільства проблем, котрі нівелюють економічний ефект від притоку робочої сили для економіки.
ВИСНОВКИ:
- Станом на 2024 рік близько 5 млн українців перебувають за кордоном. З них від половини до третини планують повертатися у випадку завершення війни та поліпшення безпекових умов. Зі скасуванням воєнного стану з України можуть виїхати додаткові сотні тисяч чоловіків, якщо не буде очевидних ознак гарантованого захисту України від нового російського вторгнення у вигляді євро-атлантичної інтеграції.
- Масштабна демографічна криза, зумовлена російською агресією, загрожує перспективам соціального та економічного розвитку України, ставить під сумнів технологічний прогрес та значно ослаблює оборонний потенціал. В свою чергу це перетворює Україну на слабшу жертву для російського вторгнення, аніж у 2022 році.
- Економічні втрати України від дефіциту робочої сили, недоотриманих податків та скорочення внутрішнього ринку становлять десятки мільярдів доларів. А ВВП може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років.
- Наявні демографічні тенденції України ведуть до зниження населення, котре матиме менш масштабований рівень репродуктивності. За прогнозами 2051 року українське населення може зменшитися до 25,2 млн. Задля підтримки необхідного рівня економіки український уряд може вдатися до залучення іноземних мігрантів, що зумовить для України низку етнічних проблем, властивих для країн з мігрантським населенням.
- Членство в НАТО або інша надійна форма гарантій безпеки є визначальною умовою для повернення значної частки українських мігрантів.
Автор: Валерій Майданюк, політолог, канд.політ.наук, експерт Фонду сприяння демократії
Джерела та література
[1]Микита Жолквер. Які наслідки масової трудової міграції українців? https://www.dw.com/uk
[2] Від початку війни населення України скоротилося на 10 мільйонів людей – ООН. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3918897-vid-pocatku-vijni-naselenna-ukraini-skorotilosa-na-10-miljoniv-ludej-oon.html
[3] Лібанова Е., Позняк О., Цимбал О. Масштаби та наслідки вимушеної міграції населення України внаслідок збройної агресії російської федерації. Демографія та соціальна економіка, 2022. № 48(2). С. 37–57
[4] Вплив повномасштабної війни на міграцію українців: як масштаби переміщення оцінюють держава Україна та міжнародні організації https://www.oporaua.org/viyna/vpliv-povnomasshtabnoyi-viini-na-migratsiiu-ukrayintsiv-iak-masshtabi-peremishchennia-otsiniuiut-derzhava-ukrayina-ta-mizhnarodni-organizatsiyi-24523
[5] Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення. Третя хвиля дослідження. https://ces.org.ua/ukrainian_refugees_third_wave_research/
[6] Temporary protection for persons fleeing Ukraine – monthly statistics https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Temporary_protection_for_persons_fleeing_Ukraine_-_monthly_statistics
[7] Вплив повномасштабної війни на міграцію українців: як масштаби переміщення оцінюють держава Україна та міжнародні організації https://www.oporaua.org/viyna/vpliv-povnomasshtabnoyi-viini-na-migratsiiu-ukrayintsiv-iak-masshtabi-peremishchennia-otsiniuiut-derzhava-ukrayina-ta-mizhnarodni-organizatsiyi-24523
8 Лібанова Е., Позняк О., Цимбал О. Масштаби та наслідки вимушеної міграції населення України внаслідок збройної агресії російської федерації. Демографія та соціальна економіка, 2022. № 48(2). С. 37–57
[9] Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення. Третя хвиля дослідження. https://ces.org.ua/ukrainian_refugees_third_wave_research/
[10] Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[11] Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
[12] Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ceqvw58zj8po
