Війна, яка триває вже понад три роки, продовжує викидати українців далеко за межі Батьківщини у пошуках безпеки та захисту. Сотні тисяч родин, які втекли від російських ракет і окупації, осіли в Європі, сподіваючись знайти там не просто тимчасовий прихисток, а шанс знову відчути себе людьми. Однак реальність дедалі жорсткіша — Нідерланди, які ще вчора здавалися багатьом українцям одним з найбільш благополучних і комфортних напрямків для евакуації, сьогодні прямо заявляють: місць більше немає.
Муніципалітет Амстердама протягом останніх кількох тижнів був змушений відмовити українським біженцям через те, що в місті для них недостатньо місця. Така ситуація склалася вперше – по всій країні не вистачає вільного простору, попередив голова ради Рутгер Грут Вассінк. І це не тимчасові труднощі — мова йде про системний колапс, який стрімко охоплює всю країну. Про це йдеться у повідомленні NL Times, передає ФАКТ.
Рутгер Грут Вассінк наголосив:
“Ми дійшли до того сумного моменту, коли Нідерланди більше не можуть прийняти жодного біженця з України. І цим ми відмовляємося від українського народу. Наслідки такого рішення катастрофічні не лише для конкретних людей, які залишилися без даху над головою, а й для держави загалом. Це означає не просто відмову в нічлігу. Це означає відсутність реєстрації у базі населення, відсутність доступу до медицини, освіти і навіть права працювати. Ці люди просто зникають з поля зору держави”.
За його словами, переселити людей до інших міст теж неможливо — по всій країні на той момент залишалося лише 35 вільних місць у притулках.
Голова міської ради Амстердама також жорстко розкритикував центральний уряд Нідерландів, який, за його словами, робить недостатньо для вирішення цієї кризи. Більше того, уряд своїми діями лише погіршує ситуацію — нещодавно була зменшена сума фінансування, яку муніципалітети отримують за кожного українського біженця. Якщо раніше місцева влада отримувала 61 євро на день за одного українця, то тепер — лише 44 євро. Цього банально не вистачає, аби забезпечити людей елементарним — їжею, дахом над головою, елементарними побутовими умовами.
“Це робить розміщення українців непосильним завданням для муніципалітетів. Ми не можемо брати на себе відповідальність за те, що самі фізично не в змозі забезпечити”, — заявив Грут Вассінк.
Він закликав міністерку притулку та міграції Нідерландів Маржолейн Фабер негайно взяти ситуацію під свій контроль, централізовано організувати систему розміщення біженців і забезпечити відповідне фінансування.
Варто зазначити, що сама міністерка ще в лютому визнавала: українці, які офіційно працюють у Нідерландах і сплачують податки, роблять для країни максимум можливого і мають право на підтримку та на перспективу залишитися в країні довше.
Однак ситуація лише погіршується. Асоціація муніципалітетів Нідерландів ще наприкінці минулого року попереджала про загрозу колапсу системи прийому українських біженців. Але нічого зроблено не було. Тепер до проблеми приєдналися і великі міста — Амстердам, Гаага, Роттердам і Утрехт, які у спільному листі до парламенту прямо заявили: ситуація виходить з-під контролю, керівництва та організованості немає.
І все це — на тлі стрімкого зростання кількості українців, які звертаються по допомогу. За даними Червоного Хреста, у лютому кількість запитів на допомогу від українських біженців у Нідерландах подвоїлася. Якщо в грудні та січні по допомогу звернулися 200 людей, то вже в лютому — понад 400. Причому 18 людей відкрито заявили: вони змушені були ночувати просто неба. Інші спали у власних авто, бо не мали жодної іншої можливості десь притулитися.
Ці люди офіційно не існують для системи — без реєстрації вони не мають доступу ні до медицини, ні до освіти, ні до роботи. Вони залишаються в найгіршому положенні, фактично стаючи невидимими для держави.
Попри всю тривожність ситуації, уряд Нідерландів продовжує зволікати. Парламентські дебати з цього питання заплановані лише на найближчий четвер. Та чи не буде запізно? Адже цифри і факти свідчать самі за себе — Нідерланди вже не справляються із напливом українських біженців, і першими жертвами цієї байдужості стали ті, хто й так втратив усе через війну.
Тепер українські біженці в Нідерландах опинилися перед страшною дилемою — або самостійно виживати на вулиці в чужій країні без жодного захисту, або повертатися туди, звідки тікали під обстрілами. І відповідальність за це лежить не на місцевій владі Амстердама чи Гааги, які просто фізично не мають більше можливостей, а на уряді Нідерландів, який банально змиває з себе руки.
І поки в Гаазі рахують євроценти та пишуть нові інструкції, сотні українських родин залишаються просто неба, у центрі Європи, серед благополучних вулиць Амстердама. Це — та реальність, яка сьогодні чекає на тих, хто шукає порятунку в одній з найбагатших країн світу.
