З початком повномасштабної війни українці масово виїжджали до країн Європейського Союзу, де більшість опинилася в статусі тимчасово захищених осіб. На тлі гуманітарної допомоги одразу постала практична потреба — отримати роботу. У переважній більшості випадків йшлося про короткострокові контракти, сезонні угоди, епізодичне працевлаштування в аграрному, логістичному, готельно-ресторанному секторах. Така форма зайнятості не давала гарантій, завершення контракту не означало продовження праці. У багатьох випадках це означало також втрату соціального статусу, права на допомогу, можливість залишитися в країні. Саме тому, пояснює ІА “ФАКТ”, рішення Європейської комісії про оновлення правил строкових контрактів у 2025 році стало однією з найбільш принципових змін у політиці ЄС щодо ринку праці.
Суть змін: формати договорів та кодування
У 2025 році Європейський Союз оновив правила, які регулюють строкові трудові контракти. Це рішення ухвалене на рівні Європейської комісії у співпраці з урядами окремих держав-членів. Воно має безпосередній вплив на сотні тисяч українців, які перебувають на території ЄС із тимчасовим захистом або статусом сезонних працівників і виконують роботу на строковій чи короткостроковій основі. Нові моделі контрактів і відповідні коди мають на меті посилити захист працівників і запобігти зловживанням з боку роботодавців.
Ключовим інструментом реформи стала уніфікована система кодів, яка дозволяє точно ідентифікувати кожен тип трудового контракту. У державних системах зайнятості та соціального страхування такі коди відображають не лише тривалість договору, а й його характер, рівень захисту працівника, права на соціальні виплати. Це забезпечує прозорість і контроль, якого раніше не вистачало.
Упроваджено кілька нових типів трудових договорів:
- короткостроковий;
- відновлюваний;
- сезонний;
- з правом повторного найму.
Окремо підкреслено: тепер кожен тип контракту має чітко визначений код. Це дозволяє системі соціального захисту коректно обраховувати соціальні внески, розраховувати права на виплати у разі безробіття, а також простежувати, чи не відбулося порушення у частині тривалості чи характеру трудових відносин.
У записці Єврокомісії зазначено: для українських працівників, які переважно працюють у сільському господарстві, логістиці, готельно-ресторанній сфері та на сезонних роботах у Німеччині, Польщі, Італії та Іспанії, нові правила мають вирішальне значення. Вони забезпечують гарантії навіть у разі, коли працівник сам відмовляється від продовження контракту.
Втрата контракту — не втрата прав
До 2025 року типова ситуація для українських сезонних працівників виглядала так: контракт завершувався, роботодавець не поновлював його без пояснення причин, а працівник опинявся без роботи, без допомоги з безробіття та без гарантій. Це спричиняло серйозну соціальну вразливість.
Тепер законодавчо зафіксовано: навіть якщо працівник сам вирішив не підписувати новий контракт, він не втрачає права на соціальні виплати, включно з допомогою з безробіття. Це ключовий елемент захисту, який стосується тисяч українців, змушених змінювати сферу зайнятості, місце проживання або повертатися до України після кількох місяців сезонної праці.
У разі завершення контракту або переходу на іншу форму зайнятості соціальні права мають залишатися за працівником — саме це тепер контролюється через кодування контракту. Це також запобігає ситуаціям, коли роботодавець маніпулює умовами договору, вказуючи інший тип зайнятості або приховуючи його строковість.
Для чого потрібні коди контрактів
Кожен трудовий договір тепер має бути зареєстрований з відповідним кодом у базах державних органів. Це дозволяє:
– прозоро відстежувати умови праці, зокрема тривалість, характер і місце роботи;
– коректно нараховувати соціальні внески та забезпечити безперервність страхового стажу;
– забезпечити доступ до допомоги з безробіття без необхідності проходити додаткові процедури чи доводити факт завершення трудових відносин;
– унеможливити зловживання з боку роботодавців, які раніше змінювали формулювання в контрактах, аби уникнути відповідальності.
Особливо важливим це є для людей, які змушені працювати з перервами, повертатися додому, змінювати країну або тип діяльності. Система кодів гарантує, що їхні права не будуть втрачені лише через зміну формального статусу договору.
Що має зробити працівник
Оновлені правила накладають відповідальність не лише на роботодавця, а й передбачають обізнаність самого працівника. Українцям, які працюють у Європі на тимчасовій основі, важливо:
– уточнити тип свого контракту — вимагати письмову копію з точним зазначенням умов, терміну дії та коду;
– зберігати копії договорів та зарплатних відомостей (payroll) — вони можуть знадобитися для податкового повернення, оформлення допомоги або консультації з юристом;
– у разі сумнівів — звертатися до юриста або профспілки, особливо якщо контракт має розмиті формулювання або суперечить новим нормам.
Ці дії важливі не лише для захисту своїх прав, а й для забезпечення повноцінного доступу до пільг і сервісів, гарантованих законодавством ЄС.
Кому ці зміни найбільше потрібні
Найбільший вплив нова система має на кілька категорій українських працівників:
– сезонні працівники в аграрному секторі — зокрема в Польщі, Німеччині, Італії;
– працівники сфери логістики, доставки, готельно-ресторанного обслуговування;
– громадяни з тимчасовим захистом, які працюють за короткими контрактами;
– українці, які мають намір змінити країну перебування або сферу праці, але не хочуть втратити соціальні гарантії.
Для них ідентифікація типу контракту та збереження прав у разі відмови від повторного найму — це не лише правовий, а й соціальний інструмент стабільності.
На тлі тривалої війни в Україні, зростання кількості українських біженців і сезонних працівників у Європі, ці зміни є відповіддю на соціальні виклики. ЄС, не скасовуючи гнучкості ринку праці, водночас зміцнює його прозорість і справедливість. А для українців це означає захист у момент, коли вони цього найбільше потребують — у перехідних, тимчасових чи нестабільних умовах.