Війна в Україні спричинила безпрецедентну хвилю міграції, і для сотень тисяч українців Канада стала не лише тимчасовим притулком, а й новою домівкою. Від початку повномасштабного вторгнення уряд країни запровадив спеціальну програму CUAET (Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel), що дала змогу швидко отримати візу, приїхати до Канади та скористатися правом на роботу, навчання й соціальну підтримку. Слід нагадати, пише ІА “ФАКТ”, що уряд ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для українців ще на два роки — до 31 березня 2026 року.
Рішення уряду Канади
Міністр імміграції Канади Марк Міллер повідомив, що всі українці, які прибули до країни за програмою CUAET до 31 березня 2024 року, можуть подати заявку на оновлення статусу. Це стосується і тих, хто вже має робочий дозвіл, і тих, хто планує навчатись чи залишатись у статусі відвідувача. Нові правила передбачають можливість оформлення дозволу на роботу строком до трьох років, продовження вже наявного робочого документа, а також подання заявки на новий дозвіл на навчання.
Окремо передбачено поновлення статусу відвідувача або студента. При цьому ключовою умовою є своєчасна подача заявки: якщо документи подані вчасно, українець зберігає право працювати чи навчатися до моменту ухвалення рішення імміграційною службою.
Водночас варто нагадати, що українці під тимчасовим захистом мають право на безкоштовні послуги з адаптації. Це мовні курси, допомога у працевлаштуванні, консультації з пошуку житла та юридичні поради. Такі заходи суттєво полегшують інтеграцію в нове суспільство. Крім того, українські громади активно співпрацюють з муніципалітетами, організовують культурні заходи й підтримують новоприбулих. Продовження програми означає, що ця система допомоги не припиниться раптово, а українці матимуть час закріпитися у новому середовищі.
Працевлаштування і освіта
Для більшості українців у Канаді робота є основою інтеграції. Нові дозволи на три роки дають змогу укладати довгострокові контракти, отримувати стабільний дохід і планувати життя на кілька років уперед. Це важливий крок, адже раніше багатьох роботодавців стримувала тимчасовість статусу працівників-біженців.
Українці матимуть змогу працювати у стабільнішому правовому полі, а роботодавці — вкладати у їхню підготовку та кар’єрний розвиток. Це особливо актуально для медичних працівників, викладачів та спеціалістів технічних професій, яких у Канаді бракує.
Продовження програми створює нові можливості для українських студентів і дітей шкільного віку. Отримання дозволів на навчання за стандартними умовами означає, що молодь зможе безперервно здобувати освіту, а випускники — претендувати на вступ до канадських університетів без ризику втратити статус.
Для багатьох це шанс не лише здобути якісну освіту, а й залишитися в Канаді як кваліфіковані фахівці. Водночас діти біженців отримують змогу інтегруватися в суспільство через шкільне середовище, вивчати англійську чи французьку мову та розширювати соціальні контакти.
Масштаб української присутності в Канаді
Згідно з офіційними даними, сьогодні в Канаді перебуває близько 230 тисяч українців, які отримали тимчасовий захист. Загалом за час дії CUAET до країни прибуло приблизно 300 тисяч осіб. Це робить Канаду однією з трьох найбільших держав-притулків для українських біженців, після Польщі та Німеччини. Канадська українська громада, яка вже була однією з найчисельніших у світі, тепер отримала нове поповнення, що змінює і соціальний, і культурний ландшафт країни.
Продовження CUAET до 2026 року створює базу для того, щоб українці могли планувати своє життя без постійного страху втратити легальний статус. Хоча програма формально залишається тимчасовою, вона фактично відкриває двері до більш тривалої інтеграції. Для багатьох родин це шанс завершити навчання дітей, укріпити фінансове становище, а в перспективі — претендувати на постійне проживання. Для Канади ж це означає залучення працездатного населення, яке вже довело свою здатність адаптуватися й робити внесок у розвиток суспільства.
Отже, рішення Канади подовжити можливість перебування українців під тимчасовим захистом є важливим політичним та гуманітарним сигналом. Воно показує готовність держави не відвертатися від тих, хто постраждав від війни, і підтримувати їх у складних обставинах. Для українських біженців це створює відчуття стабільності, а для канадського суспільства — шанс отримати нову хвилю активних, освічених і працьовитих людей, готових інтегруватися та розвивати країну.