Вимушене переселення мільйонів українців за кордон внаслідок війни поставило перед державою нові виклики, серед яких контроль за наданням медичних послуг громадянам, які перебувають за межами країни. Для тих, хто отримав статус тимчасового захисту або інші форми легального перебування у країнах ЄС, питання доступу до української системи охорони здоров’я не втратило актуальності. Чимало людей повертаються для лікування додому, хтось користується електронними рецептами на відстані, а інші намагаються зберегти безперервність лікування, перебуваючи у транзитному стані. Уряд запропонував законопроєкт щодо інтеграції електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) з базою даних про перетин кордону. Ідея, на перший погляд є технічною, але в реальності має безпосередній вплив на життя тих українців, які вимушено стали біженцями, адже поєднує медичну сферу із прикордонним контролем, передає ІА “ФАКТ”.
Які зміни пропонує законопроєкт
Законопроєкт, ухвалений урядом для подальшого розгляду, передбачає розширення переліку державних систем, з якими взаємодіє ЕСОЗ. Тепер до них планують приєднати базу даних контролю осіб і транспортних засобів, що перетинають державний кордон, а також єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ. Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ).
Це означає, що інформація про громадянина, його податковий номер, документи й навіть статус перебування за кордоном зможе автоматично перевірятися у кількох реєстрах одночасно.
Для пересічного українця, який залишив країну через війну, така інтеграція може стати ключем до більшої впорядкованості: система дозволить державі чітко знати, хто отримує електронний рецепт, медичний висновок чи направлення, і чи справді ця людина перебуває на території України або за її межами. Таким чином уряд прагне знизити ризики зловживань і помилок, які виникають під час дублювання даних.
Чому це важливо саме для українських біженців
Для мільйонів українців, які зараз проживають у Польщі, Німеччині чи Чехії, питання взаємодії з українською медичною системою набуває особливого значення. Багато хто продовжує лікування, розпочате вдома, і користується електронними рецептами, виписаними лікарями в Україні. Інтеграція ЕСОЗ із прикордонною базою означатиме, що лікар зможе перевірити статус пацієнта у реальному часі, а держава — відстежити, чи людина справді потребує ліків, чи, можливо, йдеться про спробу використати чужі дані.
З іншого боку, це створює новий вимір для самих біженців. Кожен перетин кордону тепер потенційно впливатиме на доступ до медичних послуг: наприклад, дані про виїзд можуть автоматично синхронізуватися з системою, і це позначиться на можливості отримати безкоштовний рецепт чи направлення в Україні.
Для тих, хто повертається на короткий час, аби пройти обстеження чи відвідати лікаря, така інтеграція стане додатковою гарантією, що документи будуть коректними і лікар матиме підтвердження особи пацієнта.
Технічна інтеграція і контроль якості
Міністерство охорони здоров’я наголошує, що головною метою цього процесу є підвищення достовірності даних у системі. ЕСОЗ використовується для формування електронних рецептів, медичних висновків, планів лікування та направлень на обстеження чи госпіталізацію. Коли до цієї системи додається інформація з прикордонних баз, ризик помилок суттєво зменшується.
Для українських біженців це означає, що у випадку повернення в Україну для лікування не виникатимуть ситуації, коли рецепти виявляються недійсними через неточності у даних або коли у різних реєстрах зберігаються дублікати інформації. Поєднання систем створює можливість перевірки в автоматичному режимі, що зменшує бюрократичне навантаження і лікарів, і пацієнтів.
Додаткові аспекти: фармацевти та контроль за ліцензіями
Законопроєкт передбачає ще один важливий елемент — обмін даними про фармацевтичних працівників. Це означає, що ЕСОЗ буде синхронізована з органом, який контролює дотримання ліцензійних вимог у фармацевтичній сфері. Для українських біженців це може здатися далеким питанням, проте на практиці воно означає підвищення довіри до аптек, у яких вони купують ліки, адже держава матиме більше важелів для перевірки кваліфікації персоналу й законності діяльності закладів.
Інтеграція українських систем не є ізольованим явищем. Європейський Союз вже рухається у напрямку повної цифровізації прикордонного контролю. З 12 жовтня на кордонах ЄС має запрацювати система EES, яка замінить звичні штампи у паспорті біометричною реєстрацією. Це означає, що в’їзд і виїзд громадян буде фіксуватися автоматично, а дані зберігатимуться у єдиній базі. У цьому сенсі українська інтеграція ЕСОЗ із системою контролю кордону виглядає як частина загальної європейської тенденції — цифровізація та уніфікація процесів, що забезпечують прозорість і контроль.
Ідея поєднати електронну систему охорони здоров’я з прикордонним контролем виглядає технічною лише на перший погляд. Насправді вона має безпосереднє значення для мільйонів українців, які вимушено стали біженцями, адже від того, наскільки злагоджено працюватимуть ці системи, залежить їхній доступ до лікування, безперервність терапії та довіра до державних послуг. Для уряду це спосіб підвищити достовірність даних, для лікарів — можливість швидше перевіряти пацієнтів, а для біженців — гарантія, що їхні документи будуть узгодженими і визнаватимуться без додаткових перешкод.
