За даними ООН, станом на 31 грудня 2023 року у зв’язку зі збройним вторгненням рф на територію України поза межами нашої держави перебуває 6 444 800 українців. Більшість із них знайшли притулок і вже тривалий час проживають на території країн Європи. Так, найбільше громадян України скористалися можливістю отримати захист і притулок у Польщі — 1 640 510 осіб. На другому місці — Німеччина, туди за захистом звернулося 1 125 850 осіб. На третьому — Велика Британія, де від війни рятується 250 360 українців.
Незважаючи на допомогу, що надають різні країни особам, які рятуються від війни, все ж основна частка біженців так чи інакше забезпечують своє життя і життя своїх рідних своєю працею або ж доходом, отримуваним з інших джерел, наприклад, доходом від здачі в оренду нерухомості, що залишилася в Україні.
Водночас, за загальним правилом, особи, що більше 183 днів на рік прожили в країні, розцінюються її податковими органами як податкові резиденти цієї країни, що зі свого боку тягне за собою виникнення в них обов’язку як задекларувати отримані доходи, зокрема й ті, що були отримані й поза межами країни резидентства, так і самостійно сплатити із вказаних доходів податки. Невиконання цих обов’язків може потягнути за собою не лише накладення стягнень у вигляді штрафів, але і позбавлення волі.
При цьому не варто обнадіювати себе тим, що держави, де постійно проживають українські біженці, не можуть отримати інформацію про їх дохід у інших державах, зокрема і в Україні. Наразі на території Європейського Союзу активно впроваджується та використовується Стандарт щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей, загальновідомий як Common Reporting Standard (CRS), імплементація якого нині знаходиться на завершальній стадії і в Україні. Вже у 2024 році країни, що використовують стандарт CRS, в автоматичному режимі отримають інформацію по усіх рахунках: у фінансових, депозитарних і страхових установах — щодо рахунків, відкритих після 1 липня 2023 року, а також щодо рахунків фізичних осіб, залишок на яких станом на 31 червня 2023 року перевищував 1 млн доларів США. У 2025 році доступ відкриється і до решти рахунків як фізичних, так і юридичних осіб.
Отже, зважаючи на появу у європейських країн реальної можливості доступу до інформації про доходи та рахунки українців на території України, особам, що переховуються від війни за кордоном, але отримують дохід і мають рахунки в Україні, слід убезпечити себе від можливих негативних наслідків. При цьому варто мати на увазі, що сплата податків на території країн Європи не тільки дасть змогу залишатись у легальному полі, а й за певних умов може навіть зменшити податкове навантаження.
Міністерство фінансів України у 2023 році розробило спеціальну анкету з описом типових ситуацій українських біженців в аспекті їхніх обов’язків по сплаті податків, яку через дипломатичні канали доведено до відома компетентних органів фінансів є відповіді, надані Австрією, Бельгією, Грецією, Данією, Італією, Латвією, Литвою, Німеччиною, Польщею, Португалією та Чехією.
Для загального розуміння ситуації, в якій опинилися українці за кордоном в аспекті податків та обов’язку їх сплати, нижче буде проаналізовано роз’яснення компетентних органів Польщі та Німеччини як двох країн із найбільшою кількістю прийнятих українців, надані ними у відповідь на запит українського Уряду.
Розпочати слід з того, що і з Польщею, і з Німеччиною Україною укладено угоди про уникнення подвійного оподаткування, що означає, що проживаючи в цих країнах, за певних умов можливою є сплата податків лише в одній із них. При цьому Податковий кодекс України передбачає можливість зменшення ставки або звільнення нерезидента від сплати податку в Україні безпосередньо податковим агентом (наприклад, щодо заробітної плати таким агентом виступає роботодавець) за умови отримання від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України.
Основним питанням для українців за кордоном в аспекті податків є набуття статусу податкового резидента. У Польщі фізичні особи вважаються податковими резидентами Польщі, якщо вони: мають центр особистих або економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів) або проживають на території Польщі більше 183 днів протягом податкового року. Також громадяни України, які приїхали до Польщі у зв’язку з воєнними діями, що мають місце на території України з 24 лютого 2022 року, можуть повідомити про перенесення центру життєвих інтересів до Польщі шляхом подання письмової заяви про наявність центру особистих або економічних інтересів на території Польщі. Таке повідомлення матиме наслідком визнання особи податковим резидентом Польщі. Також українець може надати в паперовій або електронній формі довідку про те, що він є податковим резидентом України, і в такому разі він не набуде статусу податкового резидента Польщі.
Що стосується Німеччини, то ця держава вважає українських біженців своїми податковими резидентами з того часу, коли можна припустити, що вони мають місце проживання або зазвичай перебувають в Німеччині. При цьому, відповідно до відомостей з анкети, таким моментом є момент в’їзду українця як біженця до Німеччини. Так само, як і в Польщі, у Німеччині для українців є можливість набуття податкового резидентства за власним волевиявленням шляхом подачі заповненого Non-EU/EEA сертифіката. Водночас окремо зазначено, що вказаний сертифікат повинен мати відмітку українського податкового органу. На відміну від Польщі, Німеччина з обережністю ставиться до виданих Україною довідок про резидентство та приймає їх лише у випадку, якщо вони містять ту саму інформацію, яка в іншому випадку містилася б у Non-EU/EEA сертифікаті, і є читабельними для німецької податкової служби. Крім того, визнання особи податковим резидентом України для податкових органів Німеччини не впливає на визнання її податковим резидентом Німеччини за умови, якщо така особа прожила на території Німеччини більш ніж 183 дні.
Варто зауважити, що і в Польщі, і в Німеччині український біженець, який продовжує працювати в Україні та набув статусу податкового резидента Польщі або Німеччини відповідно, сплачує податок на доходи самостійно, а не через українського роботодавця, за винятком випадку, якщо український роботодавець має представництво у відповідній країні та визнаний там платником податків. Що ж стосується власне обов’язків українців як платників податків у Польщі та Німеччині, слід зазначити таке.
У Польщі біженець, який набув статусу податкового резидента, зобов’язаний отримати номер PESEL, якщо він не займається підприємницькою діяльністю або не є зареєстрованим платником ПДВ, в інших випадках біженець повинен отримати податковий ідентифікатор NIP. Якщо біженець не є податковим резидентом Польщі, він зобов’язаний отримати відповідні податкові ідентифікатори у випадку отримання ним доходу на території Польщі.
Також біженець, незалежно від наявності статусу податкового резидента Польщі, у випадку отримання ним доходу в Польщі щорічно у період з 15 лютого до 30 квітня, залежно від специфіки діяльності, повинен подавати один із видів податкових декларацій.
У Німеччині обов’язок отримувати податковий ідентифікатор відсутній. Він присвоюється автоматично при реєстрації місця проживання. Біженці-резиденти зобов’язані подавати декларації про доходи, якщо їхній сукупний дохід (після зменшення на суму всіх вирахувань) перевищує 10 347 євро за рік. При цьому якщо йдеться про подружжя, яке подає спільну декларацію, така сума подвоюється. Строк подачі декларації залежить від виду діяльності особи. Біженці-нерезиденти у випадку отримання доходів у Німеччині не подають декларацію, якщо податок з їхніх доходів було утримано з джерела виплати.
Щодо податків у Польщі та Німеччині, то податкові резиденти Польщі або Німеччини сплачують податки у Польщі чи Німеччині зі всіх доходів, незалежно від місця їх отримання. Маючи при цьому, у випадку походження доходів з України, як вже зазначалося вище, можливість не сплачувати податки в Україні, надавши податковим органам України через відповідного податкового агента докази податкового резидентства Польщі або Німеччини, а також докази сплати там відповідного податку. Вказане випливає із діючих між країнами договорів про уникнення подвійного оподаткування, що передбачають можливість застосування методу звільнення. А біженці-нерезиденти сплачують податки в Польщі або Німеччині лише з доходів, отриманих за роботу, виконану у відповідних країнах. При цьому виплати біженцям, а також інші види соціальної допомоги від держави, жодними податками не оподатковуються. Водночас слід мати на увазі, що віддалена робота є роботою, що виконується на території, де фізично перебуває робітник, а тому обов’язок зі сплати податку на доходи виникає у біженця незалежно від статусу його податкового резидентства.
Щодо конкретних податків та їх ставок, то у Польщі у випадку отримання доходу у сумі, що не перевищує 30 000 злотих (приблизно 283 386 грн), податок на доходи не стягується. З доходу, що перевищує 30 000 злотих, однак не перевищує 120 000 злотих (приблизно 1 333 547 грн), у якості податку на дохід стягується 12%. Усі доходи, що перевищують вказану суму, оподатковуються за ставкою 32%. При цьому оподатковуваним доходом вважається дохід після вирахування усіх платежів, що підлягають вирахуванню, а також платежів до системи соціального страхування Польщі, якщо такі платежі здійснювалися. Метод сплати податку — авансовий, дохід від працевлаштування без посередництва польського платника біженець сплачує щомісячно, вносячи авансові платежі з прибуткового податку самостійно до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому він отримав дохід, а за грудень — до кінцевого терміну подачі декларації.
Дохід від здійснення підприємницької діяльності, що здійснюється резидентом Польщі, за кордоном оподатковується за ставками, описаними вище, або за фіксованою ставкою 19%, або одноразовим податком на зареєстрований дохід. При цьому якщо дохід від підприємницької діяльності становить менше 1,2 млн євро (малі підприємства), то такий дохід оподатковується за ставкою 9%. Так само за ставкою 9% оподатковується і дохід від підприємницької діяльності у перший рік роботи.
Дохід від продажу нерухомого майна за кордоном, дохід від виплати дивідендів або відсотків на банківські рахунки оподатковується за ставкою 19%. Отримання спадщини або соціальної допомоги (зокрема і пенсій) не оподатковується. У Німеччині базова ставка податку на доходи становить 14%, а максимальна — 42%. Ставка податку в розмірі 45% застосовується до особливо високих доходів. Крім того, можуть також вираховуватися надбавка на солідарність (Soli), запроваджена, щоб допомогти покрити витрати, пов’язані з об’єднанням Німеччини, і церковний податок.
Дохід від підприємницької діяльності, що здійснюється резидентом Німеччини за кордоном, оподатковується за ставкою 25%, а також стягується надбавка на солідарність і, якщо застосовується, церковний податок. Так само оподатковуються дохід від продажу нерухомого майна за кордоном і дохід від виплати дивідендів або відсотків на банківські рахунки. Слід зауважити, що Німеччина застосовує диференційований підхід до визначення ставки податку на доходи, який залежить не лише від рівня отримуваних доходів, але і від інших факторів, а тому визначення персональної ставки податку здійснюється окремо у кожному випадку.
Строк і порядок самостійної сплати податків для українців німецький уряд у відповідях на анкету не конкретизував, вказавши на необхідність індивідуального підходу, а отже, і здійснення звернення до податкових органів за місцем перебування. Щодо правових наслідків порушень податкового законодавства Польщі та Німеччини, то, як йшлося вище, такі наслідки передбачають як штрафи, так і позбавлення волі, причому зазначені санкції застосовуються не лише за несплату податків, але і за несвоєчасне подання декларацій або ж подання декларацій, що містять неправдиві відомості.
Підсумовуючи, зазначимо, що українцям, які перебувають за кордоном й отримують дохід не тільки від соціальних виплат, але і з інших джерел, слід зрозуміти, що приїхавши до європейської країни за прихистком від війни, користуючись наданою допомогою та пільгами, вони тим самим взяли на себе зобов’язання дотримуватися норм законодавства країн, де їх прихистили. Для того щоб не мати труднощів із перебуванням там, слід вжити заходів щодо впорядкування своїх доходів і витрат, передусім визначившись із центром життєвих інтересів на цей момент. Як Україна, так і країни Європи наразі максимально спростили можливість збереження або ж набуття статусу податкового резидента, а тому необхідно визначити такий статус для себе самостійно, виходячи із власних життєвих обставин.
Однак не слід забувати, що для осіб, які проживають на території іншої країни, але працюють віддалено в Україні, податкове резидентство не має вирішального значення, оскільки обов’язок сплатити податки саме до бюджету країни проживання виникає вже за фактом здійснення оплачуваної роботи на її території. Також, незважаючи на посилання окремих українських посадовців на низькі податки у нашій державі, варто зрозуміти, що для осіб із незначним доходом в європейських країнах ставки податку значно нижчі, ніж аналогічні ставки тут, в Україні, а тому біженці, які при мінімальних зусиллях зі свого боку мають можливість працювати легально, повинні нею скористатися. Сплата податків у країні, що надає тобі прихисток — пастка лише тоді, коли ти не відчуваєш вдячності до неї. У всіх інших випадках це потреба кожної свідомої людини.
Автор: Катерина Дробязко, «АМБЕР, ЮК» адвокатка. Передрук з “Юридичної газети”