У середу, 26 березня 2025 року, в Польщі було офіційно оголошено про тимчасове припинення прийому нових заявок на надання притулку іноземцям. Про це повідомляє канцелярія президента Польщі. Це рішення, ухвалене президентом Анджеєм Дудою та підтверджене прем’єр-міністром Дональдом Туском, стало одним із найжорсткіших кроків у міграційній політиці Польщі останніх років. Формально його подають як реакцію на зростання нелегальної міграції з боку Білорусі. Але за суттю воно має ширший контекст — політичний, безпековий і міжнародний.
Рішення про припинення прийому заявок на притулок було підписано президентом під змінами до закону «Про надання захисту іноземцям на території Польщі», ухваленими 21 лютого 2025 року. У той же день глава держави звернувся до прем’єр-міністра Дональда Туска із публічним листом, у якому закликав уряд вжити невідкладних заходів не лише для посилення охорони східного кордону Польщі, а й для контролю над західним — передусім у зв’язку з поверненням мігрантів з Німеччини.
Прем’єр Туск, своєю чергою, у повідомленні в соцмережі X заявив, що відповідне розпорядження уряду буде підписано ще в середу ввечері, передає ФАКТ.
«Як я і обіцяв: не буде зволікання», — написав він, підкреслюючи рішучість у боротьбі з нелегальною міграцією.
Чому Польща пішла на такий крок
На тлі тривалого міграційного тиску з боку Білорусі польська влада вбачає у новому законі насамперед інструмент захисту національної безпеки. Варшава неодноразово звинувачувала режим Лукашенка, а також Кремль, у свідомому використанні мігрантів як «гібридної зброї» — інструменту дестабілізації ситуації на зовнішньому кордоні ЄС.
За останні тижні прикордонники Польщі фіксують десятки спроб нелегального перетину кордону щодня. Мова йде про організовані групи мігрантів, які проходять через територію Білорусі, часто за сприяння місцевих спецслужб або військових структур. У деяких випадках мігранти атакують польські патрулі, використовують палки, каміння, саморобні засоби захисту. На думку Варшави, це не спонтанні процеси, а частина сценарію тиску на Польщу та Європу загалом.
Ще у 2022 році Польща побудувала вздовж кордону з Білоруссю масштабне загородження — сталеву стіну заввишки 5,5 метра та довжиною 186 кілометрів, а також розгорнула електронну систему моніторингу. Проте у 2024–2025 роках, з огляду на зміну тактики мігрантського тиску, було ухвалено рішення про модернізацію цієї системи. Станом на березень на ділянках східного кордону ведеться встановлення новітніх засобів відеоспостереження, сенсорного контролю та технічного бар’єру.
Нові обмеження мають міжнародне продовження
У заяві канцелярії президента йдеться також про західний кордон — з Німеччиною. Президент Дуда закликав уряд Туска протидіяти практиці передачі німецькою стороною нелегальних мігрантів до Польщі. Таким чином, конфлікт, який раніше вважався винятково східною проблемою, починає набирати європейського масштабу.
На практиці новий закон означає, що іноземці не зможуть більше подавати нові заявки на міжнародний захист у Польщі — принаймні до скасування тимчасової заборони. Це стосується не лише потенційних шукачів притулку з Африки, Близького Сходу чи Південної Азії, але й громадян інших країн, які раніше мали шанс легалізувати своє перебування через відповідні механізми.
Які наслідки для українців
Українці, які отримали тимчасовий захист у Польщі згідно з окремим механізмом ЄС, наразі не підпадають під нову заборону. Їхній статус регулюється окремим європейським правом, і Польща неодноразово наголошувала на відданості підтримці українських біженців. Однак подальше посилення прикордонної політики Варшави може вплинути на умови перебування, оформлення документів або тривалість легалізації для окремих категорій українців, зокрема тих, хто прибуває повторно або втратив попередній статус.
Загалом політика жорсткішого контролю над міграцією у Польщі стає частиною нового тренду: держава хоче одночасно зберегти безпеку, уникнути навантаження на соціальну систему та задовольнити запит суспільства на порядок і контроль на кордонах.
Польща тимчасово закриває систему прийому заявок на притулок. Це жорсткий крок, викликаний міграційним тиском з боку Білорусі та побоюванням неконтрольованого напливу людей. Уряду вдається демонструвати рішучість і швидкість реакції. Але для багатьох потенційних шукачів захисту це означає повне закриття дверей. І хоча українці поки що не постраждали від нововведення напряму, варто уважно стежити за розвитком подій — нова реальність у міграційній політиці Польщі вже настає.
