З більше ніж 7 млн українців, які виїхали за межі України після 24 лютого 2022 року, додому планують повернутися у середньому 60% громадян. Окрім безпекового фактору, який нині є вирішальним, українців від повернення додому утримує невирішеність житлового питання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії “Слуга народу” Олени Шуляк.
Щоб це виправити потрібні рішучі кроки з боку держави, направлені на розширення програми “єВідновлення”, змін у програмі “єОселя”, а також перегляду житлової політики, яка базується на житловому кодексі 1983 року.
За її словами, від лютого 2022 року за межі нашої держави виїхало майже 7,5 млн українців і тільки 64% біженців планують повернутися в Україну. Враховуючи те, що за кордон виїжджає найбільш працездатна частина населення, їх повернення додому – глобальний виклик для держави, наголошує Шуляк.
“Є численні дослідження, результати яких говорять про те, що нині 64% українських мігрантів так і не адаптувалися до життя в країнах тимчасового перебування – вони планують повернутися в Україну, але не можуть визначитись із термінами. Але тільки 6% вимушених українських мігрантів планують повернутися цьогоріч. 10% розраховують повернутися 2026 року або пізніше, але переважна більшість наших громадян зі строками ще не визначились”, – зазначила Шуляк.
Вона додала, що нині у українців є три найсильніші бажання – перемога України, наявність роботи вдома, а також житло. При цьому останні два пункти – не менш важливі, ніж безпековий фактор. Тому держава має вжити всіх необхідних заходів, щоб забезпечити житлові потреби своїх громадян, оскільки вони є, так би мовити драйвером економіки.
“Житлові проблеми українців, як спричинені війною, так і поглиблені нею, потрібно вирішувати невідкладно – ми не зможемо повернути додому українців, яким на Батьківщині не буде де жити. Відтак, люди, які виїхали до ЄС, вже починають вирішувати своє житлове питання там. Оскільки у європейських країнах це, як показує практика, реальніше”, – з сумом констатувала Шуляк.
Парламенарка зазначила, що у контексті житла держава має діяти у трьох напрямках – надважливо продовжувати, зокрема, програму компенсацій “єВідновлення”, робити більш доступною іпотечну програму “єОселя” і створити ефективну житлову політику, яка наразі діє ще за умовами Житлового Кодексу 1983 року.
Стосовно “єВідновлення” наразі надважливо розширити можливості програми для громадян, чиє зруйноване або пошкоджене житло знаходиться на тимчасово-окупованих територіях, переконана Шуляк.
“Запит на це надзвичайно високий, як показав досвід наших публічних консультацій щодо доопрацювання законопроєкту про основні засади відновлення. За їх підсумками ми сформулювали рекомендації для Уряду. Тож нині ми чекаємо відповідного рішення від нього – окремого законодавства щодо цього не потрібно”, – підкреслила Олена Шуляк.
Наступним кроком, переконана вона, має стати спрощення умов програми державного іпотечного кредитування “єОселя”, оскільки наразі вона доступна тільки дуже вузькому колу отримувачів. Наприклад – і вимушеним мігрантам, і ВПО.
“Останні зміни у державній програмі “єОселя” відбулися восени 2024 року і були направлені на підвищення доступності її умов для ВПО. Але вони стосувалися лише збільшення віку житла, яке можуть придбати переселенці. Позитивний момент в тому, що їм дозволили купувати житло на вторинному ринку по всій території України – йдеться про житло віком до 10 років замість трьох, якщо воно було прийнято в експлуатацію за умови надання експертного звіту, що означене житло відповідає Державним будівельним нормам та придатне для проживання. Але цього для ефективності програми замало”, – вважає Шуляк.
За її словами, наступними кроками у розширенні програми “єОселя” для переселенців мають стати зниження відсоткової ставки з 7% до 3%, а першого внеску з 20% до 15%. Окрім вирішення житлового питання ВПО, це позитивно впливатиме як на первинний ринок нерухомості, так і на вторинку у регіонах.
Шуляк переконана, що вкрай ефективним у вирішенні житлового питання українців, які були змушені виїхати за кордон, буде і реформування житлової політики, яка в Україні і досі регулюється Житловим Кодексом 1983 року. Як результат, сотні тисяч українців і досі стоять у квартирних чергах, з яких щорічно отримують житло не більше кількох сотень громадян.
“Звісно, це не проблема, зумовлена війною, оскільки потреба реформування житлової сфери назріла задовго до великої війни. Але вона – війна, її тільки поглибила. Тож ми маємо реагувати, чого від нас вимагає у тому числі ЄС – за умовами програми The Ukraine Facility ми маємо ухвалили законопроєкт, який дасть старт реформі житлової політики, до 4 кварталу 2025 року”, – зауважила Олена Шуляк.
Йдеться про законопроєкт №12377 – “Про основні засади житлової політики”. Це рамковий документ, в якому зафіксовані загальні напрямки майбутньої житлової реформи. Він передбачає створення низки механізмів, які дадуть можливість кожному українцю реалізувати своє право на житло. Зробити це можна буде за допомогою кількох інструментів.
По-перше, йдеться про фінансово-кредитні механізми, які дозволять придбати або побудувати собі житло. Серед них пільгова іпотека, компенсація частини вартості житла, фінансовий лізинг, державно-приватне партнерство для будівництва доступного житла, створення житлових кооперативів. По-друге, йдеться про фонд соціального житла. З нього можна буде отримати житло у тимчасове користування. Наприклад, взяти в соціальну оренду, або отримати як службове, тобто таке житло не можна буде приватизовувати.
Наступні законопроєкти, які керуватимуть реформу покроково, розроблять найближчим часом. Так, вже розпочато роботу над наступним – “Про фонд житла соціального призначення”, в якому будуть детально прописані всі моменти, повʼязані з створенням житлового фонду соціального призначення. В документі будуть відповіді на питання, що це фонд, яке житло туди буде входити, з яких джерел він буде формуватись, на чиєму балансі перебуватиме.
