Біженці говорять про образи в громадському транспорті, булінг у школах та поширення ксенофобських дописів в Інтернеті.
Українські біженці повідомляють про зростання ворожості в Польщі. Деякі українці скаржаться навіть на цькування дітей в школі.
Про це пише УНІАН, посилаючись на BBC.
Світлана, яка з донькою переїхала до Польщі після початку повномасштабної війни, розповідає, що спершу шкільне життя дитини було дуже позитивним.
“Навіть коли ми переїхали в інший район, вона не хотіла змінювати школу”, — згадує 31-річна жінка. “Їй там так сподобалося. Там не було жодного цькування”.
Проте останнім часом ситуація, за її словами, погіршилася. Донька розповіла їй історію, яка шокувала матір:
“Два тижні тому вона повернулася додому і сказала: “Один хлопчик сьогодні сказав мені: “Повертайся до України”.
Світлана – одна з численних українців, які нині мешкають у Польщі та звернулися до BBC з подібними скаргами. За словами українців, випадки дискримінації й ворожого ставлення значно почастішали впродовж останніх місяців.
Біженці говорять про образи в громадському транспорті, булінг у школах та поширення ксенофобських дописів в Інтернеті. Додаткового напруження додає і політична ситуація в країні — кампанія перед президентськими виборами.
Тривожні сигнали стають помітнішими
За офіційною статистикою, у Польщі нині проживає щонайменше 2,5 мільйона українців — близько 7% населення країни. У перші тижні після вторгнення Росії у 2022 році польське суспільство продемонструвало надзвичайний рівень солідарності.
“Це було дивовижно. Щодня люди телефонували, запитували: “Чим ми можемо допомогти?””, — розповідає Наталія Панченко, активістка та очільниця фонду “Стоїмо з Україною” у Варшаві.
Жінка пригадує:
“Деякі з них організовували гуманітарні конвої або привозили сюди біженців. Вони віддали свої будинки, їжу, все, що мали — і свої серця також”.
Тепер, через три роки, Наталія вважає, що хоча більшість поляків залишаються на боці України, тривожні сигнали стають дедалі помітнішими. Її організація зафіксувала різке зростання ворожих коментарів онлайн, яке згодом почало проявлятися і в повсякденному житті.
“Останнім часом ми маємо все більше і більше таких ситуацій… ксенофобські зловживання людьми, які працюють у магазинах чи готелях, лише тому, що вони розмовляють з українським акцентом”, — каже вона.
Особливо турбує те, що об’єктом нападок стають саме вразливі групи.
“Ці групи жінок і дітей перебувають у Польщі через війну, дуже часто їхні родичі знаходяться на передовій, у полоні або мертві… і це та група людей, на яку нападають”, — наголошує Панченко.
Дані соціологів підтверджують зростання напруги. Згідно з опитуванням, проведеним у березні 2025 року центром CBOS, лише 50% поляків схвалюють прийом українських біженців — на 7 пунктів менше, ніж чотири місяці тому. Для порівняння: два роки тому цей показник становив 81%.
З мільйона офіційно зареєстрованих українців, які прибули після лютого 2022 року, більшість і досі залишається в країні. За оцінками, Польща витрачає близько 4,2% свого ВВП на підтримку українських біженців.
Українські біженці в Європі – новини
Раніше стало відомо, що Польща може значно посилити правила набуття громадянства іноземцями, зокрема біженцями з України. Зараз щоб претендувати на отримання польського паспорта, іноземцю достатньо прожити в країні всього три роки. Однак партія “Право і Справедливість” закликає збільшити до 10 років мінімальні терміни проживання в країні для тих, хто претендує на громадянство.
Українським біженцям також стане важче назавжди залишитися у Франції. МЗС країни видало директиву, яка містить більш жорсткі вимоги щодо володіння французькою мовою та соціальної інтеграції для кандидатів на громадянство.