Після початку повномасштабної війни мільйони українців опинилися в різних країнах Європи. Багато сімей були змушені жити розділеними: батьки працюють у новій країні, діти продовжують навчання в іншій, а турботу про них нерідко беруть на себе бабусі й дідусі. У таких обставинах виникають питання, які для біженців має не лише практичний, а й правовий вимір: які документи необхідно мати? Чи потрібна довіреність, якщо дитина вирушає у поїздку разом з бабусею чи дідусем без супроводу батьків? На ці питання відповідає ІА “ФАКТ”.
Відсутність єдиного європейського регламенту
Юристи та консульські служби наголошують: навіть якщо у конкретній державі закон прямо не вимагає довіреності, на практиці прикордонники чи авіакомпанії можуть запросити письмовий дозвіл від батьків. Тому для родин, які розділилися між кількома країнами, питання документального підтвердження подорожі дитини з бабусею чи дідусем має вирішальне значення.
У Європейському Союзі немає загальноєвропейської норми, яка б чітко визначала вимоги до подорожей дітей у супроводі родичів. Кожна країна встановлює власні правила, а іноді — навіть окремі авіакомпанії висувають додаткові умови. Це означає, що перед поїздкою необхідно ознайомитися не лише з вимогами країни призначення, а й держав транзиту.
Наприклад, в Іспанії прикордонні та поліційні органи вимагають офіційний дозвіл батьків, який можна оформити у поліцейських відділках, муніципалітетах або судах. У Нідерландах компанія KLM просить надати заповнену форму згоди від батьків, а якщо у дитини й бабусі різні прізвища — обов’язково показати свідоцтво про народження. У Німеччині, за офіційними роз’ясненнями, хоча закон і не містить прямої вимоги, прикордонники радять мати при собі письмову згоду, бажано завірену.
Чому згода від батьків потрібна навіть найближчим родичам
Ключовим моментом є те, що супровід бабусею чи дідусем не звільняє від обов’язку отримати письмову згоду батьків. Для органів прикордонного контролю та авіаперевізників вирішальним є юридичний статус, а не родинні зв’язки. У письмовій згоді батьки повинні чітко вказати:
- дані дитини (повне ім’я, дата і місце народження, номер паспорта);
- дані супроводжуючої особи (ім’я, адреса, номер паспорта бабусі чи дідуся);
- інформацію про поїздку (дати виїзду й повернення, аеропорти чи прикордонні пункти);
- місце проживання дитини під час перебування;
- контактні дані батьків і копії їхніх паспортів, щоб прикордонники мали можливість перевірити дозвіл телефоном.
- Опційно до листа-згоди можна додати нотаріальне засвідчення, яке значно зменшує ризики непорозумінь.
Чи обов’язкове нотаріальне завірення
З формально-правової точки зору, ЄС не встановлює вимоги обов’язкового нотаріального завірення згоди на поїздку. Проте практичний досвід показує: завірена довіреність суттєво полегшує процедуру перетину кордону. Вона знижує ймовірність додаткових перевірок, затримок і зайвих питань, а також надає упевненість батькам і бабусям чи дідусям.
Рекомендовано складати довіреність двома мовами — українською та мовою країни призначення (або транзиту). Це важливо, оскільки посадові особи можуть вимагати зрозумілий текст на мові своєї держави. Усі документи варто мати в оригіналі, адже копії прикордонники часто не визнають достатніми.
Практичні поради для родин
Для українських біженців, які живуть у різних країнах Європи, поїздка дитини з бабусею може стати складною з юридичної точки зору. Варто завжди передбачати, що:
- навіть якщо закон не містить обов’язкової вимоги, прикордонники можуть запросити письмову згоду;
- краще завчасно підготувати універсальний документ, завірений нотаріально й перекладений мовами країн маршруту;
- потрібно мати оригінали документів, які підтверджують родинний зв’язок (наприклад, свідоцтво про народження);
- у разі сумнівів варто звернутися до консульства для підтвердження вимог конкретної країни.
Ситуація, коли дитина їде з бабусею чи дідусем в межах ЄС, на перший погляд виглядає буденною. Проте відсутність єдиних правил у Євросоюзі змушує родини бути максимально уважними до юридичних нюансів. Оформлена письмова згода від батьків, а ще краще — нотаріально завірена довіреність із перекладом, може стати ключем до спокійної подорожі й уникнення непередбачених проблем. Для українських біженців це означає не лише юридичний захист, а й упевненість у безпеці дитини під час перетину кордонів.