Згідно з опитуванням, проведеним організацією Save the Children Romania, першочерговими потребами українських дітей-біженців у Румунії є фінансова допомога (23%), підтримка доступу до медичних послуг (19%), курси румунської мови (16%), позашкільні послуги для дітей (13%) та допомога у працевлаштуванні (12%). Про це повідомляє romania-insider.com.
Серед потреб, які залишаються незадоволеними, найпоширеніші (74%) пов’язані з орендною платою та комунальними платежами, за ними йдуть візити до лікаря та купівля ліків (54%), одяг та взуття (43%), предмети побуту (39%) та продукти харчування (32%).
Більшість українських батьків, чиї діти навчаються за освітніми програмами Save the Children в Румунії, ставлять безпеку своїх дітей понад усе, за нею йде доступ до медичних послуг, що часто є складним і дорогим, а також освіта, включаючи потребу в безкоштовному транспорті для дітей.
Лише 10% опитаних можуть покрити всі свої базові потреби, тоді як 26% можуть покрити більшість з них, 60% можуть покрити лише частково деякі потреби, а 4% не можуть задовольнити жодну зі своїх потреб. Більшість батьків зазначають, що вони не можуть задовольнити всі свої базові потреби, але намагаються забезпечити своїх дітей необхідними речами, заощаджуючи гроші.
Опитування також показало, що 93% респондентів проживають в орендованих квартирах або будинках, тоді як 2,86% проживають у державних центрах розміщення, а 2,39% проживають у приватних осіб, не сплачуючи орендну плату.
Що стосується освіти, то 49,44% дітей навчаються в українській системі дистанційного навчання, 19% навчаються як в українській, так і в румунській системах, 12% відвідують школи та дитячі садки в Румунії, 10% навчаються в українському форматі навчання в Румунії, а 8% не навчаються за жодною формою навчання.
Для дітей, які не навчаються в румунській системі освіти, основним згаданим бар’єром є мовний бар’єр (71%). Освітні потреби включають підтримку у вивченні румунської мови (34%), ІТ-обладнання (28%), шкільне приладдя (15%) та позашкільні програми (10%).
37% опитаних вважають медичні послуги доступними для дітей, тоді як 45% вважають їх важкодоступними. 30% вважають медичні послуги доступними для дорослих, а 54% вважають їх важкодоступними.
Щодо працевлаштування батьків, то 62% опитаних біженців не були працевлаштовані на момент подання заявки на опитування, тоді як 17% мали контракти в Румунії, 11% працювали віддалено на компанію за межами Румунії, 7% були працевлаштовані без трудового договору, 3% були пенсіонерами. Основними причинами безробіття є відсутність навичок спілкування румунською мовою (65%) та необхідність піклуватися про члена сім’ї (54%).
Незважаючи на те, що більшість зазначила, що не планує залишатися в Румунії, ті, хто це робить, називають освіту своїх дітей пріоритетом та їхні потреби в інтеграції. Основні виклики для тих, хто не планує залишатися, включають труднощі з пошуком роботи, вивченням румунської мови, тугу за домом та зникнення родичів. Більшість батьків не хочуть, щоб їхні діти відмовлялися від онлайн-навчання в Україні, а паралельне відвідування є складним, а мовний бар’єр є проблемою.
Аналіз проводився у лютому кількісним (анкетування) та якісним (22 фокус-групи з дітьми, підлітками та дорослими) методами. Ключові висновки та висновки наголошують на важливості полегшення доступу до освіти, створення можливостей для занять спортом, забезпечення безкоштовного транспорту для українських дітей та покращення доступу до медичних послуг через інформаційні кампанії та підтримку сімейних лікарів, зазначають у Save the Children Romania.
На сьогодні Save the Children Romania надала підтримку 345 553 особам, у тому числі 176 547 українським дітям та 169 006 дорослим. Особливу увагу організація приділила вразливим дітям та батькам.
