Іспанія відома не лише своєю культурною спадщиною та комфортним кліматом, а й однією з найбільш чітко врегульованих систем трудових відносин у Європі. Для українців, які приїжджають сюди працювати, розуміння місцевих правил є необхідною умовою для стабільної та безпечної роботи. У країні діє цілий комплекс законодавчих актів, які визначають права та обов’язки працівників і роботодавців, встановлюють стандарти робочого часу, оплату праці, відпустки, гарантії безпеки та механізми захисту у разі порушень. Знання цих норм, пояснює ІА “ФАКТ”, допомагає не лише уникнути конфліктів, а й ефективно відстоювати свої інтереси, коли виникає потреба.
Правова база трудових відносин
Серцем іспанського трудового права є Estatuto de los Trabajadores — Статут працівників. Це основний закон, який охоплює всі етапи трудових відносин: від моменту укладання контракту до умов його припинення. Він визначає правила оформлення на роботу, встановлює максимальну тривалість робочого часу, порядок надання відпусток, гарантії оплати праці, підстави та процедури звільнення.
До Статуту додаються convenios colectivos — колективні договори, які укладаються у межах певної галузі або компанії. Ці документи часто передбачають додаткові пільги: вищі зарплати, додаткові дні відпустки, спеціальні умови роботи. Таким чином, у багатьох випадках працівник може мати кращі умови, ніж мінімально встановлені законом.
Важливим елементом є Ley de Prevención de Riesgos Laborales — закон про охорону праці. Він зобов’язує роботодавців створювати безпечне середовище, проводити інструктажі, забезпечувати засобами індивідуального захисту, а також вживати заходів для мінімізації ризиків травм і професійних захворювань.
Окрім того, певні аспекти трудових відносин регулюються нормами цивільного законодавства. Наприклад, Закон про захист персональних даних гарантує, що інформація про працівника не буде використана з порушенням його приватності.
Право на цифрову відключеність
Серед сучасних гарантій, які особливо важливі в епоху дистанційної та гібридної роботи, є право на цифрову відключеність, закріплене у статті 20 bis Статуту. Це положення гарантує, що після закінчення робочого часу працівник має повне право не відповідати на дзвінки, електронні листи чи повідомлення в робочих чатах. І неважливо, чи він працює в офісі, з дому або у змішаному форматі.
Закон прямо зазначає: гнучкий графік роботи не є підставою для цілодобової доступності. Винятки допускаються лише у випадках надзвичайних обставин — наприклад, при аваріях, загрозах безпеці чи інших критичних ситуаціях.
Порушення цього права кваліфікується як серйозне порушення трудового законодавства і карається штрафом, який може сягати 7 500 євро згідно з Ley sobre Infracciones y Sanciones en el Orden Social.
Робочий час, відпочинок і відпустки
Іспанське законодавство встановлює чіткі межі робочого часу. Максимальна тривалість роботи — 40 годин на тиждень у середньорічному розрахунку. За день працівник не може працювати більше 9 годин, якщо інше не передбачено колективними угодами. Між закінченням однієї зміни та початком іншої обов’язково має бути не менше 12 годин безперервного відпочинку.
Відпустка є гарантованим правом: щороку працівник має отримувати не менше 30 календарних днів. Час відпустки узгоджується між працівником та роботодавцем.
Також закон передбачає перерви впродовж робочого дня: якщо зміна триває понад 6 годин, працівнику належить щонайменше 15 хвилин перерви; для неповнолітніх працівників після 4,5 годин роботи передбачена півгодинна перерва.
В Іспанії встановлено Salario Mínimo Interprofesional — мінімальну міжпрофесійну заробітну плату. У 2025 році вона становить 1 134 євро на місяць при 14 виплатах на рік або 1 323 євро при 12 виплатах. Це базова гарантія, нижче якої оплата праці бути не може. У багатьох випадках колективні договори встановлюють вищі ставки, але закон забороняє роботодавцю платити менше офіційно затвердженого рівня.
Роботодавець не має права звільнити працівника без пояснень. Закон зобов’язує надати письмове повідомлення із зазначенням конкретних причин розірвання контракту. Якщо суд визнає звільнення незаконним, працівник може або повернутися на свою посаду, або отримати грошову компенсацію.
Система Seguridad Social (Соціальне забезпечення) доповнює цей захист: вона забезпечує доступ до державної медицини, виплати у разі тимчасової непрацездатності, допомогу по безробіттю та пенсійне забезпечення.
Алгоритм дій для захисту трудових прав
Захист своїх прав починається з фіксації порушення. Якщо роботодавець, наприклад, надсилає робочі повідомлення у неробочий час або вимагає виконувати завдання за межами графіка, важливо мати докази — скриншоти, записи дзвінків чи листування.
Перший крок — спроба вирішити конфлікт всередині компанії. Це може бути звернення до відділу кадрів або безпосереднього керівника. У великих компаніях існують офіційні процедури розгляду скарг, які зобов’язують роботодавця надати відповідь.
Якщо внутрішнє врегулювання не спрацювало, наступний етап — звернення до Inspección de Trabajo y Seguridad Social. Це державний орган, уповноважений проводити перевірки, вимагати документи, опитувати працівників та накладати штрафи на роботодавців. Скаргу можна подати особисто, через інтернет або навіть анонімно.
У складних випадках допомога адвоката або профспілки є вкрай важливою. В Іспанії діє широка мережа профспілок, які не лише захищають права своїх членів у судах, а й допомагають з документами та супроводжують у переговорах з роботодавцем. Для українців, які не завжди орієнтуються в місцевому законодавстві, підтримка профспілок може стати вирішальною у вирішенні конфліктів.
Трудові права в Іспанії створюють потужний захисний механізм для працівників, але він працює лише тоді, коли самі працівники знають свої можливості й готові їх відстоювати. Для українців, які працюють або планують працювати в цій країні, розуміння правових норм є не лише гарантією чесної оплати та безпечних умов, а й основою впевненості у власному майбутньому.
