Кожен десятий новий бізнес у сусідній Польщі – український. Від початку повномасштабного вторгнення наші громадяни створили понад 60 тисяч компаній у сусідній державі. Найчастіше це аналог українського ФОП – одноосібне підприємництво. Однак на ринок виходять і великі гравці. Як у Польщі розвивається український бізнес? І чи є користь для України з цієї діяльності? Про це наші журналісти запитали в експертів і в самих підприємців.
“Золоті руки” українців та хист до підприємництва цінують за кордоном!
Кожен десятий новий бізнес у Польщі відкрили українці. Понад 30 тисяч ФОПів за рік!
Як українцям вдалося придбати легендарний польський завод зі сторічною історією? Та який зиск із цього нашій державі? Спробуємо розібратися, пише “Подробиці”.
“Це підприємство – не випадкова покупка. Техніка, яка використовується, щоб повернути безпеку на наші землі, це техніка на кшталт цієї!”
Як розпочати власну справу, якщо ти біженець? Знає майстриня Олена Тихонова. Рятуючи своїх дітей, жінка двічі тікала від ворога. Уперше 2014-го із захопленого росіянами Донецька.
“Коли я 2 тижні з дітьми прожила в підвалі, я більше нічого не захотіла. У нас випав шанс виїхати – ми виїхали.”
У березні 2022-го жінка виїхала з Мени, що на Чернігівщині. російська армія окупувала тоді місто. Мости знищили, рятувальники вивозили людей човнами. Маму з дітьми, як і мільйони інших українців, прийняла сусідня Польща. Олена – кравчиня за фахом, тож вирішила почати свою справу у Варшаві. Грошей було обмаль, жінка ризикувала.
Олена Тихонова, приватна підприємиця:
“Я думала, що у Європі не ремонтують одяг. Моя робота не буде такою потрібною, бо зовсім інші пріоритети у людей.”
Виявилося, що у Варшаві дуже цінують ручну працю, працює багато малих майстерень. Крім того, Олена виграла грант від громадської організації. За ці кошти купила необхідне обладнання.
“У мене така специфіка, що я все життя робила ремонт одягу, і плюс до всього це найприбутковіша справа.”
Торік кожним десятим новим підприємцем у Польщі став українець. Загалом наші громадяни відкрили понад 60 тисяч ФОПів від початку війни. На ринок виходять і великі компанії. Експерти про цей процес говорять як про “вимушений прорив”. До того ж наш бізнес у країнах ЄС має конкурентні переваги.
Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи:
“Багато тих, хто мав експортні контракти, вони одразу переїхали до Польщі. Тому що ближче до кордону, можна знайти людей для роботи. Наш бізнес – він такий дуже живучий. Багато підприємств у Європі, вони достатньо розслаблені у порівнянні з Україною.”
Великі компанії не лише думають про розширення, а й про вихід на європейський рівень. Відродити польську легенду і сприяти потребам власної держави – з такою метою український підприємець задумав перезапустити легендарного польського виробника тракторів “Ursus”.
Олег Крот, підприємець:
“Завод втратив, на жаль, ряд технологій та технологічних процесів. Що ми зараз робимо? По-перше, ми реанімовуємо всі технології та хочемо принести нові технології по виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Можливо, ми освоїмо якісь технології для того, щоб зробити нашу землю більш безпечною. Наприклад, машини для розмінування.”
В Україні мало хто чув про це підприємство, а у Варшаві цілий район названо на його честь.
Дорота Покорська-Саран, директорка відділу продукції “Ursus”:
“Це дійсно легендарна компанія. Завод “Ursus” був заснований у 1893 році. Спочатку компанія в основному виробляла арматуру для цукрових заводів. Після Першої світової війни почали виробляти трактори й тягачі.”
Підприємство збанкрутувало 3 роки тому. З 2-х тисяч працівників лишилося 88. І це – ветерани, ті, хто знає кожен верстат і кожну деталь.
“А тут я вже пропрацював загалом 50 років! Останні три роки було важко. Продукція погано розходилася. Ми просто виживали.”
Торги оголошували тричі, однак покупців не було. Та коли власником польського підприємства “Урсус” стала компанія, співзасновником якої є українець, новина наробила галасу в польських ЗМІ.
Але коли угоду було підписано, в Польщу прийшли інвестиції. А це ж надія на реконструкцію заводу з багатолітньою історією.
Божена Гловацька, польський інвестор:
“В першу чергу, ми маємо намір продовжити розвиток сільськогосподарського машинобудування та виробництва сільськогосподарської техніки.”
І найголовніше, а що з цього отримає Україна? Як пояснюють у компанії, відродження цього польського заводу дасть можливість Україні отримувати спецтехніку на особливих умовах. Бо продукція підприємства необхідна українським аграріям.
Олег Крот, український підприємець:
“Техніка, яка використовується, щоб повернути безпеку на наші землі, – це важка техніка на кшталт цієї. Ми точно будемо виробляти продукцію та орієнтуватися на те, що потрібно нашій державі в першу чергу.”
Така співпраця польського та українського бізнесу – точно прибуткова для обох країн, пояснює Артур Баглюк, представник у польсько-українській господарчій палаті.
Артур Баглюк, представник у польсько-українській господарчій палаті:
“Україна допомагає бізнесу інтегруватися в європейську економіку. В майбутньому всі ці компанії, які відкриті українцями, будуть брати участь у відбудові України. Всі дивляться вперед. Ринок Польщі відкритий до такої комунікації.”
З іншого боку – і польські компанії теж заходять на український ринок. З початку повномасштабного вторгнення, кажуть в українсько-польській господарчій палаті, в Україні було відкрито також понад 3 тисяч польських компаній.
