Щотижня до Литви прибувають близько 100 українських біженців. Держава та громадські організації надають переселенцям фінансову, соціальну та психологічну підтримку, проте знайти житло та адаптуватися до життя в чужій країні залишається непросто.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на LRT.
Українські біженці в Литві
До Литви щотижня прибуває близько 100 українських біженців, які через війну змушені шукати безпечніше життя. Представниця Міжнародної організації з міграції в Литві Божена Заборовська-Зданович розповіла про труднощі, з якими стикаються новоприбулі, та особливості підтримки, яку їм надають.
Виклики для новоприбулих біженців
Українські біженці часто прибувають до Литви без конкретного плану: лише з мінімальними речами та рюкзаком. Головна проблема для них – знайти тимчасове житло та вирішити, як зробити перші кроки в чужій країні. За словами Божени Заборовської-Зданович, серед причин переїзду домінують пошук безпеки, втома від війни, а також необхідність отримання медичної допомоги або створення комфортних умов для дітей.
“Ми чуємо багато історій, коли люди приїжджають із маленькими дітьми або літніми батьками. Вони хочуть забезпечити безпеку, комфорт і доступ до освіти”, – зазначила вона.
Фінансова, соціальна та психологічна підтримка
Новоприбулим українцям надають одноразові виплати – 176 євро на людину, якщо вони прибули до Литви менш ніж місяць тому. Окрім цього, муніципалітети забезпечують базову підтримку, а громадські організації допомагають знайти житло та адаптуватися до нових умов.
Однак фінансова допомога – не єдина потреба. Представники Міжнародної організації з міграції зазначають, що зростає попит на психологічну підтримку. На початку війни ця проблема була менш актуальною, але зараз українці все частіше звертаються до центрів, де можуть отримати консультації та допомогу.
“Є багато людей, які через обставини не можуть працювати: це літні люди, матері з маленькими дітьми або люди з проблемами здоров’я. Вони телефонують, просять допомоги, бо не вистачає коштів на оренду чи комунальні послуги”, – пояснює Заборовська-Зданович.
Мовна адаптація та інтеграція
Українці, які планують залишатися в Литві, все частіше прагнуть вивчити литовську мову. Якщо раніше на мовні курси записувалося близько 30% біженців, то зараз цей показник зріс до 65%. Курси організовуються безкоштовно двічі на рік, щоб полегшити адаптацію новоприбулих.
Складнощі з орендою житла
Водночас знайти житло залишається непростим завданням. Опитування, проведене Офісом контролера з питань рівних можливостей, показало, що орендодавці в Литві мають багато упереджень. Лише 46% опитаних готові здавати житло українцям, що значно менше, ніж на початку війни.
Президент Асоціації агентств нерухомості Литви Аудрюс Гуданавічюс наголошує, що більшість ринку оренди зосереджена в приватному секторі, де власники квартир орієнтуються на платоспроможність клієнтів.
“Українці не завжди на першому місці серед орендарів. Найчастіше житло здають литовцям без дітей і тварин або іноземцям із посольств, які можуть запропонувати вищу плату”, – пояснив Гуданавічюс.
Він також зазначив, що програми, які заохочували литовців здавати житло українцям, можуть бути недостатньо ефективними.
Потреба в довгострокових рішеннях
Експерти наголошують, що держава повинна розвивати ринок орендного житла, залучаючи професійних орендодавців. Це допоможе стабілізувати ситуацію та створити більше можливостей для біженців, які потребують допомоги
Нагадаємо, що у Литві новоприбулим українським біженцям нададуть одноразову виплату та оновлять цифрові дозволи на проживання. Усі біженці з України також отримають одноразову допомогу в розмірі 176 євро.
