Українці просять владу Швеції дозволити їм залишитися в країні і після завершення терміну дії Директиви про тимчасовий захист (TPD), що надавала громадянам України право легально перебувати в ЄС. Уряд королівства закликають заповнити правову невизначеність, враховуючи ступінь інтеграції українців в місцевий соціум.
Про відповідну петицію в листі до одного найбільших шведських видань Dagens Nyheter повідомила голова організації RefugeeHope UA&SE Христина Гевчук, передає OBOZ.UA. Загалом, за її словами, звернення до Кабінету міністрів підписали 13 українських організацій.
Гевчук наголошує, що, за даними Шведської міграційної ради, у цій скандинавській країні проживає приблизно 45 тис. українських біженців. З них 66% працевлаштовані або беруть участь у програмах на ринку праці, а 46% розмовляють шведською мовою.
Наразі вони мають право перебувати у країні до березня 2026 року – це крайній термін TPD. І тисячі українських сімей занепокоєні тим, що шведський уряд все ще не представив жодного подальшого плану.
“Йдеться не лише про закон – йдеться про людську гідність, безпеку та право на майбутнє. Багато українських дітей сьогодні розмовляють шведською краще, ніж українською, їхні друзі – шведи, а їхні батьки будують у Швеції кар’єру. Покинути все це знову – наче вдруге втратити дім”, – наголошує авторка.
Загалом в листі Гевчук вказано 5 вимог до уряду королівства. Зокрема вони просять:
- Надати їм можливість отримати постійний або довгостроковий дозвіл на проживання без вимоги виїзду зі Швеції (схожі законодавчі зміни вже прописуються в Німеччині та Чехії);
- Щоб під час подання заяви на отримання дозволу на постійне проживання весь час, проведений в країні за умовами Директиви про масову міграцію, враховувався як час легального проживання.
- Надати можливість змінювати статус на робочий, студентський або сімейний, не виїжджаючи з Швеції, а також скоригувати вимоги до доходу та інші бар’єри, враховуючи реальну життєву ситуацію українців.
- Возз’єднання сімей без потреби виїжджати зі Швеції – особливо для тих, хто розпочав цей процес до повномасштабного вторгнення, а також нових сімей, що утворилися з того часу у Швеції, та дітей, що народилися в королівстві або переїхали з одним із батьків.
- Скасувати дискримінаційні відмінності у розподілі номерів соціального страхування – наразі, попри однаковий правовий статус, біженці, що прибули раніше, мають більше прав.
“Ми, українці, не просто просимо захисту, а пропонуємо натомість свою відданість, свої знання та свою працю. Швеція стала нашою другою домівкою. Тепер ми просимо шведських політиків: не дайте нам втратити цей дім знову”, – пише Христина Гевчук.
Офіційно шведський уряд це ще поки ніяк не коментував.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, ухвалена в березні 2022 року Директива про тимчасовий захист від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного прихистку. Тому в ній було прописано тільки два можливих продовження – максимум на три роки, до березня 2025 року, але більш вільна інтерпретація правил дозволила продовжити цей термін додатково ще на рік. Проте на засіданні Ради ЄС із внутрішніх справ і юстиції 12-13 червня може бути порушене питання поетапне скасування статусу захисту для українських громадян.
