Фінляндія стала для тисяч українців тимчасовим притулком після повномасштабного вторгнення Росії. Тиха північна країна з репутацією соціально відповідальної держави надала прихисток десяткам тисяч людей, які втікали від війни. У містечках та селах по всій країні відкривались приймальні центри, де українці отримували дах над головою, харчування, медичну допомогу, а згодом — і доступ до ринку праці, освіти, курсів мови. Фінська модель інтеграції довго вважалась однією з найефективніших у Європі.
Проте тепер ситуація змінюється. Потік українських біженців зменшується, і це, своєю чергою, позначається на структурі приймальної системи. Частина українців повертається додому, частина переїжджає в інші країни Європи. А частина — намагається залишитись у Фінляндії вже не як тимчасово переміщені особи, а як люди з довгостроковим правовим статусом. У цьому контексті новина про масове скорочення приймальних центрів стала першим реальним сигналом: період екстреної підтримки закінчується, і держава переходить до нової фази міграційної політики.
Закриття центрів прийому біженців
Фінська міграційна служба офіційно повідомила, що до кінця 2025 року закриє 18 центрів прийому для прохачів притулку, ще вісім закриють у лютому 2026 року. Причиною цього є суттєве зменшення кількості нових заяв. У 2024 році їх було на 45% менше, ніж у 2023-му.
Скорочується і кількість українців, які прибувають до Фінляндії. Після пікового навантаження у 2022–2023 роках, коли країна прийняла понад 60 тисяч українців, нині ситуація стабілізується. Частина людей повертається до України або переїжджає до інших держав, де є родичі чи знайомі, кращий клімат або вигідніші умови для праці.
Близько 2200 людей, які нині мешкають у центрах, що будуть закриті, отримають можливість подати на право постійного проживання у Фінляндії. Це означає, що фінська держава надає перехідний період і не залишає людей просто на вулиці. Проте для багатьох українців це стане моментом істини: або вони інтегруються в систему і залишаються на довше, або змушені шукати нове місце для життя.
Політичний контекст
Закриття центрів прийому відбувається на тлі жорсткішої міграційної політики. Уряд Фінляндії вже звернувся до парламенту з проханням продовжити до 2026 року дію закону про надзвичайний стан, який дозволяє відхиляти прохання про притулок від мігрантів, що прибувають через східний кордон з Росією. Цей закон уперше був ухвалений у липні 2024 року, як реакція на міграційний тиск, інспірований Кремлем. Наприкінці 2023 року Фінляндія повністю закрила кордон із Росією, щоб зупинити навмисне переспрямування мігрантів. Всі ці заходи — частина великої політичної перебудови, в якій фінській владі доводиться балансувати між гуманітарною відповідальністю та прагненням контролювати зовнішні виклики безпеки.
Закриття приймальних центрів не означає, що Фінляндія відмовляється від підтримки українців. Але це сигнал: епоха термінової евакуації завершилась, і країна поступово повертається до стандартних механізмів міграційної політики. Українці, які досі мешкають у приймальниках, мають вирішити: подавати документи на постійне проживання, переїжджати на приватне житло або змінювати країну перебування. З одного боку, це створює тиск і невизначеність. З іншого — відкриває можливість перейти від статусу тимчасового захисту до більш стійкого правового становища, що дає ширші права, доступ до роботи, освіти, соціальних гарантій.
Однак попри скорочення інфраструктури, Фінляндія не відмовляється від принципів захисту. Країна продовжує реалізовувати інтеграційні програми, підтримує українських дітей у школах, надає можливість для вивчення мови та пошуку роботи. Ті, хто вже адаптувався і має стабільний статус, залишаються — і формують нову українську спільноту на півночі Європи.
Проте загальний тренд очевидний: країна змінює режим допомоги — від гуманітарного реагування до контрольованої інтеграції. І українцям, які залишаються у Фінляндії, важливо бути готовими до нових умов, адаптуватися до фінської бюрократії, вивчати мову і шукати своє місце в суспільстві, яке хоче допомагати, але також очікує відповідального ставлення.
Що робити українцям у Фінляндії після закриття приймального центру: реальні кроки
- Зверніться до працівників свого центру якомога раніше.
Адміністрація кожного центру отримала розпорядження щодо процедури закриття. Вас мають поінформувати письмово або особисто про терміни, порядок виселення, варіанти переїзду чи інші дії. Не зволікайте — зверніться до координатора або соціального працівника та з’ясуйте, до якої дати ви маєте залишити центр і що вам пропонують далі. - Подайте заяву на дозвіл на проживання у Фінляндії (oleskelulupa).
Це критично важливо для тих, хто планує залишитися. Якщо ви прожили у Фінляндії рік чи більше, маєте офіційну роботу, навчаєтесь або ваші діти ходять до школи — шанси отримати довгостроковий дозвіл на проживання значно вищі. Консультуйтесь у Міграційній службі (Migri) або через юриста, який співпрацює з центром. - Підготуйтеся до переїзду на приватне житло.
Держава може надавати житлову допомогу (asumistuki) тим, хто орендує житло самостійно. Але вам потрібно мати банківський рахунок, фінський персональний код і, бажано, джерело доходу. Найпростіше орендувати через муніципальні житлові фонди або спільно з іншими українцями. У багатьох громадах існують інформаційні платформи або групи взаємодопомоги у Facebook/Telegram. - Якщо працюєте — перевірте, чи маєте підстави для зміни статусу.
Якщо ви офіційно працевлаштовані, можете подати на дозвіл на проживання на підставі роботи. Для цього роботодавець має підтвердити ваш дохід і тривалість трудового договору. Це одна з найнадійніших підстав для зміни статусу з тимчасового на стабільний. - Подбайте про дітей: освіта і стабільність — ваші союзники.
Діти, які навчаються у фінських школах, часто мають право залишитися, навіть якщо сім’я втратила місце в центрі. Обов’язково повідомте школу або дитячий садок про зміну адреси. Якщо ваша дитина добре інтегрувалась, це також може бути додатковим аргументом у справі про дозвіл на проживання. - Не ігноруйте листи та повідомлення від Migri.
Усі офіційні рішення та запити приходять на вашу адресу або через електронну систему. У разі зміни адреси ви зобов’язані повідомити про це в Migri, інакше можете пропустити важливі документи чи виклики. - Попросіть про юридичну або соціальну допомогу.
У багатьох містах діють безкоштовні консультації юристів або соцпрацівників для біженців. Якщо не знаєте, куди звертатися — запитайте у працівника центру або зайдіть на сайт вашої муніципалітету. Також допомагають волонтерські організації, як-от Finnish Refugee Council або SPR (Фінський Червоний Хрест). - У разі відсутності перспектив — розгляньте добровільне повернення.
Програми добровільного повернення, які координує Міжнародна організація з міграції (IOM), можуть надати квитки, фінансову підтримку та допомогу з поверненням в Україну. Це не примусове повернення, а вибір для тих, хто більше не бачить перспектив у Фінляндії.