Після тривалої дії тимчасового захисту у Франції частина українських біженців почала змінювати підхід до свого правового становища. Якщо у 2022–2023 роках головним завданням було якомога швидше оформити легальне перебування та отримати базову підтримку, то зараз з’явилася інша мотивація — пошук довготривалого статусу, який дозволяє планувати тривале життя в країні, а не перебувати в ній на умовах тимчасової присутності.
Чому українці хочуть отримати статус біженця
У 2025 році Франція зафіксувала небачене зростання заяв на статус біженця від українських громадян. За останні п’ять місяців до французького Управління з питань захисту біженців і апатридів (OFPRA) звернулися понад 7 тисяч осіб — майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього року. У 2024-му таких заяв було 12 031 за рік, а в 2023-му — лише 3 250. Про це повідомляє La Croix. Темпи зростання виглядають як сигнал — українці дедалі менше розглядають тимчасовий захист як інструмент адаптації, натомість шукають правові форми довгострокової стабілізації.
Франція, як і більшість країн ЄС, запровадила режим тимчасового захисту відповідно до Директиви ЄС 2001/55/EC одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей режим дає право на проживання, доступ до медичної допомоги, працевлаштування, соціальну підтримку. Формально він продовжений до березня 2027 року, але дедалі більше українців сприймають його як тимчасову опору, а не як основу для реального вкорінення.
Ключовою проблемою стало те, що фінансування, яке стоїть за системою тимчасового захисту, поступово скорочується. У французьких регіонах уже зменшують кількість субсидованих готельних місць, а центри тимчасового розміщення стикаються з дефіцитом місць. Надія Соллогуб, сенаторка від французької діаспори, ще на початку року попереджала, що держава може вдвічі скоротити фінансування для таких об’єктів. Реакція не забарилася: зростання кількості звернень по статус біженця стало відповіддю на втрату впевненості в довгостроковій безпеці.
Ринок праці та житлове питання як каталізатори
За офіційними оцінками, з приблизно 75–80 тисяч українців, які перебувають у Франції на основі тимчасового захисту, стабільну роботу та незалежне житло мають лише близько 20 тисяч. Це означає, що більшість продовжує залежати від державної підтримки або перебуває в нестабільному становищі. Оренда житла без довгострокового дозволу на проживання ускладнена, отримання постійного трудового контракту — теж.
Відтак для багатьох статус біженця перетворюється з формального права на політичний притулок на практичний інструмент — отримати посвідку на проживання на кілька років, доступ до програм інтеграції, реальну можливість стабілізувати життєву ситуацію. Це рішення часто супроводжується втратою певних короткострокових пільг, зате забезпечує міцнішу юридичну базу для життя у Франції.
Що дає статус біженця на практиці
Заяви на статус біженця у Франції розглядає офіційний орган OFPRA — незалежна адміністративна структура, яка зобов’язана надати обґрунтовану відповідь на підставі особистого інтерв’ю та оцінки ситуації. У разі позитивного рішення заявник отримує посвідку на проживання на кілька років (для біженців — до 10 років з можливістю продовження), а також можливість подаватися на постійну легалізацію та навіть громадянство.
Крім того, статус біженця надає пріоритет у доступі до низки соціальних програм, включаючи підтримку при пошуку житла, курси французької мови, професійну підготовку. Важливим фактором для багатьох є також психологічна безпека: отримане рішення означає не просто перебування в країні, а правове визнання причин, через які людина не може повернутися додому.
У порівнянні з тимчасовим захистом статус біженця або додатковий захист (protection subsidiaire) відкриває ширші горизонти — зокрема, дозволяє планувати довгострокове перебування без щорічної залежності від рішень уряду щодо продовження режиму.
Європейська динаміка
На кінець травня 2025 року близько 4,28 мільйона людей у країнах ЄС користувалися тимчасовим захистом, і понад 98% з них — українці. Але водночас приріст заяв на статус біженця з України помітно зріс не лише у Франції. Іспанія, Італія, частково Чехія — усі демонструють нову динаміку: українці дедалі частіше шукають не тимчасової безпеки, а юридично оформленого майбутнього.
Цікаво, що за підсумками перших шести місяців 2025 року Франція, Іспанія та Італія обігнали Німеччину за кількістю нових заяв на статус біженця від українців. Це змінює уявлення про традиційну міграційну географію української громади в ЄС і свідчить про регіональні відмінності у рівні довіри до національних систем захисту.
Попит на статус біженця супроводжується іншим явищем — адміністративним навантаженням. Загалом у ЄС станом на середину 2025 року близько 928 тисяч заяв очікують першого рішення, а з урахуванням апеляцій — понад 1,3 мільйона справ. У Франції цей тиск особливо відчутний: зростає кількість запланованих інтерв’ю, подовжуються строки розгляду, частішають випадки адміністративного затягування.
У той самий час соціальні служби змушені адаптуватися до нової реальності: забезпечувати підтримку не тимчасовим бенефіціарам, а людям, які розраховують залишитися надовго. Це стосується і житлових програм, і медичних послуг, і мовної інтеграції.
Юридична спільнота Франції дедалі частіше звертає увагу на те, що офіційна політика не завжди встигає за демографічною та соціальною динамікою. Деякі положення щодо статусу біженця зразка 2022 року вже не відповідають запитам 2025-го, особливо в контексті України, де війна перейшла у затяжну фазу, а перспективи повернення мільйонів людей залишаються невизначеними.
Поради українським біженцям
- Не відкладайте звернення до OFPRA, якщо є намір залишатися у Франції понад рамки тимчасового захисту.
- Збирайте індивідуальні докази ризиків повернення до України — це можуть бути особисті обставини, ситуація в регіоні, медичні чи соціальні фактори.
- Не покладайтеся винятково на загальні новини про війну: у процедурі біженства важлива індивідуалізація ситуації.
- У випадку затягування процедури або формальної відмови — звертатися до адвоката й використовувати право на апеляцію.
Зміна статусу з тимчасового захисту на статус біженця є легітимним кроком у межах європейського права. Він доступний кожному, хто має підстави — і хоче не просто виживати, а будувати життя в нових умовах. У тих випадках, коли тимчасового захисту виявляється недостатньо — з огляду на житлову ситуацію, особисті ризики або обмеження у доступі до постійного працевлаштування — подання заяви на статус біженця реалізує передбачене законодавством право на міжнародний захист за процедурою, визнаною у Франції та в ЄС.
