Після початку повномасштабної війни в Україні Нідерланди стали одним з ключових пунктів притулку для українців, які шукали безпеки та стабільності. Станом на початок 2025 року понад 118 тисяч українців проживають у країні зі статусом тимчасового захисту. Вони отримали право на легальне працевлаштування з першого дня перебування, що суттєво відрізняє їхню ситуацію від інших категорій біженців, яким часто доводиться чекати місяцями або роками на право працювати. На тлі системної потреби змін і величезної кількості відкритих вакансій (близько 400 тисяч по країні), у Нідерландах розпочалася масштабна ініціатива з масового залучення біженців до ринку праці.
Масштабна ініціатива з масового залучення біженців до ринку праці
На тлі системної потреби змін і величезної кількості відкритих вакансій (близько 400 тисяч по країні), у Нідерландах розпочалася масштабна ініціатива з масового залучення біженців до ринку праці. Більше 40 компаній, зокрема такі гіганти як Philips, IKEA, Heineken, ABN AMRO, Accenture, Randstad та інші, об’єдналися в коаліцію Tent Nederland. Про це пише nu.nl. Метою є створення прозорих механізмів адаптації й працевлаштування людей з міграційним минулим, незалежно від їхнього походження.
Tent Nederland стала національною гілкою міжнародної мережі, заснованої підприємцем і філантропом Хамді Улукаєю, який на власному прикладі показав, що бізнес може бути не лише прибутковим, а й соціально відповідальним. Очолила ініціативу в Нідерландах Гелен ван Мелле. Вона наголошує:
«Біженці з офіційним статусом мають сильне бажання працювати. Ми бачимо, як це пришвидшує їхню інтеграцію: вони вчать мову, спілкуються, будують нові соціальні зв’язки, а головне — стають фінансово незалежними. Це виграш і для них, і для суспільства загалом».
Попри репутацію країни, що активно підтримує політику інклюзії, Нідерланди стикаються з серйозними викликами у сфері працевлаштування біженців. Сьогодні тут проживає понад 290 тисяч осіб з міграційним минулим: близько 118 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту, понад 132 тисячі офіційно визнаних біженців, а також 40 тисяч шукачів притулку з країн, зокрема Сирії, Афганістану, Ірану, Іраку та Еритреї. Однак статистика працевлаштування лишається стримано песимістичною: лише 12% біженців знаходять роботу протягом перших двох років після прибуття, і лише 46% — після шести років.
На цьому тлі українці стали помітним винятком. Завдяки особливим умовам тимчасового захисту, які дозволяють працювати з першого дня, рівень зайнятості серед громадян України досяг 55% — це вдвічі більше, ніж у середньому серед інших категорій біженців. Такий результат не лише свідчить про прагнення інтегруватися, а й підтверджує: коли є політична воля та правові інструменти, біженці здатні швидко стати повноцінною частиною економіки країни.
Українці як приклад ефективної інтеграції
Українці стали помітним фактором цієї нової політики. Їхній високий рівень участі в ринку праці доводить, що за умови доступу, прозорих правил і мінімального стартового супроводу біженці можуть не лише адаптуватися, а й активно впливати на місцеву економіку.
Ініціатива Tent Nederland визнає цей досвід і планує використовувати його як модель. Компанії розробляють окремі програми під українських кандидатів — спрощують процеси рекрутингу, пропонують менторство, мовні курси, допомогу з документами та логістикою.
Цей доступ дав українцям можливість не просто виживати, а й інтегруватися. Близько 55% українських біженців у Нідерландах вже мають роботу — це один із найвищих показників серед усіх груп мігрантів. Але попри це, складнощів залишається чимало: мовний бар’єр, культурна адаптація, відсутність сертифікатів або визнаних дипломів, відсутність місцевих контактів. Водночас саме українці стали тією групою, яка дала позитивний приклад швидкої соціальної адаптації та економічної активності.
Основні бар’єри, які потрібно подолати
Незважаючи на позитивну динаміку, на шляху до працевлаштування все ще залишаються системні перешкоди:
- Мовний бар’єр. Навіть ті, хто має досвід, часто не можуть реалізувати себе в професіях через недостатнє знання нідерландської чи англійської мови.
- Невизнані дипломи та відсутність резюме. Освітній або професійний досвід українців не завжди підтверджується офіційними документами, які визнаються місцевими працедавцями.
- Відсутність соціального капіталу. Брак знайомств, рекомендацій або розуміння структури місцевого ринку значно ускладнює пошук роботи.
- Транспортна недоступність. Часто місця проживання українців не мають зручного сполучення з містами, де розташовані потенційні робочі місця.
- Невизначеність у статусі. Частина працедавців досі не знає, що має право наймати людей зі статусом тимчасового захисту або біженця.
Новий соціальний курс Нідерландів: що це означає на практиці
Tent Nederland — це більше, ніж просто найм. Це системна зміна парадигми: від charity до partnership. Компанії визнають, що мігранти — не тягар, а ресурс. Вони вкладаються у навчання, адаптацію та зниження бар’єрів, розуміючи: краще допомогти людині інтегруватися, ніж підтримувати її пасивне існування в соціальних програмах.
Українці, завдяки своєму прикладу, фактично розчистили дорогу й для інших груп — сирійців, афганців, еритрейців — які часто стикалися з недовірою або бюрократичними стінами. Їхній досвід доводить, що навіть у кризових обставинах люди можуть швидко адаптуватися і бути корисними, якщо держава та бізнес створять для цього умови.
Для тих українців, які ще не знайшли роботу або прагнуть змінити сферу, важливою опорою можуть стати консультації профільних юристів. Знання прав, розуміння нюансів контрактів, трудових дозволів і соціального захисту — запорука безпеки та впевненості. Саме тому громадські організації, профспілки й юридичні платформи в Нідерландах сьогодні все активніше пропонують підтримку українцям.
Нідерланди сьогодні демонструють приклад того, як злагоджена робота держави, бізнесу й громадського сектору може не лише допомогти людям, які пережили війну, а й зміцнити власну економіку. Українці, що втекли від війни, у новій країні стали не тягарем, а партнерами, співавторами нової моделі інтеграції. І ініціатива Tent Nederland — це лише початок довгого, але багатообіцяючого шляху.
