Мільйони українських біженців у ЄС ризикують втратити свій правовий статус після завершення війни, адже немає єдиного плану їх подальшого перебування. Попри продовження тимчасового захисту до 2026 року, країни ЄС ще не домовились про довгострокову політику щодо українців.
Про це йдеться в матеріалі Euractiv, пише OBOZ.UA Попри масштабну підтримку, яку надала директива про тимчасовий захист, наразі у Брюсселі немає чіткого плану дій на випадок припинення вогню або мирного врегулювання конфлікту.
Тимчасовий захист, який ухвалили ще у 2001 році, до 2022 року жодного разу не використовувався. Вперше він був активований через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, і став своєрідним “юридичним рятувальним колом” для приблизно 4,3 мільйона українців. Він дозволилив українцям легально проживати, працювати та отримувати соціальні послуги в ЄС, переважно в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині.
Однак основна проблема – його тимчасовий характер. Хоча дія захисту вже подовжена до березня 2026 року, будь-яке подальше продовження має ухвалюватися щороку, що залишає мільйони людей у невизначеності.
Згідно з останніми повідомленнями видання, у разі припинення вогню між Україною та Росією, директива тимчасового захисну може бути швидко скасована або змінена. У такому випадку приймаючі країни будуть змушені вирішити, чи припиняти захист, інтегрувати українців або спонукати їх до повернення на батьківщину.
Ускладнює ситуацію й те, що кожна країна ЄС по-своєму інтерпретує положення директиви. Це означає, що права українців варіюються залежно від держави проживання. Попри відсутність загальноєвропейської стратегії, окремі країни вже шукають довгострокові рішення:
- Польща готується надати трирічний статус тимчасового проживання для українців, які перебували під захистом щонайменше рік;
- Чехія пропонує п’ятирічний дозвіл на проживання для тих, хто працює і має дітей, що навчаються в школі;
- Німеччина вже розробила кілька сценаріїв, але остаточне рішення відкладене до формування нового уряду;
- Австрія, Італія, Естонія та Латвія готують власні моделі довгострокового захисту.
Водночас, представники Чехії та Європейської комісії підтверджують, що ведуться перемовини про спільну відповідь на рівні ЄС. Очікується, що конкретні пропозиції обговорюватимуться на Раді внутрішніх справ у червні.
За словами експертів, тимчасовий статус створює бар’єри для глибшої інтеграції українців. Проблеми з довгостроковою орендою житла чи працевлаштуванням часто пов’язані саме з короткотривалим правовим статусом. Також знижується частка тих, хто розглядає можливість повернення в Україну: лише 65% у 2024 році, порівняно з 77% у 2023-му, тоді як кількість тих, хто не планує повертатися, зросла вдвічі – до 11%.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у Німеччині планують скоротити базову соціальну допомогу Bürgergeld, посиливши вимоги для отримувачів виплат. Водночас експерти зазначають, що на практиці зміни будуть мінімальними, і виплати продовжать отримувати майже всі нинішні одержувачі.