Українські громадяни, які вимушено залишили країну через війну, стали не лише частиною нової соціальної реальності Європи, а й рушієм змін у сфері міжнародної комунікації. З весни 2022 року мільйони українців опинилися в різних країнах Європейського Союзу, де постала не лише гуманітарна чи побутова адаптація, а й проблема цифрової присутності — як залишатися на зв’язку з близькими в Україні, як не втрачати номер, звичні сервіси, як уникнути захмарних витрат на роумінг. Тимчасове рішення, пише ФАКТ, у вигляді спільної заяви між українськими та європейськими операторами з пільговими умовами наблизило відповідь, але не усунуло головної проблеми — правової неврегульованості.
Що змінив законопроєкт №12150 і чому це стосується українців в ЄС
Як повідомляє Міністерство цифрової інформації, 16 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №12150 — один з найважливіших кроків на шляху до включення України в єдину роумінгову зону Європейського Союзу. Це завершальний етап з боку національного законодавства, який узгоджує телекомунікаційний ринок України з європейськими правилами. Йдеться про технічну, правову та інституційну підготовку, без якої режим «Роумінг як вдома» не може діяти постійно й офіційно.
Для мільйонів українців у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії, Литві та інших країнах це означає, що зв’язок із родиною вдома або з українськими банками, сервісами, державними структурами буде не лише стабільним, а й фінансово доступним. Пільгові тарифи, які наразі діють до липня 2025 року на основі міжоператорської декларації, замінить довгострокова правова основа. Українці зможуть спілкуватися, надсилати SMS, користуватись мобільним інтернетом у країнах ЄС на умовах своїх домашніх тарифів — без доплат і без часових обмежень. Аналогічні переваги отримають і громадяни ЄС, які приїжджають до України.
Новий закон не лише врегульовує тарифи, але й розширює повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), надаючи їй інструменти для контролю та координації процесу. Зокрема, регулятор зможе здійснювати моніторинг сумісності мереж українських і європейських операторів, гарантувати з’єднання та вирішувати технічні конфлікти у взаємодії між ними. Це означає, що користувачі не стикатимуться з проблемами сумісності навіть за умов різного обладнання чи протоколів.
Крім того, українцям буде надана допомога в разі неполадок у роумінгу, а європейські оператори зможуть надавати свої послуги в Україні без необхідності проходження складної авторизації — якщо вони не планують працювати безпосередньо на українському ринку. Це відкриває шлях до появи нових сервісів зв’язку, спрощує технічну взаємодію і загалом модернізує інфраструктуру.
Зміни для біженців: від тимчасового до стабільного зв’язку
Українці, які виїхали за кордон після лютого 2022 року, масово зберігали зв’язок зі своїми родичами та партнерами в Україні саме завдяки мобільним операторам. Втрата доступу до українського номера означає складнощі з ідентифікацією в державних системах, банках, «Дії», приватних сервісах і навіть зі зв’язком із лікарями чи школами.
Запровадження єдиної роумінгової зони на постійній основі означає, що люди більше не залежатимуть від тимчасових угод між операторами. Це дозволить зберігати український мобільний номер у європейських країнах без фінансового тягаря, включаючи інтернет-трафік, дзвінки й текстові повідомлення. А головне — сприятиме цифровій інтеграції, що нині є ключовою умовою для економічної, соціальної й політичної участі в житті країни.
Як довго формувалася зона «Роумінг як вдома»
У країнах ЄС цей режим створювався майже десятиліття. Починаючи з 2007 року, оператори і регулятори готували технічну, законодавчу та інституційну базу для запуску. Лише у 2017 році режим запрацював на всій території ЄС. Україна, перебуваючи у стані війни, проходить той самий шлях у пришвидшеному форматі — менш ніж за три роки з моменту підписання спільної заяви у квітні 2022 року.
Це свідчить не лише про адаптацію до вимог ЄС, а й про реальну трансформацію українського ринку зв’язку — з орієнтацією на потреби громадян, які змушені жити поза межами країни. Український уряд, Мінцифра, мобільні оператори та регулятор працюють синхронно з європейськими партнерами. Результат цієї співпраці — поступове, але невідворотне вбудовування України в цифровий простір Євросоюзу.
Очікується, що після завершення всіх процедур та технічної інтеграції режим «Роумінг як вдома» для українців стане не тимчасовим жестом солідарності, а стабільною опцією у новій реальності. Це буде не просто комфортна комунікація, а ще один крок до повноцінної євроінтеграції, де українці — і в межах держави, і за її кордонами — почуватимуться частиною єдиного цифрового простору.
