Німеччина, Польща, Чехія, Іспанія та Румунія — саме таким є перелік країн, які з початку повномасштабного російського вторгнення прийняли найбільшу кількість українців. RFI Українською розповідає найголовніше про умови та особливості життя українців у цих державах.
За останніми даними Євростату, під тимчасовим захистом ЄС перебувають 4,3 мільйона українців. Лише у 2024 році країни Європи видали 780 290 нових рішень про надання тимчасового захисту.
Насправді кількість українців, які отримали тимчасовий захист, не статична. Якщо поглянути на дані за три роки, його отримали 6,2 мільйона людей, проте станом на зараз його мають 4,3 мільйона. Хтось повертається додому, хтось отримує інші документи у країні перебування (найчастіше йдеться про посвідки на проживання. — Ред.), а хтось їде далі, за межі Європи.
Трохи статистики
Найбільшу кількість людей за три роки прийняла Німеччина — там, за останніми даними, 1 161 450 українців. На другому місці Польща — 991 630, на третьому Чехія — 388 625. Ці три країни надали захист майже 60% від загальної кількості українців. Четверта в цьому переліку — Іспанія із 226 615 особами під тимчасовим захистом, а п’ята — Румунія, яка прихистила 179 715 українців.
Найменше людей під тимчасовим захистом у Ліхтенштейні — лише 700 осіб, на Мальті — 2 220, та в Люксембурзі — 3 870.
Очікувано, більшість осіб, які отримали тимчасовий захист, — жінки (44,8%) та діти (31,9%). Чоловіків значно менше — 23,2%.
Кількість осіб під тимчасовим захистом відносно населення Європи на кінець грудня 2024 року становила 9,5 осіб на 1000 осіб. Найвищі показники зафіксовані в Чехії (35,7 на 1000), Польщі (27,1 на 1000) та Естонії (25,8 на 1000).
Умови проживання в різних державах можуть бути різними, але є й дещо спільне. Зокрема, завдяки тимчасовому захисту українці отримують право на легальне перебування на території країни, доступ до ринку праці, безплатне медичне обслуговування, освіту та соціальні послуги. І все це без оформлення додаткових документів та дозволів.
Німеччина
На початку російського вторгнення лідерство за кількістю прийнятих українців упевнено тримала Польща. І це абсолютно не дивно: вона має найдовший кордон із Україною серед її європейських сусідів та була своєрідним перевалковим хабом для людей, які рятувалися від війни. Але згодом лідерство перебрала на себе Німеччина.
Причина цього насправді проста: Німеччина більш розвинена, тож люди можуть розраховувати на більший рівень зарплат, а також на непогані соціальні виплати. До того ж країна має великий досвід прийняття та інтеграції біженців. Більшість новоприбулих розподіляють між федеральними землями. І зараз уже є регіони, де людей більше не приймають, оскільки не мають можливості. Проте якщо людина сама знайде житло або, наприклад, зупиниться в родичів, її ця проблема не стосується.
Дозвіл на перебування в Німеччині, зокрема, дає українцям право отримати житло (спочатку більшість живе в центрах тимчасового розміщення) та фінансову допомогу. Також вони можуть відвідувати інтеграційні курси та вчити німецьку мову, підвищувати кваліфікацію.
Українці в Німеччині отримують до €563 на місяць, також держава покриває витрати на оренду та опалення. Виділяють кошти й на дітей (залежно від віку від €357 до €471). Хоча варто визнати, що періодично від політиків лунають заклики про зменшення допомоги. Мовляв, біженці — і не лише з України — коштують Німеччині надто дорого.
Водночас німецькі служби уважно перевіряють отримувачів грошової допомоги. Якщо, наприклад, умовою є відвідування мовних курсів, то ігнорувати їх не вийде, адже тоді допомогу перервуть. Також перевіряють наявність інших джерел доходів і можуть або зменшити розмір виплат, або взагалі скасувати їх.
Діти, які перебувають у Німеччині, зобовʼязані ходити до школи. Це закон країни, порушення якого може призвести до серйозних проблем та втручання ювенальної юстиції. Здебільшого маленькі українці відвідують спеціальні інтеграційні класи, де разом із дітьми біженців із інших країн вчать мову. Згодом вони переходять уже до звичайного режиму навчання.
За три роки повномасштабної війни частина українців уже знайшла роботу та поступово інтегрується. У липні 2024 року близько 265 800 українців мали роботу. Рівень зайнятості, за останніми даними, становив 29,4%. Місцеві центри зайнятості оцінюють шанси для українців знайти роботу як досить високі. Проте головними барʼєрами на цьому шляху є недостатнє знання мови (багато роботодавців очікують хороших знань німецької навіть для простих робіт) та потреба офіційно підтвердити кваліфікацію (особливо актуально для лікарів та вчителів).
За даними Інституту дослідження зайнятості, середній місячний заробіток українців, які працюють повний робочий день, становить €2550, що майже на €1000 нижче за середній показник по Німеччині.
Важлива особливість життя в Німеччині: до України їздити можна, але на короткий строк і заздалегідь попередивши соціальні служби. Навіть більше: не просто попередити, а чітко вказати строки та причини відсутності. Якщо поїздку погодять, то проблем ані з виплатою допомоги, ані зі статусом тимчасового захисту не буде. А от неповідомлення соціальних служб може призвести до негативних наслідків.
Польща
Польща також продовжує приймати українців та надавати їм тимчасовий захист — PESEL UKR (документ, який підтверджує легальне перебування на території країни. — Ред.). Зараз вони можуть перебувати в Польщі до 30 вересня 2025 року. Проте Міністерство внутрішніх справ працює над законом, згідно з яким тимчасовий захист продовжать, відповідно до директиви ЄС, до четвертого березня 2026 року.
Допомоги на проживання для всіх немає, проте українці можуть тимчасово жити в колективних закладах розміщення, які утримуються за розпорядженнями місцевої влади. Хоча варто визнати, що зараз таких центрів лишилося мало. Раніше всім, хто прибував до країни, виплачували одноразову допомогу в розмірі 300 злотих, але зараз цього вже немає. Натомість українці, які мають дітей, можуть претендувати на допомогу, а це 800 злотих на кожну дитину в родині щомісяця.
Утім, у такому випадку діти мають відвідувати польські заклади освіти. Поки що це обовʼязково лише для отримання грошової допомоги, але влада дедалі частіше говорить, що відмова від відвідування шкіл у Польщі порушує право дітей на освіту, тож ситуація може змінитися.
PESEL UKR дає право на доступ до ринку праці, освіти та медичного обслуговування. Чимало українців у Польщі вже працюють, чому, зокрема, сприяє відсутність значної державної допомоги, отримують карти побиту (посвідки на проживання. — Ред). Також невдовзі відкриється можливість оформлювати карти CUKR, якими надається дозвіл проживати в країні три роки. Така карта також дає право працювати, але позбавляє деяких можливостей, які люди мали завдяки PESEL UKR. Наприклад, права на безоплатне медичне обслуговування.
Загалом польська влада вже не перший місяць заохочує українців, які працюють, отримувати карти побиту. Цей підхід свідчить про бажання інтегрувати людей та дати їм привід і сенс залишитися в країні навіть після завершення бойових дій на батьківщині.
Важливий нюанс, на який варто звернути увагу: українців можуть позбавити тимчасового захисту у разі виїзду в Україну на строк понад 30 днів. Хоча часто можна почути історії про те, як тимчасовий захист «зник» і внаслідок триденної відсутності в країні, тож його довелося довго та складно відновлювати.
За даними Польського економічного інституту, близько 65% українців, які приїхали до Польщі після повномасштабного вторгнення, працюють. Дослідження групи Progres показують, що середні фінансові очікування українців щодо роботи в Польщі становлять пʼять-сім тисяч злотих нетто (сума після відрахування податків. — Ред.). Натомість їхній середній реальний заробіток коливається від 3,3 до 5,5 злотих нетто.
Чехія
У лютому в Чехії набув чинності закон Lex Ukraine VII, яким тимчасовий захист для українців продовжено до четвертого березня 2026 року. На відміну від багатьох інших країн, тут захист не продовжують автоматично, українцям потрібно самостійно робити це щоразу онлайн.
За даними чеської влади, станом на зараз у країні працевлаштовані майже 153 тисячі українців, натомість фінансову допомогу отримують близько 90 тисяч осіб. І, як пояснюють у Міністерстві праці і соціальних питань, надходження до чеського бюджету від осіб, які отримали тимчасовий захист, вдвічі перевищували надану державою допомогу.
Щодо фінансової допомоги, то в перші пʼять місяців після приїзду українці можуть розраховувати на допомогу в розмірі прожиткового мінімуму: 4 860 чеських крон — для дорослих, 3 490 — для дітей (для осіб із інвалідністю сума буде більшою). За пʼять місяців розмір допомоги зменшується до мінімуму, потрібного для виживання, і становить 3 130 чеських крон. Але якщо йдеться про вразливих осіб, то підтримка лишається на тому ж рівні.
Крім того, українцям можуть частково компенсувати витрати на оренду житла. А новоприбулим надають державне гуманітарне житло, але тільки на перші 90 днів після отримання тимчасового захисту.
Згідно з законом Lex Ukraine VII, частина українців, які зараз перебувають під тимчасовим захистом, можуть отримати посвідку на довгострокове перебування. Для цього потрібно прожити на території Чехії під тимчасовим захистом принаймні два роки та не мати заборгованості в системі медичного страхування. Але також важливо мати певний рівень доходу, який розраховується, залежно від складу родини та її життєвої ситуації.
Діти ж, згідно з чеськими законами, обовʼязково мають відвідувати школи та дитсадки. Особливо якщо родина розраховує на отримання допомоги. Окрім того, є можливість їздити до України, але варто враховувати, що через виїзд на тривалий термін є ризик втратити право на грошову допомогу та місце у школі для дитини.
Працевлаштовані українці переважно виконують низькокваліфіковану роботу. Більшість отримує близько 150 чеських крон за годину. Якщо середня зарплата у Чехії становить 45 412 крон, то українці часто отримують близько 25 тисяч крон. А це не набагато вище за мінімальну оплату праці.
Іспанія
Для того, щоб отримати тимчасовий захист в Іспанії, українці мають звернутися до одного зі спеціальних центрів для біженців, що розташовані в Мадриді, Малазі та Барселоні. Для порівняння, в інших згаданих у цьому матеріалі країнах достатньо звернутися до місцевої адміністрації або міграційної служби населеного пункту, у якому людина вирішила зупинитися.
Від осені 2023 року Іспанія більше не надає фінансової допомоги біженцям, але вразливі категорії все ж можуть звернутися до благодійних організацій, які мають власні програми підтримки. До того ж можна спробувати звернутися за соціальною виплатою для малозабезпечених — Ingreso Mínimo Vital. Залежно від ситуації вона становить €500–800 на дорослого та €1200–2000 для сімей із дітьми.
У 2022 році новоприбулих українців розселяли в соціальному житлі, але зараз такої можливості вже немає. Але в деяких регіонах країні діють програми субсидування оренди житла.
Щодо працевлаштування, то важливо знати хоча б базову іспанську, інакше пошук роботи буде складним і довгим. Водночас в Іспанії є можливість записатися на безплатні мовні курси.
Статус тимчасового захисту дозволяє безперешкодно подорожувати в Україну та інші країни без втрати соціальних гарантій, що вигідно відрізняє Іспанію від Німеччини чи Польщі.
Середня зарплата в Іспанії становить €1 981, але українці, які через незнання мови та складнощі з підтвердженням кваліфікації, здебільшого працюють на низкооплачуваних роботах, тож загалом отримують менше, ніж громадяни країни.
Румунія
Румунія добре відома багатьом українцям тим, що без проблем видає тимчасовий захист навіть тим, хто вже раніше мав його в іншій країні. Для прикладу, Польща та Німеччина у такій ситуації можуть відмовити.
Від початку у країні діяла програма «50/20», відповідно до якої громадяни Румунії надавали житло українцям та отримували за це компенсацію: за надання житла — 50 лей за людину на добу та на харчування — 20 лей за людину на добу. За рік її змінили та почали виплачувати допомогу на проживання вже безпосередньо українцям. Утім, виплати затримували на кілька місяців, що створювало напругу.
Зараз допомоги для всіх у Румунії немає, її обіцяють лише новоприбулим українцям і виплачуватимуть тільки три місяці. Сума становить 750 лей для однієї особи та 2000 лей для родини. Також нещодавно відкрилася можливість оформлювати щомісячні виплати на дітей (близько 300 лей). Загалом допомога не надто велика, тож більшість або шукає роботу, або працює на українські чи закордонні компанії віддалено.
Станом на зараз у Румунії офіційно працевлаштовано лише трохи більше ніж сім тисяч осіб. Частково це пояснюється мовним барʼєром, адже румунська зовсім не схожа на українську і не дуже проста для вивчення. Середня чиста зарплата в Румунії становить 5 900 лей, але українці нерідко отримують і вдвічі менше, оскільки зайняті на низькокваліфікованих роботах.
Діти мають право відвідувати румунські заклади освіти, проте це не є обовʼязковим. Тож багато хто продовжує вчитися онлайн у рідних школах або ж відвідувати українські освітні хаби, які є в багатьох великих містах Румунії.
У випадку виїзду навіть на тривалий термін тимчасовий захист не втрачається.
А що далі?
Тимчасовий захист рано чи пізно завершиться. У багатьох країнах Європи вже розмірковують, що робити далі. Наприклад, у Чехії зазначають, що після завершення бойових дій уже не видаватимуть нових посвідок про тимчасовий захист. Тим, хто вже на території країни, з часом доведеться або покинути її, або ж оформити інший дозвіл на перебування.
Навіть більше, Чехія разом із Польщею, яка зараз головує в Раді Євросоюзу, хоче розробити нові правила для подальшого перебування українців у Європі. А наприкінці березня в Брюсселі відбудеться засідання, під час якого обговорюватимуть майбутнє механізму тимчасового захисту після четвертого березня 2026 року. Зокрема, йтиметься про підтримку людей, які вирішили повернутися в Україну, і перехід до статусу постійного проживання в державах-членах ЄС.
