З початком повномасштабної війни багато українців опинилися за кордоном, зокрема це пенсіонери. І, як з’ясувалося, ця категорія громадян України може отримувати німецьку пенсію, але для цього потрібно виконати низку умов.
Про це пише thepage з посиланням на ukrainianingermany.de.
Отже, право на виплату німецької пенсії мають люди:
- які легально проживають у Німеччині (наприклад, мають статус біженця);
- які досягли пенсійного віку (відповідно до німецького закону);
- які мають (мали) у Німеччині офіційну роботу та страховку (всі, хто легально працює в Німеччині, сплачують внески на пенсійне страхування);
- ті, хто сплачує (платив) внески до пенсійного фонду Німеччини не менше 5 років.
Тобто українці, які вперше потрапили до Німеччини після 24 лютого 2022 року, не можуть претендувати на німецьку пенсію, оскільки не мають трудового стажу у цій країні. Так само як і не можуть отримувати її українці, що мають п’ятирічний стаж роботи у Німеччині, але поки що не досягли пенсійного віку за німецькими законами. Зазначається, що пенсійний вік у Німеччині дещо вищий, ніж в Україні. При цьому до іноземців застосовують ті самі пенсійні закони, що й до німців.
Який пенсійний вік у Німеччині
В Україні пенсійний вік наразі становить 60 років (якщо стажу не вистачає, то можна вийти на пенсію у 63 або 65). А от у Німеччині пенсійний вік підвищується з кожним роком. Єдиний нюанс полягає у тому, що це підвищення помірне, бо становить по 2 місяці на рік. Наприклад, 2024 року зможуть вийти на пенсію громадяни, яким виповниться 66 років, тобто 1958 року народження. При цьому у нашій країні народжені у 1958 році вже 6 років перебуватимуть на пенсії.
Підвищення пенсійного віку в Німеччині триватиме до 2031 року – доки не досягне 67 років. Тоді, 2031 року, зможуть вийти на пенсію німці, які народилися 1964 року.
Загалом у Німеччині пенсійний вік залежно від року народження виглядає таким чином:
- ті, що народилися до 1947 р. йдуть на пенсію в 65 років;
- у 1947 р. – у 65 років і 1 місяць;
- у 1948 р. – у 65 років і 2 місяці;
- у 1949 р. – у 65 років і 3 місяці;
- у 1950 р. – у 65 років і 4 місяці;
- у 1951 р. – у 65 років і 5 місяців;
- 1952 р. – у 65 років і 6 місяців;
- 1953 р. – у 65 років і 7 місяців;
- 1954 р. – у 65 років і 8 місяців;
- 1955 р. – у 65 років і 9 місяців;
- 1956 р. – у 65 років і 10 місяців;
- 1957 р. – у 65 років і 11 місяців;
- 1958 р. – у 66 років;
- 1959 р. – у 66 років і 2 місяці;
- 1960 р. – у 66 років і 4 місяці;
- 1961 р. – у 66 років і 6 місяців;
- 1962 р. – у 66 років і 8 місяців;
- 1963 р. – у 66 років і 10 місяців;
- з 1964 року – у 67 років.
Кожній людині, яка легально працювала в Німеччині, зокрема й іноземцям, було присвоєно номер пенсійного страхування (Rentenversicherungsnummer або RVNR). Це унікальне дванадцятизначне число, під яким міститься інформація про роботу кожної людини. Дізнатися цей номер можна у пенсійному фонді або у касі лікарняного страхування (Krankenkasse).