Перше широке дослідження життя українських біженців у Данії показує, що майже кожен третій має ознаки посттравматичного стресового розладу, ПТСР. Але в той же час в данському суспільстві існує широка довіра. Кожен другий біженець мріє про постійне місце проживання в Данії.
Майже 40 000 українців втекли до Данії після вторгнення Росії в лютому 2022 року. Тепер результати великого анкетного опитування малюють першу загальну картину походження та життя українських біженців у Данії.
Про дослідження
У звіті «Переміщені українці в Данії» описані перші результати проєкту DARECO (The Danish Refugee Cohort), який підтримується Фондом Carlsberg після початкового стартового гранту від Центру кронпринцеси Марії при Копенгагенському університеті. Проект, в якому бере участь ряд дослідників, очолює доцент кафедри психології Карен-Інге Карстофт.
Звіт ґрунтується на анкетному опитуванні серед 18 389 дорослих українців, які іммігрували до Данії в період з 24 лютого 2022 року по 1 лютого 2023 року та отримали дозвіл на проживання відповідно до Спеціального закону про посвідки на тимчасове проживання для переміщених осіб з України. 6 993 (38%) відповіли. Дані збирали з лютого по квітень 2023 року.
Дослідження малює першу картину досвіду та умов, які перебували українці до втечі, їхнього життя тут, у Данії, та їхнього бажання залишитися чи повернутися додому. Зокрема, у звіті основна увага приділяється симптомам посттравматичного стресового розладу (ПТСР), функціональним порушенням, психічному благополуччю та вживанню алкоголю.
Проєкт постійно стежитиме за групою українських біженців. Наступний збір даних очікується у жовтні 2023 року.
Опитування показує, що багато українських біженців борються з різного роду проблемами психічного здоров’я.
Понад 40 відсотків особисто були свідками бойових дій, тоді як майже стільки ж втратили сім’ю чи друзів у перший рік після вторгнення Росії. Переживання накладають свій відбиток. 29,4% респондентів опитування повідомляють про настільки серйозні симптоми, що це вказує на те, що у них, можливо, розвинувся справжній посттравматичний стресовий розлад, який також називають посттравматичним стресовим розладом.
“Ми маємо справу з групою, яка зазнала багатьох актів війни, перш ніж втекти. Тому ми також бачимо, що третина має ознаки посттравматичного стресового розладу до такої міри, що ви повинні знати, чи є у них фактичний діагноз», — каже доцент Карен-Інге Карстофт з кафедри психології.
Вона відповідає за проєкт «DARECO – Данська когорта біженців», який стежить за майже 7 000 із приблизно 18 000 дорослих українців, які отримали дозвіл на проживання в Данії з кінця лютого 2022 року до 1 лютого 2023 року. Проект реалізується за підтримки Carlsberg Foundation.
Висока частка біженців із симптомами, схожими на ПТСР, є викликом як для окремої людини, так і для суспільства.
«Група біженців, які мають симптоми посттравматичного стресового розладу, нездужає в усіх напрямках. У них низьке психічне благополуччя та більше споживання алкоголю, і їм важко справлятися з повсякденними завданнями», — пояснює Карен-Інге Карстофт.
«Якщо у вас такий болісний стан, вам важче брати участь у житті суспільства та ринку праці в Данії – або, можливо, пізніше в Україні. Тож це також соціальна проблема».
Більше людей з проблемами психічного здоров’я, ніж очікувалося
Виклики ускладнюються тим, що майже кожен другий з біженців, які перебувають у групі ПТСР (13,5% серед усіх опитаних), також мають ознаки недостатньої діагностики «комплексного посттравматичного стресового розладу». Тут проблеми зі вступом у людські стосунки, негативне самосприйняття та труднощі з управлінням своїми емоційними реакціями стикаються з іншими симптомами ПТСР.
Це досить високий показник, коли приблизно кожен третій повідомляє про значні симптоми ПТСР.
Карен-Інге Карстофт, доцент
За словами Карен-Інге Карстофт, частка біженців із серйозними проблемами психічного здоров’я приблизно відповідає тому, що зазвичай можна очікувати серед біженців війни. Проте, за її оцінками, частка в цьому випадку вища, ніж очікувалося:
“Ми бачимо, що загалом ми говоримо про добре освічену групу людей, які, як правило, втекли на початку війни, і тому часто пережили менше прямих актів війни, ніж ті, хто втік пізніше. Крім того, вони були прийняті в Данії на хороших умовах, так само, як мало хто стикався з дискримінацією або невизначеністю щодо своїх дозволів на проживання. Беручи до уваги ці речі, це досить високий показник, коли приблизно кожен третій повідомляє про значні симптоми ПТСР».
Зрештою, для того, щоб діагностувати посттравматичний стресовий розлад, потрібне психіатричне обстеження, але Карен-Інге Карстофт сподівається, що проект допоможе виявити тих, хто потребує допомоги. Нелікований посттравматичний стресовий розлад може в гіршому випадку перетворитися на хронічний виснажливий розлад.
Велика довіра до Данії
Але картинка не тільки негативна. Сім із десяти не мають симптомів посттравматичного стресового розладу, і переважна більшість стверджує, що вони мають помірний або високий рівень психічного благополуччя тут, у Данії.
Рівень довіри і той факт, що так багато людей хочуть залишитися в Данії, мене здивували.
Карен-Інге Карстофт, доцент
Крім того, сама зустріч з Данією стала позитивним досвідом для переважної більшості. 92,5% мають високий або дуже високий ступінь довіри до данської влади та влади, а кожен другий (49,5%) вказує, що хоче залишитися в Данії назавжди – також тоді, коли зможе безпечно повернутися в Україну.
Карен-Інге Карстофт зазначає, що широка народна підтримка України та спеціальний закон Фолькетингу про посвідки на проживання для українських біженців, ймовірно, сприяли зустрічі з данським суспільством.
“Але рівень довіри і той факт, що так багато людей хочуть залишитися в Данії, мене здивували. Це може свідчити про відсутність оптимізму щодо подій в Україні, але, ймовірно, також відображає той факт, що більшість людей почуваються досить добре тут, у Данії», – каже вона.
Завантажити повний звіт «Переміщені українці в Данії».
