Угорщина залишається однією з країн, куди з початку повномасштабного вторгнення звернулися по захист сотні тисяч українців. Багато з них не мали змоги самостійно орендувати житло, тому державна програма розміщення біженців на безоплатній основі була ключовим інструментом адаптації. Проте у 2025 році умови надання безоплатного житла суттєво змінилися. Тепер, як пише ІА “ФАКТ”, право на проживання за рахунок угорського бюджету мають не всі українці, які перебувають у статусі тимчасового захисту, а лише ті, хто відповідає чітко окресленим критеріям.
Географічне походження: хто втратив, а хто зберіг право на допомогу
Право на безкоштовне житло в Угорщині зберігається лише за громадянами України, які прибули з регіонів, офіційно визначених як найбільш постраждалі від бойових дій. До цього переліку включено Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську область і місто Київ, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську, Чернігівську, Луганську, Житомирську області, а також АР Крим і місто Севастополь. Це означає, що українці, які походять з інших регіонів, автоматично втратили право на безоплатне житло, якщо не встигли подати заявку на його продовження до 10 липня 2024 року. Цей термін був остаточним, і його пропуск означає втрату державної підтримки з житлом у 2025 році.
У практичному вимірі це призвело до того, що велика частина біженців з відносно спокійних регіонів опинилися без підтримки щодо проживання.
Вразливі категорії: винятки з регіонального обмеження
Водночас оновлені правила передбачають окрему категорію осіб, яка зберігає право на безоплатне житло незалежно від регіону походження. До так званої вразливої групи за законодавством Угорщини входять:
– діти віком до 18 років;
– один із батьків, який супроводжує дитину віком до 18 років;
– вагітні жінки;
– особи з інвалідністю;
– люди віком понад 65 років.
Ці особи мають надати підтверджуючі документи (медичні довідки, посвідчення про інвалідність, свідоцтва про народження дитини), і, відповідно до чинних правил, не можуть бути виселені навіть за умови втрати загального статусу житлової підтримки. Це означає, що вагітна жінка з Черкаської області або мати з дитиною із Закарпаття може зберегти житло, навіть якщо їхній регіон не входить до переліку постраждалих.
Таким чином, навіть якщо людина походить із регіону, не включеного до переліку постраждалих, вона може претендувати на безоплатне проживання, якщо належить до однієї з цих категорій. Але — виключно за умови надання підтверджуючих документів. Це можуть бути свідоцтва про народження дитини, медичні довідки, документи про встановлення інвалідності, офіційне підтвердження вагітності або посвідчення особи з датою народження.
Власники житла більше не отримують компенсацію
Ще одне важливе нововведення — скасування державної компенсації для приватних власників житла, які приймають українців у себе. У 2022–2023 роках такі власники мали право на часткове відшкодування витрат з боку угорської держави. У 2025 році ці виплати припинені. Це означає, що:
– значно зменшується кількість власників, готових надавати житло безкоштовно;
– орендарі, навіть зі статусом тимчасового захисту, частіше змушені укладати стандартні договори оренди й самостійно сплачувати повну вартість проживання.
Отже, навіть ті українці, які формально мають право на безкоштовне житло, можуть зіткнутися з практичною відмовою — через відсутність державних місць або небажання орендодавців приймати без фінансової компенсації.
Статус тимчасового захисту збережено
Попри обмеження щодо житла, статус тимчасового захисту залишається чинним до 4 березня 2026 року. Це дає українцям право на:
– законне перебування на території Угорщини;
– доступ до офіційного ринку праці;
– базову медичну допомогу;
– реєстрацію в соціальних програмах.
Однак слід чітко розуміти: цей статус не гарантує автоматичного надання житла. Навіть за чинною реєстрацією, особа повинна відповідати окремим критеріям, подати документи й отримати підтвердження, що вона включена до програми підтримки проживання.
Допомога від гуманітарних організацій
Попри обмеження з боку державної системи, частину функцій з підтримки українських біженців продовжують виконувати міжнародні та місцеві гуманітарні організації. Якщо людина не підпадає під жодну з визначених категорій або просто не встигає подати заяву до державної структури, варто звернутися до таких організацій, як Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Угорська Мальтійська служба допомоги (Magyar Máltai Szeretetszolgálat), католицькі благодійні структури, а також місцеві НУО у конкретному регіоні перебування.
Ці організації, за наявності ресурсів, можуть запропонувати короткострокове або середньострокове розміщення, зокрема:
– у спеціальних центрах тимчасового перебування;
– у партнерських притулках чи монастирях;
– через програму спільного житла з місцевими сім’ями або приватними власниками.
У кожному конкретному випадку умови різняться — десь розміщення можливе лише на кілька тижнів, десь його можна продовжити. Проте гуманітарний сектор часто залишається єдиним джерелом житла для тих українців, які формально втратили право на державну допомогу, але перебувають у складному соціальному становищі.
Самостійна оренда: на що звертати увагу
У випадку, якщо жодна з державних або гуманітарних програм не доступна, українці змушені самостійно шукати житло на ринку оренди. Це складне завдання, зважаючи на мовний бар’єр, відсутність стабільного доходу та високий попит у великих містах. Проте ключова юридична порада тут одна — не погоджуйтесь на усну домовленість.
Всі домовленості мають бути зафіксовані письмово через офіційний договір оренди. Такий документ:
– підтверджує ваше легальне проживання за конкретною адресою;
– дає можливість оформити реєстрацію;
– дозволяє користуватися медичними й соціальними послугами;
– є підставою для захисту ваших прав у разі спору.
У договорі мають бути вказані дані орендодавця, термін оренди, адреса, сума оплати й умови припинення дії. Якщо орендодавець відмовляється підписати документ — це ознака ризику. У таких випадках варто звертатися до консультантів при волонтерських центрах або муніципальних службах, щоб отримати правову допомогу.