Панченко: «У Польщі досі немає українського компоненту у школах»
У Польщі, де проживає значна кількість українських дітей, досі немає українського компоненту у шкільній освіті. За словами голови організації «Євромайдан-Варшава» та фонду Stand with Ukraine Наталії Панченко, це створює загрозу втрати національної ідентичності серед молодого покоління. Про це вона заявила у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», передає “Главком”.
«У Польщі досі немає українського компоненту у школах. А в країні перебуває шалена кількість українських дітей, які не вчаться писати, читати українською мовою, не вчать історії, географії України», – наголошує Панченко.
Голова організації «Євромайдан-Варшава» зауважує, що міністерство освіти Польщі досі не впровадило програми з вивчення української, пояснюючи це браком бюджету.
«Вони говорять, що нібито вони над цим працюють і можливо буде якесь рішення. Але ми вже втратили три роки. З п’ятого по восьмий клас дуже важливі для дитини. Хто вмів – забув. А хто пішов у перший клас, не навчився. І не всі батьки можуть чи мають ресурси. Якщо мама приїхала одна з трьома дітьми і ходить на роботу, бо не має жодних соціальних виплат для українців у Польщі, їй просто немає коли цим займатися», – зауважує лідерка фонду Stand with Ukraine.
Панченко наголошує, що потрібно робити проєкти, які будуть допомагати дітям залишитись українцями, розуміти. За її словами, це має робити Україна. Голова організації «Євромайдан-Варшава» також зауважує, що помічає зацікавленість Польщі в асиміляції українських дітей:
«Діти на сьогодні асимілюються, бо в них немає можливості вивчати українське, тому що Україна воює і не має ресурсних можливостей забезпечити всім своїм біженцям у всіх країнах світу вивчення українського компоненту. Якщо дивитися з економічної точки зору, то Польщі це вигідно. Бо за останній рік українці, які проживають на території Польщі, збільшили її ВВП на 1,5%. Це дуже багато».
Наталія Панченко додала, що діти, які почали навчання в польських школах і планують продовжувати освіту в місцевих університетах, швидше за все залишаться жити в Польщі: «Щоб нам їх повернути, треба дуже мудро пропрацьовувати політику повернення. Щоб вона була дійсно заохочуючою, і щоб ці люди дійсно відчували довіру, щоб вони розуміли правила гри».
Раніше виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ) Олександр Слобожан зауважив, що багато українців, які вимушено виїхали за кордон через війну, досі не повертаються додому. Причиною цього, за його словами, є не лише безпека та відновлення інфраструктури, але й незадовільна робота деяких державних органів.
Також експерт з міграційної політики Андрій Гайдуцький стверджував, що відповідальність за створення умов для повернення українців з-за закордону має лежати на громадах, а не на міністерствах.
Також майже 25% українських біженців планують оселитися за кордоном в довгостроковій перспективі. Про це йдеться у результатах опитування, проведеного Центром міжнародних інституційних порівнянь і міграційних студій при Інституті Ifo в Мюнхені.
