Після початку повномасштабної війни мільйони українців інтегрувалися в європейський простір. Значна частина з них є представниками ІТ-галузі, які адаптувалися до нових реалій, почали працювати на фрилансі або створили свої компанії за межами України. Європа стала не лише прихистком, а й новим стартом для багатьох спеціалістів. У 2025 році українські ІТ-фахівці мають широкий вибір варіантів для легалізації своєї діяльності, оптимізації податкових витрат і отримання доступу до ринків ЄС, пише ІА “ФАКТ”.
Реєстрація ІТ-компанії в Європі
Естонія є лідером зручності для цифрових підприємців. Тут можна зареєструвати компанію OÜ (аналог ТОВ) онлайн менш ніж за 24 години через e-Residency, а вартість процедури стартує від 265 євро. Податок на прибуток відсутній до моменту виплати дивідендів — це ідеально для тих, хто хоче реінвестувати. До того ж, керування компанією можливе повністю дистанційно, а банківські операції зручно проводити через Wise або Paysera.
Іспанія пропонує вигідні умови для стартапів завдяки Startup Law — реєстрація SL Startup триває до 6 годин, а податок на прибуток у перші 4 роки складає лише 15%. Вартість реєстрації — приблизно 100 євро. Також доступна digital-nomad віза до 5 років, що ідеально для тих, хто хоче залишатися мобільним.
Німеччина є найбільшим ринком ІТ-послуг в ЄС. Реєстрація компанії типу UG або GmbH триває від 1 до 2 тижнів і потребує нотаріального оформлення. Податкове навантаження тут значно вище: 15.825% CIT плюс 8–20% торгового податку. Проте великі можливості на ринку компенсують складнощі з реєстрацією.
Румунія пропонує один із найнижчих корпоративних податків у Європі — лише 1% для компаній з річним доходом до 250 000 євро (з 2025 року — 3%). Мінімальний капітал — символічний, реєстрація онлайн займає 3–5 днів, а витрати становлять близько 100 євро. Для багатьох українських ІТ-фахівців це один із найбільш бюджетних варіантів.
Болгарія також приваблива фіксованим податком на прибуток у 10% та низькими операційними витратами. Компанію OOD можна зареєструвати за 5–7 днів, маючи капітал лише 1 євро. Але з 2025 року для компаній з обігом понад 166 000 левів (≈ 85 000 євро) обов’язкова реєстрація платником ПДВ.
Португалія має цікаву систему податкових знижок для стартапів, зокрема повернення коштів на R&D. Реєстрація компанії типу Lda відбувається через портал «Empresa na Hora», а витрати — приблизно 220 євро. Лісабон і Порту стали магнітами для ІТ-талантів у ЄС, зокрема завдяки digital-nomad візі D8.
Фриланс у Європі
Для тих, хто не планує створювати компанію, а хоче працювати як фрилансер, важливо враховувати податки на дохід, соціальні внески та доступ до ринку праці.
У Португалії діє спеціальний податковий режим «Simplificado», за яким оподатковується лише 75% доходу, а ефективна ставка податку становить 15–20%. Соціальні внески — 21.4%. Реєстрація онлайн займає кілька хвилин. Перевага — стабільно високий попит на AI/DevOps, а також наявність спеціальної візи для цифрових кочівників.
У Німеччині податок на дохід прогресивний — від 14 до 42%, плюс приблизно 20% соціальних внесків (половина — за рахунок працівника). Водночас оформлення статусу «Freiberufler» можливе за 1 день. Перевага — величезний ІТ-ринок, широкий вибір проєктів і збереження прав для власників тимчасового захисту.
В Іспанії для digital-nomad-IT-фахівців податок становить 15% на доходи до 600 000 євро, а соціальні внески в перший рік — близько 310 євро на місяць. Реєстрація відбувається через Alta-Autónomo за 24 години. Високий попит на фахівців з кібербезпеки, особливо в Мадриді.
У Румунії ставка податку — 10%, а соціальні внески фіксовані та залежать від мінімальної зарплати. Конкуренція за проєкти нижча, тому легше знайти перших клієнтів. Дохід до 24 000 євро дає змогу скористатися зниженою ставкою ЄСВ.
У Болгарії діє 10% податок і соціальні внески близько 27%, але з обмеженням на максимальні відрахування. Фінтех-кластер у Софії активно розвивається, тож є попит на аналітиків і backend-фахівців.
У Польщі діє стандартна ставка PIT 12%, але для ІТ-фахівців можна застосовувати IP Box — лише 5% податку на дохід, пов’язаний із інтелектуальною власністю. Попит на B2B-контракти дуже високий, а українці з тимчасовим захистом мають доступ до всіх типів працевлаштування.
Практичні кроки для ухвалення рішення
Перевірити термін дії статусу тимчасового захисту, адже хоча він продовжений до 4 березня 2026 року, деякі країни вимагають його оновлення вже у 2025-му.
Визначити модель діяльності: відкриття компанії, самозайнятість або гібридний підхід.
Порахувати витрати з урахуванням податків, соцвнесків і вартості життя.
Відкрити IBAN-рахунок у Payoneer або Wise для швидких платежів.
Отримати eIDAS-сумісний електронний підпис, необхідний для контрактів і звітності.
Порівняння умов для відкриття ІТ-компанії в Європі (2025)
2025 рік — це час рішень для українських ІТ-спеціалістів у Європі. Кожна країна пропонує свої переваги: Естонія — для тих, хто прагне цифрової свободи й прозорості; Румунія та Болгарія — для тих, хто хоче зекономити; Іспанія та Португалія — для стартапів і мобільних фахівців; Німеччина та Польща — для тих, хто шукає масштаб і стабільність.
Головне — не орієнтуватися лише на податки. Враховуйте доступ до клієнтів, якість інфраструктури, мовне середовище й власні життєві цілі. І пам’ятайте: тимчасовий захист дає можливість, але ваша професійна стратегія — це головний інструмент виживання й розвитку в Європі.
