Понад 4,2 мільйона українців отримали тимчасовий міжнародний захист у країнах Європейського Союзу. Найбільше біженців проживають у Німеччині, Польщі та Чехії. З 2025 року низка країн готує зміни у програмах допомоги нашим громадянам, а також надання особливого статусу.
РБК-Україна розповідає про те, які зміни чекають українських біженців у 2025 році в Європі.
Польща
З 2025 року Польща планує запровадити карту побуту CUKR для українців, які мають PESEL UKR, що надає право на легальне перебування у країні до 30 вересня 2025 року (станом на зараз) та отримання соціальних гарантій. Нова карта CUKR дозволить українцям жити у Польщі протягом 3 років та легально працювати там.
CUKR зможуть оформити лише ті українці, які мали статус Pesel UKR станом на 4 березня 2024 року і мають його на момент подачі документів. Для реєстрації заявок створять спеціальний онлайн-ресурс, втім дату старту його роботи ще не повідомляють.
У Польщі заявляють, що карта CUKR – це можливість для українців перейти зі статусу біженця у статус мігранта, програма орієнтована перш за все на те, аби затримати у країні перспективну молодь. Цю карту можна назвати аналогом “зеленої карти” у США та “блакитної” у Європі.
Зазначимо, що після отримання карти CUKR, українці зможуть виїжджати з Польщі не більше як на пів року.
Додамо також, що у Польщі зареєстровано 981 335 біженців з України, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) станом на кінець жовтня 2024 року.
Німеччина
З початку 2025 року Уряд Німеччини знижуватиме на 30% протягом трьох місяців виплати за програмою Bürgergeld, якщо біженець відмовиться від вигідної вакансії. Стандартна сума допомоги становить 563 євро на місяць для самотніх дорослих, 506 євро для однієї особи з подружжя, 471 євро для підлітків та 357 євро для дітей.
На думку німецької влади, урізання виплат має мотивувати біженців працевлаштуватись і водночас зменшити навантаження на бюджет. Зараз у країні понад 1,1 мільйона наших громадян перебувають під міжнародним захистом, із них 700 тисяч – працездатного віку. Влітку 266 тисяч біженців уже офіційно працювали.
Разом із цим у кінці 2024 року в Німеччині низка великих компаній оголосила про масові звільнення, тому пріоритети влади можуть змінитися – перш за все братимуть на роботу місцевих кваліфікованих працівників, які потрапили під скорочення, а вже потім – біженців.
Зазначимо, що у лютому в Німеччині пройдуть парламентські вибори. Експерти заявляють, що нова влада може суттєво урізати допомогу українським біженцям, втім поки це лише припущення.
Чехія
Чехія продовжила тимчасовий захист для українських біженців ще на один або два роки. Відповідний закон Lex Ukraine VII Уряд країни ухвали у грудні. Нагадаємо, без цього нововведення українці могли перебувати у Чехії до березня 2025 року. Також додамо, що зараз у країні під захистом перебуває близько 380 тисяч наших громадян.
Закон надасть можливість біженцям зі стабільною роботою подавати документи на отримання дозволу на постійне місце проживання через п’ять років.
Нововведення почнуть діяти на початку лютого, після того, як відбудеться обговорення в Сенаті і закон підпише президент.
Словаччина
З 1 березня 2025 року Словаччина змінює умови перебування новоприбулих українських біженців. Вони зможуть проживати у спеціальних центрах лише протягом 60 днів (раніше було 120 днів). А виплати на проживання з весни надаватимуть лише протягом перших двох місяців.
Втім, ці нововведення не стосуватимуться незахищених верств населення, а саме людей віком від 65 років, дітей до 5 років та одиноких опікунів дітей. Вони зможуть отримувати допомогу на попередніх умовах.
Швейцарія
У Швейцарії розглядають можливість обмежити надання дозволів S для українських біженців, який надає право на міжнародний захист, соціальні виплати і офіційне працевлаштування. Його хочуть надавати лише тим, хто виїжджає із зони бойових дій або окупованих територій. На початку грудня відповідне рішення частково ухвалила Палата представників у Швейцарії, але проти нього виступає частина профільного комітету Палати.
Зазначимо, що у Швейцарії статус S отримали понад 66 тисяч українців, станом на кінець літа 2024 року. Разом із тим, з 2022 року країна відхилила майже 2 500 заявок на отримання цього дозволу і ще 26 тисяч анулювала.
Також до лютого 2025 року Уряд країни має підготувати законодавчі зміни, які полегшать працевлаштування українських біженців. Зокрема, замість дозвільного порядку планують запровадити повідомний. Після отримання роботи біженці зможуть змінювати кантон (адміністративну одиницю) проживання, але будуть зобов’язані брати участь у соціально-інтеграційних програмах.
Нагадаємо, що Швейцарія продовжила дію захисту українських біженців до 4 березня 2026 року.
Велика Британія
Велика Британія планує продовжити на півтора року термін дії віз для українських біженців. Заявки на продовження розпочнуть приймати з 4 лютого 2025 року, їх мають розглянути впродовж 8 тижнів. Важливо, що у цей період біженцям не можна виїжджати за межі країни.
Зазначимо, що у Великій Британії іноземці можуть подати документи на постійне проживання після 10 років перебування у країні. При цьому, у цей період не зараховується термін у статусі біженця.
Додамо, що Об’єднане королівство прихистимо понад 200 тисяч українців, які тікали від війни.
Ірландія
З березня 2025 року Ірландія планує обмежити кількість біженців, які користуються безкоштовним житлом. З державного житла перш за все виселять тих українців, які прожили в ньому найдовше.
Також можуть запровадити обмеження у соціальній допомозі для тих біженців, чий дохід перевищує встановлений рівень. Таким чином Уряд планує скоротити витрати з бюджету. Нововведення не стосуватимуться людей з особливо вразливих верств населення – пенсіонерів, дітей та осіб з інвалідністю. Зазначимо, що ці ініціативи ще обговорюються.
Нагадаємо, що з літа 2024 року в Ірландії закрили майже 190 центрів розміщення українців, а також влада обмежила термін безкоштовного проживання до 90 днів для новоприбулих біженців.
Програма України щодо повернення біженців додому
На початку 2025 року українська влада хоче розпочати реалізацію програми з повернення біженців додому. Для цього мають створити всі необхідні економічні, соціальні стимули, зокрема залучати наших громадян до роботи на оборонних підприємствах. Втім, поки деталей програми не розкривають.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, “пілотний проект” має розпочатися з Німеччини, оскільки вже ведуться відповідні переговори з Урядом цієї країни.
При цьому старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, кандидат економічних наук Олексій Позняк вважає, що “ніякого примусового повернення біженців додому не може бути”.
Додамо також, що через воєнні дії з України виїхали понад 5 мільйонів людей, за оптимістичними прогнозами демографів після війни додому повернеться не більш як половина.
