Питання присутності мільйонів українських біженців у країнах Європейського Союзу знову опинилося в центрі політичної уваги. З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії до Європи виїхали понад чотири мільйони громадян України. Вони стали частиною системи тимчасового захисту, яку було впроваджено на надзвичайній основі навесні 2022 року. Відтоді ситуація на політичному рівні розвивалася в напрямку максимальної інтеграції цих людей у нові суспільства, проте нині, паралельно з гарантіями безпеки, активізувалися і обговорення сценаріїв повернення. Європейська комісія, передає ІА “ФАКТ”, 4 червня 2025 року виступила з пропозицією продовжити термін тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2027 року.
У Брюсселі не лише оголосили про продовження режиму тимчасового захисту, а й представили оновлену політичну та правову програму для поступового переходу до нових моделей перебування українців у ЄС і — в перспективі — для повернення до України. Її метою є забезпечення стабільності й продовження захисту, а водночас підготувати ґрунт для поступового виходу з режиму тимчасового захисту після створення необхідних умов. Таким чином, Комісія підтверджує свою беззастережну підтримку України стільки, скільки буде потрібно.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила:
«З 2022 року ми надаємо захист тим, хто рятується від агресивної війни Росії проти України, і продовжуємо це робити. Разом з Україною ми створюємо передумови для того, щоб люди могли повернутися і відбудувати свої домівки, щойно це стане безпечно».
Оскільки Росія продовжує незаконні атаки, а ситуація в Україні залишається нестабільною, Комісія пропонує продовжити режим тимчасового захисту ще на рік — до 4 березня 2027 року. Це рішення надасть юридичну визначеність як самим біженцям, так і державам-членам ЄС, гарантувавши однакові стандарти захисту в усьому Союзі. Воно також дасть сигнал українцям, що немає потреби подавати заяви на міжнародний захист, тобто на статус біженця.
Паралельно Комісія запропонувала країнам-членам ЄС розпочати підготовку до узгодженого виходу з тимчасового захисту. Для цього передбачено рекомендацію Ради ЄС, у якій прописано ключові кроки та механізми переходу до довгострокових форм легалізації або повернення.
Серед запропонованих заходів:
- Перехід до інших легальних статусів. Багато з українців інтегрувалися в країнах перебування: вивчили мову, отримали роботу, навчаються. Вони мають отримати можливість перейти на інші правові основи перебування — дозволи на проживання на підставі працевлаштування, навчання, досліджень або статус довгострокового резидента.
- Підготовка до повернення й реінтеграції в Україні. Зокрема, йдеться про організацію ознайомчих поїздок до України для тих, хто розглядає можливість повернення. Державам ЄС пропонується створити програми добровільного повернення у тісній координації з українською владою.
- Краще інформування про наявні варіанти. Комісія підтримує створення в країнах-членах так званих «Unity Hubs» — інформаційних центрів, які працюватимуть як у напрямку інтеграції біженців у приймаючі суспільства, так і в напрямку повернення. Ці центри можуть фінансуватися з коштів Фонду притулку, міграції та інтеграції (AMIF). Також Комісія призначить Спеціального посланця з питань українців у ЄС.
- Координація та обмін даними. Держави-члени продовжать обмін інформацією через Платформу солідарності та Операційну платформу з реєстрації тимчасового захисту. Працюватимуть і вже створені мережі моніторингу — зокрема, EU Migration Preparedness and Crisis Blueprint Network, з акцентом на Україну.
Активувавши у березні 2022 року Директиву про тимчасовий захист, ЄС забезпечив базовий набір прав: доступ до проживання, медицини, освіти й роботи. Механізм виявився ефективним: він зняв навантаження з національних систем надання притулку, які не витримали б індивідуальних звернень у таких масштабах. Поточна версія директиви діє до березня 2026 року, але за наявності підстав її можуть або продовжити, або скасувати достроково, якщо обставини в Україні зміняться.
Слід зазначити, що всі запропоновані Єврокомісією зміни не скасовують режим захисту, але готують до його завершення — поступового, контрольованого і з урахуванням як потреб біженців, так і можливостей України. На цьому тлі запропоноване продовження до 2027 року виглядає як компроміс: продовження захисту — з одночасним анонсом поступових змін.
Пропозиція Єврокомісії не є остаточним рішенням, її ще має затвердити Рада Європейського Союзу, до складу якої входять міністри 27 країн-членів. Це означає, що подальший розвиток ситуації залежить від політичних рішень національних урядів, настроїв громадськості в окремих країнах і поточного стану війни в Україні.
Офіційно ніхто не говорить про масове повернення, однак у риториці європейських інституцій дедалі частіше з’являється фокус на довгостроковій перспективі — відбудові України та створенні умов, які дозволять людям повернутися. Саме тому ініціатива Єврокомісії включає не лише юридичне продовження захисту, а й політичне наголошення на тому, що Україна й ЄС мають координувати дії у сфері реінтеграції населення.
Отже, нинішній етап є пробою поєднати негайну потребу в захисті з поступовим моделюванням майбутнього статусу біженців. Станом на червень 2025 року повернення українців ще не є питанням найближчих місяців, але його вже не сприймають як віддалену гіпотезу. Європейські політики готують правову базу для того, аби в майбутньому ці процеси стали контрольованими та добровільними, а не хаотичними чи вимушеними.
