18 травня Польща обиратиме нового президента.
З часу попередніх президентських виборів 2020 року світ перевернувся з ніг на голову: тепер найбільшим викликом для Європи є не коронавірус, а російська агресія.
Про це повідомляє “Європейська правда”.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року мільйони українців змушені були шукати притулку за кордоном, і Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців (принаймні на початку).
Про те, чи вплине присутність близько мільйона українських біженців в Польщі на результати виборів, читайте в колонці старшої економістки Центру економічної стратегії Дарії Михайлишиної і доцента Університету Ровіра і Віргілі (Іспанія) Давіда Зуховскі Українці змінюють Польщу: чому антиукраїнська риторика на виборах спрацювала не по всій країні. Далі – стислий її виклад.
Щоб відповісти на ці питання, автори колонки провели дослідження, проаналізувавши вибори попередніх років і дані щодо українських мігрантів у Польщі.
Їхнє дослідження показало, що вже на парламентських виборах 2015 року присутність українських трудових мігрантів призвела до зниження підтримки консервативних партій, які традиційно виступають проти імміграції.
“У регіонах із більшою часткою українських мігрантів рівень безробіття впав, а середні зарплати зросли. Це свідчить про позитивний вплив міграції на польський ринок праці, який місцеві виборці оцінили, підтримуючи партії з більш відкритою позицією щодо міграції”, – зазначають Михайлишина і Зуховскі.
Вони звертають увагу, що і на наступних виборах у 2019 році українські трудові мігранти продовжували впливати на політичні вподобання місцевих.
Цього разу присутність українців, пояснюють вони, значно посилила підтримку партій, які виступають за збільшення перерозподілу в економіці (збільшення податків та/або збільшення рівня соціальних виплат).
Наступні парламентські вибори відбулися вже у 2023 році, після повномасштабного вторгнення Росії.
На цих виборах, за даними старшої економістки Центру економічної стратегії і доцента Університету Ровіра і Віргілі, радикальні антиукраїнські партії зазнали значних втрат у регіонах з більшою часткою українських мігрантів.
Такі висновки відповідають “гіпотезі контакту” американського психолога Гордона Олпорта, який стверджував, що після тривалого контакту з членами іншої групи стосунки між групами покращуються.
Отже, в регіонах з більшою кількістю українців і, відповідно, більшою комунікацією між українцями і поляками крайньоправі настрої знижуються порівняно з регіонами, в яких поляки не мають тісного особистого контакту з українцями.
“Таким чином, антиукраїнська риторика ультраправих партій збільшилась, але просувати цю риторику стало складніше. Такі меседжі знаходять більше підтримки лише у регіонах з невеликою кількістю українських біженців. Тобто – де більшість поляків можуть дізнаватися про Україну лише з новин та заяв політиків, а не безпосередньо від самих українців”, – зазначають Михайлишина і Зуховскі.
Отже, присутність мільйона українських біженців може зменшити шанси антиукраїнських сил і позитивно вплинути на політичний вибір поляків на прийдешніх президентських виборах.
