Українцям, які мешкають у країнах Європейського Союзу або планують перетинати кордони Шенгенської зони, варто уважно ознайомитися з рішенням, ухваленим Радою ЄС 18 липня 2025 року. Воно не залишиться суто технічним елементом європейської прикордонної політики, а торкнеться безпосередньо мільйонів громадян, що рятуються від війни, живуть під тимчасовим захистом або мають родинні, гуманітарні чи робочі підстави для в’їзду на територію Євросоюзу. Йдеться про цифрову Систему в’їзду-виїзду — Entry/Exit System (EES), яка набуде чинності поетапно впродовж наступних шести місяців. Уперше в історії ЄС контроль на зовнішніх кордонах перейде у цифровий режим, де кожен рух буде фіксований, проаналізований і збережений, передає ІА “ФАКТ”.
Що таке EES і чому вона запроваджується
Європейський Союз запускає масштабну цифрову трансформацію прикордонного контролю. У п’ятницю Рада ЄС ухвалила рішення про поступове впровадження системи EES — електронного обліку в’їзду та виїзду, яка запрацює на кордонах країн Шенгенської зони. Про це повідомляє European Parliament.
Це рішення не з’явилося раптово, а є завершенням багаторічного процесу створення єдиного інформаційного поля між усіма країнами Шенгенської зони, який почався ще 2017 року. Тоді було закладено правову й технічну основу для створення централізованої цифрової бази даних, здатної автоматично фіксувати всі короткотермінові візити громадян третіх країн — тобто тих, хто не є громадянами держав ЄС. Тепер, після восьми років підготовки, ця система нарешті переходить із теоретичної площини в реальність. І для українців, які користуються безвізовим режимом і масово перетинають кордони країн ЄС, це не абстрактна технологічна новинка, а безпосередня зміна правил гри.
На практиці система EES — це централізований цифровий механізм обліку, який реєструє кожен в’їзд і виїзд громадянина третьої країни на зовнішніх кордонах Шенгенської зони. Тепер замість звичного штампу в паспорті, який прикордонник ставив вручну, дані вносяться автоматично у цифрову базу: зазначається дата перетину, прикордонний пункт, тривалість дозволеного перебування, а також скануються біометричні показники — відбитки пальців і зображення обличчя. Вся інформація буде прив’язана до особи на рівні ЄС і доступна для прикордонників, поліції та інших уповноважених органів у режимі реального часу.
Це означає, що кожен короткотерміновий візит (до 90 днів у межах 180-денного періоду) буде прозоро зафіксований. І саме це, за словами ініціаторів системи, повинно стати запобіжником проти численних зловживань: від спроб залишатися в ЄС довше дозволеного терміну до маніпуляцій з в’їздом через різні країни, які раніше не мали єдиного реєстру.
Як зазначив міністр з питань імміграції та інтеграції Данії Кааре Дибвад Бек, який нині головує в Раді ЄС, система EES покликана зміцнити зовнішні кордони Євросоюзу, підвищити ефективність прикордонного контролю і створити чітку відповідність між тим, хто в’їхав, і тим, хто виїхав. Він підкреслив, що така реформа стане вирішальним етапом у боротьбі з перевищенням термінів перебування і зловживанням правом на короткотермінове перебування в ЄС.
Чому нововведення стосується українців
Оскільки Україна не є країною-членом ЄС, громадяни України офіційно класифікуються як громадяни третьої країни. Тому всі вони автоматично потрапляють під дію системи EES при короткотерміновому в’їзді до країн Шенгенської зони — незалежно від того, чи подорожують із туристичною метою, повертаються після візиту до України, чи просто перетинають кордон у рамках гуманітарних програм.
Навіть українці, які мають статус тимчасового захисту або подали на міжнародний захист, підпадають під дію EES у тих випадках, коли цей статус ще не підтверджений або коли вони перетинають зовнішні кордони ЄС (наприклад, з Молдови, Туреччини чи України). Система автоматично фіксуватиме перетини кордонів, і у випадку, якщо з моменту останнього в’їзду в ЄС пройшло понад 90 днів без належного юридичного статусу, особа може бути визнана порушником міграційного режиму.
Це означає, що ті українці, які, наприклад, виїжджали до України на кілька тижнів, мають особливо ретельно перевірити свою ситуацію перед повторним в’їздом до ЄС. Адже система не робитиме винятків і не зважатиме на гуманітарні мотиви чи сімейні обставини. Вона працює з датами і біометрією — без емоцій та контексту.
Перехідний період і тимчасові виключення
Задля уникнення колапсу на пунктах пропуску ЄС передбачив перехідний механізм, який триватиме шість місяців. У цей час держави-члени мають право запускати систему поетапно, відповідно до готовності їхньої інфраструктури та технічного персоналу. До завершення цього періоду штампи в паспортах продовжать ставити вручну, а біометричні дані (відбитки пальців і фото) збиратимуть поступово.
Також країни зможуть тимчасово вимикати систему на окремих пунктах перетину, якщо виникне перевантаження чи технічний збій. Це означає, що запуск не буде одномоментним — протягом декількох місяців ситуація на різних кордонах може суттєво відрізнятися. В одному аеропорту вже запрацює повна біометрична перевірка, в іншому — залишаться ручні процедури. Але зрештою EES буде запроваджена повсюдно.
Технічна революція чи цифровий виклик
Попри очевидну логіку і переваги, система EES має і потенційні ризики. Передусім це стосується конфіденційності: всі біометричні та паспортні дані потраплять до централізованої європейської бази, яка буде доступна для правоохоронних структур. Формально йдеться про безпеку і боротьбу з незаконною міграцією, однак неможливо повністю відкинути загрози надмірного втручання в приватне життя або потенційних збоїв.
Також залишається відкритим питання адаптації до нових правил людей, які мають обмежені цифрові навички, — зокрема літніх біженців, родин із маленькими дітьми або тих, хто не знайомий із бюрократичними процедурами ЄС. Нові технології, якщо їх запроваджують без ретельного пояснення, можуть створити ще більший бар’єр для вразливих категорій людей.
Що варто зробити вже зараз
Українцям, які мають намір в’їхати до країн Шенгенської зони найближчими місяцями, варто заздалегідь перевірити свої документи, дні перебування, зібрати всі довідки щодо наданого статусу або права на проживання, якщо вони не є громадянами з візовим режимом. Важливо мати при собі підтвердження статусу тимчасового захисту або довідку про подання на притулок, оскільки саме ці документи можуть стати підставою для винятків у рамках EES.
Цифрова система EES докорінно змінює підхід до міграційного контролю й фіксації перебування в Європейському Союзі. Для українців це може стати як зручним інструментом спрощення процедур, так і джерелом нових викликів. Головне — бути поінформованим, стежити за змінами, і не покладатися на звички минулого, коли штамп у паспорті можна було поставити або не поставити за обставинами. Тепер все вирішує цифрова система — точна, строга і нещадна до помилок.