Понад два роки повномасштабної війни Росії проти України кардинально змінили політичну, соціальну й демографічну ситуацію в Європі. З початку бойових дій мільйони українців були змушені залишити свої домівки й перетнути кордони ЄС у пошуках безпеки. Країни-члени Євросоюзу активували Директиву про тимчасовий захист — правовий механізм, що дозволив швидко надати українським біженцям захист без довготривалих процедур притулку. Проте зараз, коли війна триває, а ситуація не наближається до вирішення, Брюссель готується до складного етапу перегляду політики щодо переміщених громадян України.
7 квітня у Брюсселі речник Європейської комісії Маркус Ламмерт повідомив, що Єврокомісія наразі не ухвалила остаточного рішення щодо майбутнього статусу українців після березня 2026 року. За його словами, поки що триває аналіз і підготовка до обговорень з державами-членами та Україною. При цьому Ламмерт зазначив, що Єврокомісія вивчає можливість переходу українських громадян до інших форм правового перебування в ЄС — зокрема, на основі працевлаштування, навчання або сімейних обставин.
У 2023 році ЄС ухвалив рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист до березня 2026 року. Це забезпечило українцям базовий набір прав: дозвіл на проживання, доступ до ринку праці, соціального забезпечення, медицини та освіти. За даними Єврокомісії, станом на кінець січня 2025 року цей статус мали близько 4,3 мільйона українців, які були змушені залишити країну через бойові дії.
Тепер, за словами Ламмерта, Євросоюз розглядає кілька альтернативних сценаріїв. Один з них — допомога тим, хто добровільно вирішить повернутися в Україну, зокрема через фінансову чи логістичну підтримку. Інший напрям — переведення українців на довгострокові або національні візи й дозволи на проживання в конкретних країнах, що можуть базуватись на критеріях інтеграції, працевлаштування або навчання.
“Минулого року ми продовжили термін дії тимчасового захисту до березня 2026 року. Це продовження дає передбачуваність і правову визначеність як для українців, так і для держав-членів. Тепер нам треба буде розглянути разом з Україною можливі варіанти і кроки на майбутнє. Ми будемо співпрацювати з українською владою та владою країн-членів ЄС у їхньому виборі.
Ми розглядаємо різні варіанти, в тому числі продовження чи не продовження тимчасового захисту, залежно від розвитку подій – переходу до (інших) національних статусів через роботу, навчання або сімейні обставини, а також підтримку тих, хто повертається додому в Україну”, – заявив Маркус Ламмерт.
Речник Єврокомісії підкреслив, що будь-яке рішення має бути узгоджене між усіма державами-членами ЄС, щоб уникнути хаосу й надмірного навантаження на окремі національні системи. Він також запевнив, що Євросоюз залишається відданим підтримці людей, які тікають від війни, і визнає важливість стабільності як для приймаючих країн, так і для самих переміщених осіб.
Хоча юридичні рамки перебування українців у ЄС залишаються чинними ще майже рік, обговорення майбутнього вже зараз набуває стратегічного значення. Адже мільйони людей за цей час інтегрувалися в місцеві громади, знайшли роботу, влаштували дітей до шкіл або розпочали навчання. Їхній правовий статус після 2026 року визначатиме не лише політику країн ЄС, а й рівень довіри до європейських інституцій та загальне сприйняття гуманітарної солідарності.
Рішення, яке ЄС має ухвалити в найближчі роки, стане іспитом на здатність довготривало підтримувати біженців, коли війна не закінчується швидко, а повернення на батьківщину все ще пов’язане з небезпекою.
